Історія Героя: Шлях Головного Сержанта Максима “Морпіха”

Позивний “Морпіх” – це не просто ім’я, а символ стійкості та відданості, що дістався киянину Максиму ще з часів строкової служби на флоті в українському Севастополі. Він із болем згадує 2014 рік, коли ворожі сили захопили Крим, і виведення українських військ. Після цього Максим здобував освіту у військовому виші в Одесі, проте доля розпорядилася інакше – він залишив навчання у 2018 році та звільнився з армії.

Повномасштабне вторгнення стало тим переломним моментом, що повернув Максима до лав Збройних Сил. 25 лютого 2022 року він добровільно з’явився до ТЦК і був направлений до 58-ї мотопіхотної бригади. “Нас тоді відправили на Чернігівщину, – згадує “Морпіх”. – Там же був і мій перший бій: ворог рухався довгими колонами, от ми і намагалися його зупиняти. Я вже тоді звернув увагу на підступність росіян: бачив, як попереду своєї техніки вони змусили їхати місцевого чоловіка на його машині. А потім спостерігав, як самі ж і розстріляли його прямо в автівці.”

У бригаді Максим опинився у підрозділі протитанкістів, де знищував ворожу техніку з гармати “Рапіра”. Його підрозділ відзначився у боях під Білогорівкою, де було успішно знищено понтонну переправу противника та значну кількість російської техніки.

Згодом “Морпіх” перейшов від ствольної артилерії до реактивної, і цей вибір виявився надзвичайно вдалим. Сьогодні Максим займає відповідальну посаду головного сержанта реактивної артилерійської батареї. Він визнає, що ця робота є найскладнішою з усіх, з чим йому доводилося стикатися на війні. Головний сержант відповідає за ефективне функціонування підрозділу, охоплюючи бойову підготовку, дисципліну, виконання бойових завдань та забезпечення особового складу.

“Але головне – це робота з особовим складом, з людьми, – наголошує Максим. – Побудувати не тільки особисті стосунки з кожним, а й налагодити взаємодію між бійцями, створити особливий психологічний клімат у колективі – це дуже складні завдання. Кожен має індивідуальні особливості, до кожного потрібно знайти свій підхід. Мені здається, поки що у мене це загалом виходить.”

На запитання, що надає йому сил продовжувати боротьбу, “Морпіх” відповідає цитатою Портоса з “Трьох мушкетерів”: “Я б’юся, тому, що я б’юся”. Він бореться за своїх побратимів, за батьків, за кохану дружину, яка незабаром народить первістка. “Яка ще потрібна мотивація?”

Приєднуйтесь до дружньої команди 58-ї мотопіхотної бригади! Телефонуйте нашим рекрутерам вже сьогодні ‪+380 63 266 2752‬ (доступні дзвінки та повідомлення через месенджери WhatsApp, Viber, Signal та Telegram). Мобілізація безпосередньо через бригаду, оминаючи ТЦК та СП, можливі переведення та інші питання. Чекаємо на вас!

Разом до Перемоги!
🇺🇦
Simul ad Victoriam!