Польща рішуче відмовилася видавати до Німеччини громадянина України, Володимира З., якого німецька прокуратура обґрунтовано підозрює у причетності до диверсії на газогоні «Північний потік-2». Цей інцидент стався восени 2022 року. Прем’єр-міністр Польщі, Дональд Туск, на спільній пресконференції з прем’єр-міністром Литви, висловив позицію Варшави, зазначивши, що екстрадиція українця не є доцільною, оскільки головною проблемою для Європи було не руйнування газогону, а сам факт його будівництва.

Про цю принципову позицію пише видання «Rzeczpospolita».

Принципова позиція Варшави щодо енергетичної безпеки

Ключовим у заяві польського прем’єра став акцент на геополітичному аспекті. Туск наголосив, що Росія будувала цей газогін всупереч життєво важливим інтересам усієї Європи, і в цьому питанні не може бути жодної двозначності. Позиція Польщі є послідовною та непохитною.

«Проблемою Європи, України, Литви та Польщі є не те, що підірвано Nord Stream 2, а те, що його було збудовано», — чітко заявив Туск. Це підкреслює розуміння стратегічних загроз, які несе російська енергетична політика.

Водночас прем’єр-міністр чітко позначив, хто має нести відповідальність та «мовчати» у цій дискусії.

«З нашого погляду, єдиними особами, які мають соромитися і мовчати у питанні Nord Stream 2, є ті особи, які вирішили будувати Nord Stream 2,» — заявив Дональд Туск. Ця заява прямо вказує на відповідальність російської сторони за створення потенційних загроз.

Він також підкреслив, що жоден польський уряд ніколи не підтримував будівництво газопроводу, а позиція Польщі завжди була послідовною у критиці російського проєкту. Щодо затриманого українця, Туск зазначив, що хоча його затримали на підставі європейського ордера на арешт, «в інтересах Польщі та в інтересах звичайного почуття порядності та справедливості точно не є оскаржувати чи видавати цього громадянина в руки іншої держави».

Позиція Туска підтверджує раніше озвучену в пресі інформацію про те, що Польща не збиралася сприяти Німеччині у справі про диверсію. Це свідчить про незалежність польської зовнішньої політики.

Як писали німецькі та польські ЗМІ після візиту до Польщі колишнього канцлера Німеччини Олафа Шольца в липні 2024 року, німецькій стороні стало зрозуміло: Варшава не лише не допоможе із затриманням Володимира З., але й «навіть більше: поляки, очевидно, попередили українську сторону». Це вказує на складність міжнародних відносин у цьому питанні.

Польські джерела навіть повідомляли, що голова МЗС Радослав Сікорський був готовий надати Володимиру З. політичний притулок та нагородити його орденом. Зрештою, українець виїхав з Польщі 6 липня 2024 року в автомобілі на дипломатичних номерах, яким керував військовий аташе. Польська прокуратура згодом заявила, що європейський ордер на його арешт надійшов до неї лише після його від’їзду.

Доля підозрюваних у підриві газогонів

Нагадаємо, українець Володимир З. був затриманий у польському Прушкові наприкінці вересня за європейським ордером на арешт, виданим німецьким судом. Німецькі служби підозрюють його у тому, що він вийшов у Балтійське море на яхті з Ростока, а потім заклав вибухівку на підводному газопроводі. За ці дії підозрюваним у Німеччині загрожує до 15 років ув’язнення. Це свідчить про серйозність обвинувачень.

Хоча прокуратура Німеччини вимагала тримання під вартою на 100 днів, Варшавський суд вирішив помістити українця під арешт лише на 40 днів, пояснивши це необхідністю завершити справу у першій інстанції у цей термін. Таке рішення може свідчити про певні особливості польського законодавства.

Раніше стало відомо, що іншим підозрюваним у справі є Сергій К., колишній військовий та один із найкращих глибоководних дайверів України, який, як повідомляють німецькі ЗМІ, є пенсіонером СБУ. Його затримали наприкінці серпня в Італії. Італійський суд, на відміну від польської влади, вже погодився на його екстрадицію до Німеччини. Це контрастує з позицією Польщі.