Часте запитання, з яким клієнти звертаються до Хорольського бюро правової допомоги, стосується бажання батьків передати свою нерухомість дітям, онукам або іншим близьким. Як краще це зробити: оформити договір дарування чи скласти заповіт? Розглянемо детальніше.

Заповіт – це особисте розпорядження громадянина на випадок своєї смерті. Заповідач має повну свободу у виборі спадкоємців і може позбавити права на спадкування будь-кого зі спадкоємців за законом без пояснення причин.

Договір дарування передбачає безоплатну передачу майна (дарунка) обдаровуваному, який набуває права власності на нього одразу після укладення угоди та її державної реєстрації.

Момент переходу права власності на нерухомість.

У випадку з даруванням, обдаровуваний стає повноправним власником нерухомості одразу після підписання договору дарування та прийняття подарунка. Натомість, за заповітом, спадкоємець отримує свідоцтво про право на спадщину у нотаріуса лише після закінчення 6 місяців з моменту відкриття спадщини.

Ризики договору дарування для дарувальника.

Існує один суттєвий нюанс договору дарування, що несе певні ризики для дарувальника. Після укладення договору дарування, дарувальник продовжує проживати у житлі, яке йому більше не належить. У разі недобросовісних намірів обдаровуваного, така ситуація може мати негативні наслідки для дарувальника. Тому, якщо особа бажає передати свою квартиру, будинок чи будь-яке інше майно своїм нащадкам лише після своєї смерті, найбільш надійним шляхом є складання заповіту.

Можливість зміни чи скасування договору дарування або заповіту.

Цивільний кодекс України визначає такі підстави припинення договору дарування: відмова однієї зі сторін від договору, розірвання договору дарування або визнання його недійсним. Хоча договір дарування можна розірвати або визнати недійсним через суд, довести, що дарувальник не повністю розумів наслідки угоди та не мав наміру одразу втрачати права на житло, буває надзвичайно складно, а часом і неможливо.

Ще одна важлива особливість договору дарування – це строк позовної давності. Для договорів дарування цей термін становить 1 рік, на відміну від загальної трирічної позовної давності. Протягом цього року будь-яка особа, чиї інтереси були порушені укладенням договору дарування, може звернутися до суду. Однак, підстав для розірвання або визнання договору недійсним небагато.

По-іншому справи з заповітом. Заповіт можна змінювати або переписувати будь-коли, відвідуючи нотаріуса та вносячи зміни до списку спадкоємців.

Заповідач має право вносити зміни до заповіту у будь-який час. Він також може скасувати попередній заповіт або скласти новий. Новий заповіт скасовує попередній повністю або частково, якщо він йому суперечить. Скасування заповіту та внесення змін здійснюються особисто заповідачем.

Важливо пам’ятати, що кожен новий заповіт скасовує попередній, але не відновлює заповіт, складений раніше. Остаточне рішення щодо укладення договору дарування чи складання заповіту приймається кожною особою індивідуально, зваживши всі ризики та особливості зазначених правочинів.

Отримати безоплатну юридичну консультацію з цього та інших питань можна, зателефонувавши до Хорольського бюро правової допомоги за номером (05362) 33-2-20 або на номер гарячої лінії 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних і мобільних телефонів). Необхідні документи також можна залишити у скриньці для кореспонденції за адресою: м.Хорол, вул. Незалежності, 78а.

В.о. начальника відділу “Хорольське бюро
правової допомоги” Лубенського місцевого центру
з надання безоплатної вторинної правової допомоги Н.Г.Тарасенко