У рамках важливого правопросвітницького проекту, спрямованого на підвищення обізнаності громадян, надаємо вичерпну інформацію щодо порядку укладення та виконання договору позики. Розуміння цих аспектів є ключовим для захисту ваших фінансових інтересів та уникнення потенційних спорів. Кожен громадянин має право на повну інформацію щодо своїх зобов’язань та можливостей, що надає договір позики.

Визначення поняття “договір позики” міститься у статті 1046 Цивільного кодексу України. Згідно з нею, за договором позики одна сторона, відома як позикодавець, передає у власність іншій стороні, позичальникові, грошові кошти або інші речі, що визначаються родовими ознаками. Натомість, позичальник бере на себе зобов’язання повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (що називається сумою позики) або аналогічну кількість речей того ж роду та якості. Цей механізм є основою для багатьох фінансових операцій.

Суб’єктами, що можуть укладати договір позики, є як фізичні, так і юридичні особи. Важливо розрізняти сторони: боржника у цьому правочині називають позичальником, а кредитора – позикодавцем. Правильне визначення сторін допомагає уникнути плутанини під час укладення та виконання фінансових зобов’язань.

Форма укладення договору позики може бути як усною, так і письмовою. Однак, існує важлива вимога: якщо сума позики перевищує десятикратний розмір встановленого законом неоподаткованого мінімуму доходів громадян, договір обов’язково укладається у письмовій формі. У випадках, коли позикодавцем виступає юридична особа, письмова форма є обов’язковою незалежно від суми. Це забезпечує юридичну чистоту угоди та спрощує процес повернення боргу.

Цивільне законодавство не вимагає нотаріального посвідчення договору позики. Проте, за взаємною домовленістю сторін або на вимогу однієї з них, договір може бути нотаріально посвідчений. Таке посвідчення додає угоді додаткової юридичної ваги та захищеності.

Надійним підтвердженням факту укладення договору позики та його умов може слугувати розписка, написана позичальником, або інший документ, що засвідчує факт передачі йому позикодавцем певної грошової суми чи визначеної кількості речей. Отже, розписка є достатнім документом для підтвердження факту оформлення позики та створення правових підстав для майбутнього повернення коштів. Наявність оригіналу розписки у відповідної сторони слугує доказом наявності боргу або факту виконання зобов’язання за договором позики (якщо оригінал у позичальника, це свідчить про отримання позикодавцем коштів і повернення розписки позичальнику).

Проценти за договором позики

Важливим аспектом договору позики є право позикодавця на отримання процентів від суми позики, якщо інше не обумовлено самим договором або законом. Розмір та порядок нарахування відсотків за позикою зазвичай встановлюються у договорі. Якщо ж розмір процентів не визначений договором, їх величина визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Якщо інше не зазначено, проценти виплачуються щомісяця до повного повернення позики.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

– він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п’ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і при цьому жодна зі сторін не здійснює підприємницької діяльності;

– позичальникові були передані речі, визначені родовими ознаками.

Обов’язок позичальника повернути позику

Основним обов’язком позичальника є повернення позики – грошових коштів у тій самій сумі або речей, визначених родовими ознаками, у тій самій кількості, того самого роду та якості, що були передані йому позикодавцем. Це має відбутися у чітко визначений строк та порядок, встановлені договором позики.

Якщо строк повернення позики не був встановлений договором або ж він визначений моментом пред’явлення вимоги, то позичальник зобов’язаний повернути кошти протягом тридцяти днів з дня пред’явлення позикодавцем такої вимоги, якщо інші умови не передбачені договором. Позика вважається повернутою в момент передачі позикодавцеві речей або зарахування позиченої грошової суми на його банківський рахунок.

Стягнення коштів за договором позики: Претензійний та Судовий Порядок

Хоча чинне законодавство не передбачає обов’язкової вимоги щодо направлення претензії перед зверненням до суду, під час судового розгляду може виникнути питання, чи намагався позивач врегулювати спір у позасудовому порядку. Направлення претензії, навіть без отримання відповіді, є доцільним кроком перед зверненням до суду в порядку цивільного судочинства для стягнення коштів. Це свідчить про намір вирішити питання мирним шляхом.

Судовий порядок стягнення боргу

У випадку, коли позичальник відмовляється добровільно повернути борг, єдиним ефективним шляхом є звернення до суду з позовною заявою про стягнення коштів за договором позики. Важливо мати всі підтверджуючі документи, зокрема розписку або сам договір позики, для успішного захисту своїх прав. Для отримання кваліфікованої юридичної допомоги та консультацій щодо прав позичальника та позикодавця, завжди можна звернутися до місцевих центрів правової допомоги. Наприклад, безоплатну юридичну консультацію можна отримати, звернувшись за адресою: місто Хорол, вул. Незалежності, 78А, або за телефоном (05362) 33-2-20, а також за безкоштовною гарячою лінією 0-800-213-103. Це забезпечить належний захист ваших фінансових інтересів та прав у рамках договору позики.

В.о. начальника відділу «Хорольське бюро правової

допомоги» Лубенського місцевого центру з надання

безоплатної вторинної правової допомоги                                                      Н.Г.Тарасенко