У період повномасштабної агресії багато українців були змушені залишити рідні домівки та шукати притулку за кордоном. Попри вимушене перебування за межами України, громадяни не втрачають своїх законних прав, зокрема, можливості вчиняти нотаріальні дії. Однією з найважливіших таких дій є посвідчення заповіту, що дозволяє забезпечити виконання останньої волі та належне розпорядження майном. Важливо знати, що навіть далеко від Батьківщини можна легально та відповідно до всіх правових норм посвідчити заповіт. Це можливо зробити шляхом звернення до консульських установ України, які діють у різних країнах, або до іноземних нотаріусів чи інших компетентних органів, наділених такими повноваженнями згідно з місцевим законодавством. Розуміння цих процедур є ключовим для українців за кордоном.

Посвідчення заповітів консульськими установами України за кордоном

Відповідно до статей 1 та 38 Закону України «Про нотаріат», виконання нотаріальних дій за межами країни покладається на консульські установи України. У деяких випадках, що передбачені чинним законодавством, ці функції можуть виконувати також дипломатичні представництва України. Серед спектра нотаріальних дій, які здійснюють консульські установи України, посвідчення заповіту займає важливе місце. Це забезпечує громадянам можливість легально оформити свою останню волю, дотримуючись українського законодавства.

Посвідчення заповітів консульськими установами відбувається строго відповідно до законодавства України. Зокрема, у своїй роботі консули керуються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про нотаріат», а також деталізованим Положенням про порядок учинення нотаріальних дій у дипломатичних представництвах та консульських установах України. Цей документ затверджено спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства закордонних справ України від 27.12.2004 № 142/5/310 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2004 за № 1649/10248. Алгоритм дій консулів при посвідченні заповіту чітко встановлений пунктом 3.8 глави 3 вказаного Положення, що гарантує єдиний стандарт виконання процедури.

Важливо зазначити, що всі заповіти, включно з тими, що змінюють або скасовують раніше посвідчені заповіти, а також їхні дублікати та заяви про скасування, підлягають обов’язковій реєстрації у Спадковому реєстрі. Ця реєстрація здійснюється через Міністерство закордонних справ України (МЗС) відповідно до Положення про Спадковий реєстр, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.07.2011 № 1810/5. МЗС та його представництва на території України відповідають за внесення відомостей до Спадкового реєстру про заповіти, посвідчені консульськими установами. Це відбувається шляхом подання електронних заяв до державного підприємства «Національні інформаційні системи». Заповідач також має право самостійно подати заяву про державну реєстрацію заповіту або його скасування до Реєстратора (державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса), пред’явивши паспорт або інший документ, що посвідчує особу.

Посвідчення заповітів іноземними нотаріусами / органами за кордоном

Окрім консульських установ, громадяни України, які перебувають за кордоном, можуть звернутися для посвідчення заповіту до іноземних нотаріусів або інших органів, які мають такі повноваження згідно з законодавством країни перебування. У цьому випадку, заповіти будуть посвідчуватися відповідно до вимог, встановлених законодавством іноземної держави. Ця можливість відображена у статті 72 Закону України «Про міжнародне приватне право». Згідно з цією статтею, здатність особи складати або скасовувати заповіт, а також його форма, визначаються правом тієї держави, де спадкодавець мав постійне місце проживання на момент складання акта або на момент смерті.

Заповіт або акт його скасування не може бути визнаний недійсним через недотримання форми, якщо остання відповідає вимогам права місця складання заповіту, або права громадянства, або права звичайного місця перебування спадкодавця у момент складання акта чи в момент смерті. Також може застосовуватися право держави, у якій міститься нерухоме майно. Українське законодавство також передбачає можливість реєстрації у Спадковому реєстрі заповітів, які були посвідчені та зареєстровані в іноземних державах відповідно до Конвенції про запровадження системи реєстрації заповітів. За бажанням заповідача, Міністерство юстиції України вносить відомості про такі заповіти до Спадкового реєстру на підставі запиту, що надійшов в установленому порядку згідно з Конвенцією. Це забезпечує визнання іноземних заповітів на території України та додатковий захист прав громадян.

Міністерство юстиції України