វីដេអូដែលទាក់ទង

Поліг в бою за Україну
Війна безжально забирає молоді життя. Українці гинуть на полі бою, помирають в від отриманих ран. Їхні душі передчасно ідуть до Бога, а рідним залишається невимовний біль від непоправної втрати.
Сьогодні, 8 жовтня, Новоархангельська громада провела в останню путь свого земляка, хорошу людину, мужнього воїна, справжнього сина України Бершадського Юрія Юрійовича. Глибокий сум обпікає серце, гірка печаль огортає душу, бо він поповнив ряди Небесного легіону у 33 роки.
Церемонія поховання Юрія Юрійовича відбулася в селі Ганнівка. Віддати шану загиблому прийшло дуже багато людей: рідні та близькі, представники Новоархангельської селищної ради, Ганнівського старостату, ТОВ «Агрофірма «Авангард ЛТД», односельці, військовослужбовці. На знак вдячності Герою присутні схиляли коліна в живому коридорі і устеляли дорогу, по якій рухався траурний кортеж, квітами. Діти зустрічали захисника, який повернувся до рідного села на щиті, з українськими прапорцями в руках.
Настоятель храму Успіння Пресвятої Богородиці (с. Кам’янече) митрофорний протоієрей Степан Гринда і настоятель храму Воздвиження Чесного Животворящого Хреста Господнього (с. Перегонівка) отець Володимир Підганюк провели обряд відспівування загиблого.
Поховали Бершадського Юрія Юрійовича на сільському кладовищі. Новоархангельський селищний голова Юрій Павлович ШАМАНОВСЬКИЙ розповів про життєвий і бойовий шлях полеглого.
Народився Юрій Юрійович 5 грудня 1991 року в селі Ганнівка, де й проживав до 7 років. В 1998 році разом з дідусем і бабусею переїхав до міста Мала Виска. Там закінчив 10 класів загальноосвітньої школи, звідти пішов на строкову військову службу, яку проходив в Десні, у танкових військах.
Повернувшись з армії працював в місті Київ продавцем-консультатном в мережі магазинів мобільного зв’язку.
Був самостійним, порядним, доброзичливим, життєрадісним, веселим, любив життя.
Під час мобілізації був призваний до лав Збройних Сил України. Служив на посаді старшого навідника першого мінометного розрахунку однієї з військових частин. Разом із побратимами пройшов через важкі випробування.
Його серце билося любов’ю до Батьківщини, його руки тримали зброю не зі злості, а з віри — віри у майбутнє, у те, що Україна вистоїть.
Він став на захист рідної землі тоді, коли цього найбільше потребувала країна і до останнього подиху залишався вірним присязі та Українському народу.
Загинув Юрій Юрійович 1 жовтня 2025 року в районі населеного пункту Калинівське Синельниківського району Дніпропетровської області, виконуючи бойове завдання.
У полеглого залишилися брати Дмитро, Андрій, Михайло і Василь, тітка Ольга Станіславівна з сім’єю.
Зі словами скорботи до присутніх звернулися представник третього відділу Голованівського територіального районного центру комплектації та соціальної підтримки капітан Вадим Віталійович Чорний та отець Володимир Підганюк. Вадим Віталійович Чорний висловив рідним співчуття від Збройних Сил України і Міністерства оборони України. Ставши на одне коліно він, від імені Президента України — Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, вручив Дмитру Бершадському Державний Прапор України, який почесна варта зняла з труни його брата. Це синьо-жовте знамено символізує державу, якій Юрій Юрійович служив вірно і до кінця. На честь нашого земляка пролунав трикратний стрілецький салют.

Новоархангельська селищна рада, вся Новоархангельська громада глибоко сумують з приводу загибелі вірного сина Вітчизни Бершадського Юрія Юрійовича. Висловлюємо глибоке і щире співчуття всій родині полеглого. Ми розділяємо ваш біль і схиляємо голови перед загиблим Героєм. Він назавжди залишиться для нас прикладом мужності, честі та любові до України.
Нехай Господь Бог упокоїть його душу серед воїнів, які віддали життя за Батьківщину.
Вічна пам’ять і слава нашому Захиснику!
Слава Україні!
Героям слава!