ПОДІЛЬЩИНА В ЖАЛОБІ

Сумна звістка сколихнула Подільську громаду. 23 листопада 2024 року на Донеччині трагічно загинув наш земляк – мужній та незламний Захисник України, справжній Герой – Євген Анатолійович Тимановський. Йому назавжди залишилось 46 років… Вічна пам’ять!

Воїн до останнього подиху залишався вірним військовій присязі перед Українським народом, самовіддано захищав рідну країну, її незалежність та територіальну цілісність. Його героїзм назавжди залишиться в наших серцях.

БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА ПРО ГЕРОЯ:

Євген Анатолійович Тимановський народився 21 вересня 1978 року в місті Маріуполь Донецької області. У 1995 році він вступив до Приазовського державного технічного університету, який успішно закінчив у 2000 році, отримавши диплом про повну вищу освіту. Ці роки навчання стали фундаментом його подальших досягнень.

Після завершення навчання Євген Анатолійович розпочав свою трудову діяльність на Маріупольському металургійному комбінаті. Там він працював на посаді майстра гарячого цеху, демонструючи професіоналізм та відповідальність. У 2010 році він продовжив свою кар’єру у ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», де працював інженером, вносячи свій вклад у розвиток підприємства.

У 2011 році Євген Анатолійович переїхав до міста Подільськ, де розпочався новий етап його життя. В жовтні того ж року він одружився, а вже у 2012 році став щасливим батьком сина. У Подільську він працював на відповідальних посадах у КВЕП «Подільсктеплокомуненерго», а також на виробничому майданчику ТОВ «Одеський хлібзавод №4» в м. Подільськ. На кожній посаді він проявляв себе як компетентний та сумлінний працівник.

Євген Анатолійович був високоосвіченою людиною, вільно володів англійською та французькою мовами. Він захоплювався вищою математикою, що свідчить про його інтелектуальний потенціал та прагнення до знань. Його поважали колеги та бойові побратими за мудрість, рішучість і здатність знаходити вихід із найскладніших ситуацій, що було особливо важливим в умовах служби.

Як турботливий батько та люблячий чоловік, Євген став прикладом справжнього сім’янина. Він завжди підтримував дружину, виховував синів з великою любов’ю, передаючи їм свої життєві цінності, такі як відданість, чесність та патріотизм. Його родина завжди була для нього найбільшою цінністю.

4 липня 2024 року Євген Анатолійович став на захист України, відчуваючи відповідальність перед своєю країною та народом. Його бойовий шлях пролягав через найгарячіші точки фронту, де він демонстрував неймовірну мужність та відвагу. За проявлені мужність, незламність і хоробрість у боротьбі за свободу України він був відзначений державними нагородами. Серед них медаль «За оборону Торецької громади» та нагрудний знак «Ветеран України». Ці нагороди є визнанням його великого внеску у захист країни.

Подільська міська рада висловлює найглибші співчуття рідним, близьким та бойовим побратимам загиблого Героя. Ми сумуємо разом із вами та поділяємо біль непоправної втрати. Світла пам’ять про Євгена Анатолійовича назавжди залишиться в наших серцях.

Герої не вмирають! Вічна пам’ять, шана та доземний уклін Захиснику України!