Захист українського неба від російських атак убезпечить і решту Європи. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський наголосив на цьому, реагуючи на нещодавні інциденти із зальотом російських безпілотників у повітряний простір країни. Ця позиція була висловлена на тлі обговорень, що передає видання The Washington Post із посиланням на інтерв’ю Frankfurter Allgemeine.

У ніч проти 10 вересня, коли російські «Шахеди» порушили повітряний простір Польщі, Альянс підняв винищувачі. Це стало черговим приводом для Варшави порушити питання про створення безпольотної зони над Україною. Сікорський нагадав, що ідея такого захисту обговорювалася ще рік тому з адміністрацією Байдена, проте Польща не може ухвалити таке рішення самостійно. Для його реалізації потрібна підтримка союзників у НАТО та ЄС.

«Ми як НАТО та ЄС здатні на це, але Польща одна не може ухвалити таке рішення. Це можливо лише спільно з партнерами. Захист нашого населення, зокрема від уламків, був би значно надійнішим, якби ми могли збивати дрони за межами нашої території», — пояснив міністр. Він також додав, що у разі запиту з боку Києва Польща могла б допомагати збивати дрони над територією України. «Особисто я вважаю, що це слід розглянути», — зазначив Сікорський, підкреслюючи потенціал такого кроку для підвищення безпеки.

Видання нагадує, що США та провідні союзники НАТО, включно з Великою Британією, раніше відкидали подібні заклики через ризик прямого зіткнення з російською авіацією. Президент Дональд Трамп також не виявляє готовності ухвалювати такі рішення без домовленості про припинення вогню з Москвою. Це свідчить про складність політичного та військового компромісу у цьому питанні. Минулого тижня польські військові зафіксували 19 порушень повітряного простору безпілотниками, щонайменше три апарати були збиті. Уламки пошкодили будівлі в прикордонних районах. Подібний випадок стався і в Румунії, що посилює занепокоєння щодо безпеки.

У НАТО заявили про готовність захищати «кожен дюйм» території союзників. Водночас експерти визнають, що використання дорогих винищувачів і ракет для перехоплення дешевих дронів є надто витратним і складно підтримуваним у довгостроковій перспективі. Москва ж традиційно звинуватила НАТО у «де-факто війні з Росією» та водночас заявила про «готовність до політичного врегулювання», висуваючи умови капітуляції України. Це лише загострює конфлікт та ускладнює пошук мирних рішень.

Російські атаки безпілотниками на українські міста посилилися влітку, що знову актуалізувало вимогу Києва про створення безпольотної зони. Ще у 2022 році президент Володимир Зеленський називав її «гуманітарною необхідністю», аби захистити мирні міста від щоденних обстрілів. Це питання безпеки залишається критично важливим для України та її партнерів. Проведення безпольотної зони над Україною може стати ключовим кроком до зменшення жертв серед цивільного населення та руйнувань.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: СВІТ НА ПОРОЗІ III СВІТОВОЇ, а в НАТО не вміють ЗБИВАТИ ШАХЕДИ?! ПРОЗРІННЯ після УДАРУ ПО ПОЛЬЩІ

Нагадаємо, після атаки російських дронів на Польщу 10 вересня, ще два БпЛА порушили повітряний простір Литви — країни-члена НАТО, яка межує з РФ. Ці події підкреслюють зростаючу небезпеку для країн Балтії та необхідність посилення колективної оборони.