Зернові культури є наріжним каменем агропромислового комплексу України, маючи колосальне значення для продовольчої безпеки країни та світу, а також для господарської діяльності мільйонів людей. Якість зерна – це не просто параметр, а фундаментальний чинник, що прямо впливає на здоров’я людини та сільськогосподарських тварин, а також визначає конкурентоспроможність української продукції на внутрішньому та міжнародному ринках. Висока якість зерна забезпечує його цінність для подальшого використання у харчовій, переробній та комбікормовій промисловості.

Комплексна оцінка якості продуктів, таких як зерно, борошно чи крупи, базується на їх технологічних властивостях, які визначають придатність сировини для конкретних цілей переробки чи споживання. Ця оцінка здійснюється за сукупністю органолептичних, фізико-хімічних, функціонально-технологічних, споживчих показників, а також найважливіших показників безпечності. Регулярний контроль якості зерна є запорукою стабільності.

При органолептичній оцінці якості зерна фахівці ретельно аналізують такі характеристики, як колір, який повинен відповідати стандартам для певного виду зернових, відсутність сторонніх запахів (плісняви, гнилі, затхлості) та смак, який має бути природним, без гіркоти чи кислинки. Ці первинні показники дозволяють швидко визначити придатність зерна до подальшого використання.

Фізико-хімічні показники якості зерна надають більш деталізовану інформацію. До них належать: вологість – ключовий фактор для зберігання; крупність – впливає на вихід готового продукту; натура – показник щільності зерна; маса 1000 зерен – характеризує крупність та виповненість; склоподібність – важлива для оцінки якості пшениці; засміченість зерна – вміст домішок; вміст білка – визначає поживну цінність; вміст крохмалю – ключовий для енергетичної цінності; вміст жиру (олійність) – особливо актуальний для олійних культур. Усі ці показники є критичними для кінцевого споживання та переробки зерна.

Серед функціонально-технологічних показників особливе місце займають вміст сирої клейковини, індекс деформації клейковини (ІДК) та число падіння (ЧП). Ці параметри мають вирішальне значення для хлібопекарських властивостей борошна, отриманого із зерна, та його здатності до формування якісної випічки.

Споживчі показники зерна визначаються результатами лабораторної випічки з борошна, отриманого з досліджуваної партії. Додатково може оцінюватися “сила борошна” за допомогою альвеографа, що дозволяє прогнозувати поведінку тіста під час випікання.

Показники безпечності є абсолютно критичними, адже вони безпосередньо впливають на здоров’я споживачів. До них належать: кислотність – індикатор свіжості; вміст глюкозинолатів – важливий для ріпаку; та, найголовніше, вміст різних мікотоксинів (наприклад, афлатоксинів, охратоксинів), які можуть бути небезпечними для здоров’я. Повний перелік показників, що перевіряються, завжди адаптується до потреб кінцевого споживача та вимог міжнародних стандартів, що гарантує якість зерна.

Державний контроль за якістю зерна є системним та багатогранним процесом. Його основним завданням є захист прав усіх суб’єктів ринку зерна – від виробників до переробників та кінцевих споживачів. Це забезпечення їх якісним зерном та продуктами його переробки, що повністю відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів та стандартів. Цей контроль відіграє ключову роль у підтримці репутації українського зерна на світовому ринку.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року № 667, функції контролю якості зерна та продуктів його переробки покладено на Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужбу). Згідно з положеннями, що регулюють діяльність територіальних управлінь, зокрема Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області та відділу контролю у сфері насінництва, розсадництва та якості зерна, фахівці здійснюють державний нагляд та контроль у цій критично важливій сфері. Це забезпечує надійність системи контролю якості зерна.

Спеціалісти Держпродспоживслужби, виконуючи покладені на них завдання, здійснюють всебічний державний нагляд (контроль) за якістю зерна та продуктів його переробки, що включає:

• Дотримання зерновими складами регламенту зберігання зерна та продуктів його переробки, що є критично важливим для збереження якості та запобігання псуванню.
• Безпосередній контроль за якістю зерна та продуктів його переробки на всіх етапах обігу.
• Організацію та проведення експертизи зерна та продуктів його переробки, а також формування висновків щодо можливості їх подальшого використання, переробки або, у разі непридатності, знищення.

Ця системна робота, здійснювана Управлінням фітосанітарного контролю Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, забезпечує високий рівень контролю та гарантує якість зерна для всіх учасників ринку.