Україна продовжує платити надзвичайно високу ціну за свою свободу та незалежність, втрачаючи найкращих синів і дочок. Кожна звістка про загибель захисника боляче відгукується у серцях мільйонів українців, нагадуючи про незламний дух нації та жертовність тих, хто стоїть на варті нашого майбутнього. Ці герої свідомо обирають шлях оборони, розуміючи всі ризики, але вірячи у перемогу світла над темрявою. Їхня відданість і мужність є прикладом для майбутніх поколінь, а пам’ять про їхні подвиги залишатиметься вічною.

З невимовним сумом прийшла звістка про підтвердження загибелі головного сержанта Дениса Самсоненка, якому було всього 28 років. Цей відважний військовий, родом з Черкащини, два роки вважався безвісти зниклим. Весь цей час його родина і близькі жили з надією, що він повернеться, адже невизначеність – це одне з найважчих випробувань у війні. Тепер, коли гірка правда розкрилася, Україна втратила ще одного свого сина, чия молодість обірвалася в боротьбі за мирне небо.

Денис Самсоненко зник під час виконання бойового завдання на Донеччині 18 січня 2023 року. Донеччина залишається однією з найгарячіших точок на карті військових дій, де українські війська щодня стикаються з ворожими атаками. Кожне бойове завдання несе в собі величезний ризик, і, на жаль, не всім доводиться повертатися додому. Випадок Дениса, коли він два роки перебував у статусі “зниклого безвісти”, є трагічним нагадуванням про реалії війни та її довготривалі наслідки для тисяч українських родин. Розуміння того, що він не повернувся, тепер підтверджене, приносить нестерпний біль, але й остаточно розставляє всі крапки над “і” для тих, хто чекав.

Пам’ять про таких українських героїв, як Денис Самсоненко, є священною. Вони віддають своє життя, щоб ми могли жити у вільній і незалежній країні. Їхня загибель — це не просто статистика, це особиста трагедія для рідних, близьких, побратимів та всієї України. Ми повинні пам’ятати їхні імена, їхні обличчя і їхню жертовність. Ці мужні чоловіки та жінки, включаючи нашого Дениса, є справжніми символами незламності духу. Кожен військовий, який загинув у цій війні, залишає після себе незаповнену порожнечу, але водночас стає частиною великої історії боротьби за українську ідентичність та суверенітет. Його подвиг, як і тисяч інших, ніколи не буде забутий.

Важливо, щоб суспільство продовжувало підтримувати родини загиблих захисників, надаючи їм необхідну допомогу та виявляючи повагу до їхньої втрати. Ця підтримка є невід’ємною частиною нашої колективної пам’яті та вдячності. Денис Самсоненко, молодий хлопець з Черкащини, назавжди залишиться в наших серцях як справжній український герой, який віддав найцінніше за своє майбутнє та майбутнє України. Нехай світла пам’ять про Дениса та всіх полеглих захисників живе вічно в історії нашої нації. Герої не вмирають!