Довгожителі – це справжній генофонд нашої історії, живий архів подій громади, пропущених крізь власні серце і розум. Такі люди заслуговують на глибоку шану та турботу. Традиційно сільська рада вітає зі знаковими датами, такими як 90-річчя або 100-річчя. Але 3 вересня цього року Магдалина Василівна Сокач відзначила свої 99 років – це теж особливий ювілей, який наближає її до величного порогу століття. Дізнавшись про цю чудову подію, ми не могли не завітати до винуватиці свята, щоб висловити свої найкращі побажання та надію на довге та щасливе життя. На зустріч з Магдалиною Василівною прибули Білківський сільський голова Василь Зейкан та начальниця відділу соціального захисту населення сільської ради Ольга Кудрей. Вони вручили іменинниці букет квітів, велику ікону та інші подарунки. У цей святковий день у Магдалини Василівни панувала атмосфера Дня відкритих дверей, куди могли завітати всі бажаючі. Серед шанованих гостей був і отець Віталій Шелемба, настоятель греко-католицького храму Білок – людина надзвичайної інтелігентності та толерантності, яка з глибокою повагою ставиться до кожного свого парафіянина. Під час теплої розмови з керівником громади, іменинниця з ностальгією згадала минулі часи. Вона відчуває дух сучасного суспільства і щиро ділиться своїми спостереженнями: «Як же було все інакше колись. Люди безкорисливо допомагали одне одному, ставили людяність понад усе, засуджували скнарість. Могли щиро радіти успіхам інших, завжди були готові до взаємопідтримки». Це її життєва філософія, що випромінює мудрість. Магдалина Василівна – це справжня людина з народу. Незважаючи на скромність, вона завжди вирізнялася неабиякою працьовитістю та талантами. Вона мала підприємницький хист, збуваючи екологічно чисті продукти, вирощені власноруч. Також вона самостійно навчилася в’язати гачком і спицями, захоплювалася вишиванням хрестиком. Ці заняття були її улюбленим хобі. Вона також займалася розписом стін у будинках, і її візерунки, виконані з душею, досі прикрашають оселі багатьох односельців, нагадуючи про тепло її рук. Завжди прагнучи до краси, Магдалина Василівна любила оновлювати свій гардероб. Якщо бачила в храмі в’язану блузку, яка їй сподобалася, вона одразу ж бралася за роботу, щоб створити подібну для себе. Вона завжди дбала про свій зовнішній вигляд, аби почуватися впевнено серед людей. До того ж, вона є глибоко віруючою людиною і неодноразово читала Псалтир. Життєва доля Магдалини Василівни була непростою. Вона виростила двох синів, яких, на жаль, вже поховала. Але свою молодість вона бачить у 5 онуках та 9 правнуках, що зігріває її серце. Дивлячись на її сиві скроні, розумієш, що за ними стоїть майже століття особистих переживань, успіхів, радощів і смутку. Це справжня біографія Жінки з великої літери, хоч і надзвичайно скромної. Наразі Магдалина Василівна відчуває певні нездужання. Попри це, вона пообіцяла дослухатися до побажань щодо святкування столітнього ювілею. Ми віримо їй на слово! Тримайтеся, пані Магдалино, і будьте здорові!