ПОвернення наших воїнів з ворожого полону — це завжди подія, що сповнена глибокої надії, неймовірної радості та гордості за незламність українського духу. Ці моменти є свідченням того, що боротьба триває, і Україна пам’ятає кожного свого захисника. Нещодавно до рідної Котельви, після двох років неволі, нарешті відбулося довгоочікуване повернення з полону нашого героя, старшого солдата Володимира Яська, зустріч з яким стала справжнім святом для всієї громади.Особливого символізму цьому поверненню додав той факт, що Володимир прибув додому саме у свій день народження. Цей день, який завжди був особистим святом, тепер назавжди асоціюватиметься з безцінним даром свободи та возз’єднання з рідними. Його зустрічала найдорожча людина у житті – матуся, Катерина Іванівна, яка не могла стримати сліз щастя. Довгі два роки вона жила в очікуванні, молилася і вірила у повернення свого сина. Ще на початку полону їй наснився віщий сон, що саме у свій день народження Володимир переступить поріг рідної хати. Це дивовижне співпадіння стало яскравим підтвердженням того, що віра та надія можуть творити справжні чудеса. Зворушливий момент їхнього возз’єднання після полону став кульмінацією довгого та болісного очікування.Володимир Ясько, старший солдат, стрілець 3-го стрілецького відділення, долучився до лав Збройних Сил України у квітні 2022 року. Його військовий шлях не обмежується лише цією мобілізацією; він вже мав досвід захисту Батьківщини, беручи участь в антитерористичній операції (АТО) та воюючи на Донбасі. Це свідчить про його глибоку відданість та мужність. У липні 2023 року, під час виконання бойових завдань, Володимир потрапив до російського полону. Його доля, як і долі тисяч інших українських захисників, на довгі місяці стала об’єктом хвилювання та очікування. Кожне повернення з полону таких воїнів є безцінним.Весь цей час Володимир утримувався в колонії на тимчасово окупованій території Луганщини, у нелюдських умовах, які лише посилювали прагнення додому. Його звільнення відбулося в рамках масштабного обміну військовополоненими, який є результатом невтомної праці української держави та міжнародних партнерів. Цей обмін, що відбувся 23 травня цього року, став черговим кроком до повернення всіх наших бранців. Після повернення на підконтрольну Україні територію Володимир тривалий час проходив необхідну реабілітацію, щоб відновити фізичні та психологічні сили, пошкоджені під час перебування в неволі. Програма реабілітації є надзвичайно важливою для всіх, хто пройшов через жахи полону, допомагаючи їм адаптуватися до мирного життя та подолати травми.По поверненню додому з нашим захисником зустрілися представники місцевої громади: секретар селищної ради Наталія Сідненко, заступник селищного голови Віталій Хиль та фахівець Простору соціальної адаптації Анастасія Гришко. Вони щиро привітали Володимира з поверненням, висловили безмежну подяку за його мужність, стійкість та самовідданий захист Батьківщини. Також вони побажали йому швидкого та повного відновлення сил, міцного здоров’я та мирного життя у колі рідних та друзів. Ця зустріч стала символом єдності громади та підтримки її героїв, які віддали частину свого життя заради майбутнього України. Кожне повернення з полону – це не просто новина, а цілий етап для родини та держави, що наближає нас до перемоги. Подібні історії повернення з полону надихають і дарують надію.