Олена Сек, військова психологиня, розробила важливі рекомендації для територіальних громад щодо належної зустрічі наших Захисників і Захисниць, які повернулися з полону. Вона наголошує: “Повернення з полону — не вистава! Не треба фанфар, камер, слів «герой» у мікрофон”. Психологиня закликає спільноти до більш чутливого та людяного підходу, щоб полегшити адаптацію героїв після пережитого.

“Громада — це тил. Іноді найкраще, що можна зробити — просто бути поруч. Без пафосу. Без питань. Без шуму”, – зазначає пані Сек. Ці настанови спрямовані на створення атмосфери спокою та підтримки, а не зайвої уваги, яка може бути травматичною для людей, що пройшли через важкі випробування.

Вона підкреслює, що кожен Захисник чи Захисниця потребує індивідуального підходу та розуміння. Важливо пам’ятати про психологічний стан людей, які повертаються з ворожого полону. Їхня адаптація до мирного життя – це складний процес, що вимагає терпіння, такту та щирої підтримки від громади.

Рекомендації Олени Сек стосуються не лише моменту зустрічі, але й подальшої інтеграції військових у суспільне життя. Важливо забезпечити їм доступ до психологічної допомоги, соціальної реабілітації та підтримки з боку родини та друзів. Громада відіграє ключову роль у створенні безпечного середовища, де захисники почуватимуться захищеними та зрозумілими.

“Ми маємо створити простір, де вони зможуть відновитися, де їх почують і зрозуміють без зайвих слів та осуду. Ваша присутність і спокійна підтримка – це найцінніше, що ви можете запропонувати”, – додає психологиня.

Ці поради є надзвичайно важливими для формування правильного ставлення суспільства до наших воїнів, які пройшли через полон. Вони допомагають уникнути стигматизації та створити атмосферу поваги та вдячності.