Історія подвигу Ігоря Отюцького: фронтовий водій з Конотопа, чий шлях обірвався на полі бою.

На передовій Ігор Отюцький отримав позивний «Волга». Це прізвисько народилося з його розповідей про автомобіль, успадкований від батька, кадрового військового. З цим автомобілем родина пережила численні переїзди по військових гарнізонах.

До повномасштабного вторгнення Ігор Михайлович десять років пропрацював водієм у філії Конотопської виправної установи № 130 «Підприємство ДКВС України № 100». Його пристрастю була техніка; він був не просто водієм, а справжнім майстром, який досконало розбирався в автомобілях, із задоволенням їх ремонтував. За кермом він відчував себе по-справжньому щасливим та натхненним. Тому й до лав Збройних Сил України пішов, не зраджуючи своїй професії. Ігор Михайлович служив солдатом, водієм-електриком у мінометному взводі мінометної батареї механізованого батальйону 67-ї окремої механізованої бригади.

Життя 51-річного захисника обірвалося вночі 1 вересня 2024 року в районі населеного пункту Терни, що на Краматорщині, Донецької області. За виявлену мужність і самовідданість Герой був посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Конотоп, що на Сумщині, є рідним містом для родини Отюцьких. Саме тут народився Ігор, тут він здобув освіту в міському ліцеї № 1, а згодом — у ПТУ № 20, де опанував професії верстатника та водія вантажних автомобілів. До роботи у виправній установі він обіймав посаду водія КамАЗа в різних підприємствах міста. Проте його дитинство та юність були сповнені подорожей разом із батьком-військовим, прапорщиком, який відповідав за експлуатацію техніки та гаражне господарство у військових частинах.

Ця історія — про глибоку відданість, професіоналізм і найвищу жертовність. Ігор Отюцький, як і багато інших українських героїв, до останнього боронив свою землю, залишаючись вірним обраній справі та своїй Батьківщині. Його подвиг назавжди залишиться в пам’яті земляків та всієї України.

https://armyinform.com.ua/2025/06/13/pospishaty-mozhna-lyshe-v-pekli-istoriya-frontovogo-vodiya-igorya-otyuczkogo/