Пора жнив – це не лише час активного збору врожаю, а й період підвищеної пожежної небезпеки, що вимагає особливої пильності та суворого дотримання правил пожежної безпеки. Загрозлива ситуація створюється поєднанням декількох факторів: високі температури повітря, сухість рослинності після тривалої спеки, інтенсивна робота потужної сільськогосподарської техніки, яка може бути несправною або іскрити. Додайте до цього людську недбалість, випадково кинутий недопалок, ігнорування правил поводження з відкритим вогнем, а також ризик потрапляння боєприпасів чи їх уламків, що є, на жаль, актуальним в наших реаліях, і ми отримуємо надзвичайно вибухонебезпечне середовище. Навіть найменша іскра може призвести до масштабної пожежі, здатної знищити багаторічну працю аграріїв та завдати колосальних матеріальних збитків, впливаючи на економіку та продовольчу безпеку країни. У таких умовах збереження врожаю стає першочерговим завданням. Запобігання пожежам на полях є спільним обов’язком кожного. З метою мінімізації ризиків виникнення пожеж та забезпечення максимальної пожежної безпеки під час жнив, необхідно суворо дотримуватися встановлених норм та правил. Ось ключові вимоги, які є обов’язковими для всіх учасників збиральної кампанії та громадян, що перебувають поблизу аграрних угідь: Перед початком збирання врожаю вся сільськогосподарська техніка, включаючи комбайни, трактори та автомобілі, що задіяні на жнивах, повинна бути ретельно перевірена на повну справність. Особливу увагу слід приділити паливній, електричній та вихлопній системам. Кожна одиниця техніки обов’язково має бути укомплектована первинними засобами пожежогасіння – справними вогнегасниками, лопатами, мітлами та бочками з водою, доступ до яких повинен бути вільним. Водії, комбайнери, їхні помічники та весь персонал, задіяний у збиранні зернових, повинні пройти спеціальний протипожежний інструктаж. Це забезпечить їхню готовність до швидкої та ефективної реакції у разі загоряння, що може врятувати як техніку, так і весь хлібний масив. Ще до повного дозрівання колосових культур, хлібні поля, що межують з лісовими масивами, степовими ділянками, автомобільними або залізничними шляхами, мають бути обкошені. Скошену траву та рослинні залишки необхідно негайно прибрати за межі полів. Крім того, вздовж цих меж слід створити оборану смугу завширшки не менше 4 метрів, яка слугуватиме ефективним протипожежним бар’єром. Для посилення заходів пожежної безпеки, великі хлібні масиви перед жнивами слід розділити на окремі ділянки площею не більше 50 гектарів, що дозволить локалізувати можливе загоряння та мінімізувати його поширення. Під час та після збирання врожаю КАТЕГОРИЧНО забороняється спалювання стерні, пожнивних залишків та розведення будь-яких багать на полях. Ці дії не лише знищують родючий шар ґрунту, шкодять екології, а й є основною причиною масштабних пожеж, які швидко поширюються сухою травою. Суворе дотримання цих заборон є критично важливим для збереження навколишнього середовища та запобігання пожежам. Також, СУВОРО заборонено курити та використовувати відкритий вогонь поблизу хлібних масивів, оскільки найменша іскра може стати причиною катастрофи та знищити урожай. На сьогоднішній день законодавством України передбачена серйозна відповідальність за порушення правил пожежної безпеки, особливо щодо спалювання сухої рослинності. У військовий час такі дії можуть бути прирівняні до диверсійної діяльності, що має надзвичайно серйозні наслідки, включаючи кримінальну відповідальність. Крім того, стаття 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює адміністративну відповідальність за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною рослинністю або її залишків, а також опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Штрафи за такі порушення є значними: для громадян вони становлять від 3060 до 6120 гривень, а для посадових осіб – від 15300 до 21420 гривень. Якщо ж подібні дії вчинені на територіях природно-заповідного фонду, розмір штрафів збільшується: для громадян – від 6120 до 12240 гривень, для посадових осіб – від 21420 до 30600 гривень. Ці суворі заходи підкреслюють важливість дотримання всіх вимог для збереження нашого національного багатства – врожаю та природи. Окрему увагу слід приділити питанням безпеки, пов’язаним із вибухонебезпечними предметами. Якщо ви виявили підозрілий предмет на полі чи поблизу нього, СУВОРО забороняється торкатися його, пересувати або вчиняти будь-які дії. Також не користуйтеся мобільним телефоном поблизу знахідки, оскільки це може спровокувати детонацію. Негайно повідомте про це до поліції за номером 102 або до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) за номером 101. Дочекайтеся прибуття фахівців і вкажіть точне місце знахідки, забезпечуючи безпечну відстань. Шановні громадяни, пам’ятайте: у разі виявлення загоряння на полях, не зволікайте жодної хвилини. Час у таких ситуаціях є критичним. Негайно телефонуйте до Служби порятунку за номером 101. Лише завдяки спільним та рішучим діям ми зможемо ефективно протистояти пожежам хлібних масивів та зберегти наш урожай для майбутнього України.