Як виживає громада на кордоні з Білоруссю: виклики та перспективи Добрянки

Голова Добрянської громади Світлана Бицько ділиться досвідом життя під тиском війни, розповідає про пошук шляхів розвитку та плани участі у проєкті «Пліч-о-пліч». В умовах постійної невизначеності громада шукає нові можливості, адаптується до викликів та будує плани на майбутнє.

Автор: Дмитро Синяк

---

Добрянка історично була важливим логістичним центром Чернігівщини, розташованим на Катериненському шляху. Селище, яке отримало Магдебурзьке право у 1728 році, стало домом для понад 7 тисяч мешканців. Пункт пропуску Нові Яриловичі на кордоні з Білоруссю розглядався як ключовий фактор економічного розвитку громади. До 24 лютого 2022 року громада отримувала прибутки від транспортних потоків, але тепер кордон закритий та укріплений, що створило нові виклики для Добрянки. Голова громади Світлана Бицько розповідає про життя в умовах війни та плани на майбутнє.

Голова Добрянської громади Чернігівської області Світлана Бицько

Сади перемоги

Як війна вплинула на життя громади та роботу селищної ради?

– З одного боку, обстрілів, дякувати Богу, не було. Але ми живемо наче на пороховій діжці. Усі проєкти залежать від ситуації в Білорусі та росії. Зовнішня загроза відчувається постійно, посилюється ворожою пропагандою. Чутки про навчання змушують людей замислюватися про переїзд. Селищній раді працювати в таких умовах надзвичайно важко.

Які настрої серед місцевих мешканців?

– Проросійських настроїв практично немає. Люди виснажені невизначеністю, але позитивно реагують на перемоги ЗСУ.

Як змінився склад населення громади?

– Населення скоротилося через виїзд, смерті та мобілізацію. Є загиблі воїни. У 2021 році в опорній школі було 280 учнів, зараз – 197. Відчувається брак кадрів.

Чи компенсували втрату населення внутрішньо переміщені особи?

– З 2014 року приїхало близько сімдесяти переселенців, багато з яких повернулися зі сходу. Вони шукають безпеки, яку ми не завжди можемо забезпечити. Громада надає підтримку за програмою «Турбота», а також допомагає з житлом. Міжнародний фонд GEM щомісяця надає продуктові набори. Діє програма «Сади перемоги». Переселенцям планують видавати посадковий матеріал.

Добрянська селищна рада та ЦНАП розташовані в єдиній адміністративній будівлі у селищі, яке ніколи не було райцентром

Добрянська громада саджає Сади перемоги… та збирає непогані врожаї. Осінь 2024 року

На 45 тис. гектарів – 4,6 тис. жителів

Наскільки небезпечною є близькість Білорусі?

– Ми сподіваємося, що Лукашенко утримається від прямої участі у війні. Агресивних дій з боку Білорусі не спостерігається.

Чи бере Добрянська громада участь в укріпленні кордону та у допомозі Збройним силам України?

– Так! Є тісна співпраця з прикордонною службою. Надано субвенцію на 1,3 млн грн шести військовим частинам. Бюджет невеликий, на 45,2 тис. га проживає 4,6 тис. мешканців.

Жителі Добрянської громади плетуть маскувальні сітки для Збройних Сил України

За рахунок чого вдається виконувати бюджет?

– Основний дохід – рентна плата від лісогосподарських підприємств. Відчули реформу держлісгоспів. Втратили компанію з переробки деревини та “військовий ПДФО”. Зашкодила мобілізація. У бюджеті тримають “подушку безпеки”.

На що витрачаються кошти місцевого бюджету?

– Добрянка ніколи не була райцентром. Завдяки реформі децентралізації з’явилися можливості. Триває реконструкція харчоблоку в опорній школі. Планують укриття для Олешнянського ліцею імені Софії Русової.

Але якщо ви об’єднаєте школи, то першими, хто виграють від цього, будуть діти. Також громада зекономить чимало коштів.

– Безпековий фактор: адміністративний центр на кордоні, Олешня – за 15 км. Розглядається можливість розміщення опорної школи в Олешні. Дороги в жахливому стані. Немає державних коштів. Розвиватимуть Олешню як перспективний регіон.

Славетні Блакитні озера коло Олешні – один з найперспективніших активів Добрянської громади

Громада глухого кута

Наскільки сильно на вашій громаді відбилося закриття кордону з Білоруссю?

– Сильно. До вторгнення проходили тисячі фур, приїжджали туристи. Тепер – прикордонний форпост. Раніше були на перехресті шляхів, тепер – глухий кут.

Як в умовах закритого кордону працює місцевий бізнес?

– Значна частка податків – від лісгоспів та кар’єру. Доходи підприємств зменшились. Відчувається кадровий голод, але ніхто не закривається. Втратили одне швейне підприємство. Про пошук інвестицій довелося забути.

Це через те, що ви надто близько знаходитеся до кордону?

– Так. Обмеження в прикордонній зоні. Інвестори не готові до ризиків. Немає інфраструктури. Думають над фермами.

Керівниці Добрянської селищної ради показують гостям – членкиням делегації Іванківської громади Київської області одне з найважливіших підприємств для місцевого бюджету – Папірнянський кар’єр

Дешевше розліснити, ніж розмінувати

Які активи має громада? За рахунок чого може розвиватися у майбутньому?

– Основний ресурс – земля. Планують дати громаді нове життя після війни. Закупили програми обліку земель. Є пропозиції від фермерів щодо оренди. Аудит земельних ділянок, співпраця з фермерами, які можуть розчистити землі.

Як так вийшло, що земельні ділянки виявилися нікому непотрібними? Що громада робить для того, аби передати їх у хороші руки?

– Власники виїхали. Ведеться робота з укладання договорів оренди. Намагаються змінити цільове призначення ділянок. Хочуть, щоб землі оброблялися. У результаті – менше пожеж.

Одна з типових «нікому не потрібних» ділянок у Добрянській громаді, що заросла лісом

Мобільні медичні бригади – вдале рішення для великої громади

Чи послуги у громаді надаються так само, як і до повномасштабного вторгнення?

– Освіта – змішана система. Медицина – первинна ланка. Багато мешканців віддалених сіл мають проблеми з доступністю. Вирішення – мобільні бригади, лабораторії. Громада братиме участь у таких програмах. Є мобільні ЦНАПи, аптеки. Розглядають співпрацю з Червоним Хрестом.

Підписання угоди між Добрянською громадою, Чернігівським обласним Центром контролю та профілактики хвороб та Чернігівським онкологічним центром. Світлана Бицько – праворуч

А може, варто пошукати за кордоном фінансування на транспорт для мобільних бригад медиків?

– Де взяти лікарів? Співпрацюють з міжнародними донорами. Розробляли стратегію розвитку з USAID. Отримували допомогу від UNICEF. Проблеми з написанням проєктів.

Як ви шукаєте міжнародну допомогу? Чи пишете ви і подаєте проєкти?

– Багато відмов. Немає фахівців з написання проєктів. Проблеми з контролюючими органами. Не дійшли руки до донорських коштів до війни.

Під час роботи над стратегією Добрянської громади

Пліч-о-Пліч з тиловими громадами

Чи бере ваша громада участь у національному проєкті Мінрозвитку «Пліч-о-Пліч: згуртовані громади»?

– Знайомимося з проєктом. Сподіваємося на допомогу у міжнародній співпраці. Потрібні фахівці з написання проєктів.

Чи маєте ви партнерські відносини з громадами Євросоюзу, США тощо?

– Співпрацювали з польською гміною, але після виборів співпраця припинилася. Бракує такої співпраці. Складно знайти партнерів. Відмова у допомозі. Виходить не співпраця, а жебрацтво.

Якими, на вашу думку, є перспективи розвитку місцевої економіки таких громад, як ваша?

– Якщо звільнять території від податків, прийде бізнес. Необхідний підхід для ефективної оборони кордонів. Вірять у громаду. У громади є майбутнє, бо ліси, земля й пункт пропуску на кордоні не дадуть їй пропасти.

Світлана Бицько (четверта зліва) на минулорічному Міжнародному конгресі жінок у Польщі