24.06.2025, 11:05

24 червня 2025 року Полтавська громада з глибоким сумом провела в останню путь свого сина, героя Антипа Петровича Мисюру. У Свято-Успенському кафедральному соборі Православної Церкви України відбулася щира церемонія прощання з полеглим захисником України, який віддав своє життя, виконуючи найважливіший обовʼязок – захист рідної землі. Це був момент глибокої скорботи та безмежної вдячності за його мужність та незламність. Сотні людей зібралися, щоб віддати шану військовому, який став символом стійкості та жертовності.

Солдат Антип Петрович Мисюра народився 24 квітня 1982 року, його життя було тісно пов’язане із Супрунівкою Полтавської громади, де він проживав і де його знали як порядну та віддану людину. До початку повномасштабного вторгнення він вів мирне життя, працював, будував плани. Однак, коли країна потребувала захисту, він без вагань став на її оборону. Антип Мисюра був вірним військовій присязі, виявив виняткову стійкість і мужність, гідно захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України. Він проходив службу на посаді старшого навідника 2 станкового гранатомету протитанкового взводу, де його професіоналізм та відвага були надзвичайно важливими для виконання бойових завдань.

На жаль, життя героя Антипа Мисюри трагічно обірвалося 16 червня 2025 року. Він загинув унаслідок жорстоких штурмових дій противника в районі виконання завдань за призначенням у Харківській області. Його смерть – це непоправна втрата для родини, побратимів та всієї України. Кожна така жертва нагадує про ціну, яку наша нація платить за свободу та незалежність. Прощання з ним стало свідченням єдності та стійкості українського народу, який шанує своїх захисників України та пам’ятає кожного, хто поліг за мирне небо над головою.

Пам’ять про Антипа Мисюру та всіх полеглих захисників України житиме вічно в серцях українців. Їхній подвиг є прикладом незламності духу та безмежної любові до Батьківщини. Ми повинні завжди пам’ятати про їхню жертовність і продовжувати боротьбу, за яку вони віддали найцінніше. Вічна світла пам’ять Герою! Нехай його душа знайде спокій, а його ім’я назавжди буде вписане в історію як ім’я справжнього героя, який поклав своє життя на вівтар перемоги. Церемонія прощання та його похорон стали ще одним підтвердженням того, що Україна пам’ятає своїх героїв, а Свято-Успенський собор залишається місцем, де нація вшановує своїх синів і дочок.