Жахливі наслідки російського обстрілу Дружби 1 жовтня досі відчуваються у громаді, а особисті історії постраждалих, таких як Алла Манчук, є яскравим свідченням невиправданої агресії. Пані Алла, яка отримала серйозні поранення того фатального недільного ранку, донині перебуває в лікарні, проходячи курс лікування та реабілітації. Її розповідь є ще одним болючим нагадуванням про небезпеку, що чигає на цивільних мешканців прикордонних регіонів.
«У мене зламався телефон і я його несла на ремонт. У той час ніяких повітряних тривог не було, ніяких попереджень про обстріл не було. Був звичайний день такого маленького містечка. Була неділя, а у нас неділя та четвер базарні дні і багато людей купують щось на ринку. Я йшла через ринок, нічого не купувала, просто хотіла скоротити дорогу. Коли я вийшла з ринку і йшла до пам’ятника, то якраз у цьому місці і розпочався обстріл», — згадує Алла Манчук ті трагічні хвилини кореспондентці Ямпільського інформаційного агентства. Її слова лунають як гіркий спомин про мирне життя, яке було перервано умисним актом жорстокості. Цей російський обстріл став ще одним епізодом війни, що триває, і демонструє повну зневагу до людського життя.
Пані Алла розповідає, що ніщо не віщувало біди. Вона просто виконувала повсякденні справи, як тисячі інших українців. Ранок 1 жовтня був спокійним, без звичних сигналів повітряної тривоги, що могли б попередити про небезпеку. Це підкреслює підступність ворожих дій, спрямованих на залякування та завдання максимальної шкоди цивільному населенню. Мирні жителі Дружби, багато з яких були на базарі, готуючись до тижня, раптом опинилися під ударом. Постраждалі від обстрілів часто не мають жодного шансу уникнути біди, оскільки атаки відбуваються без попередження.
З моменту того дня минуло чимало часу, але наслідки обстрілу досі залишаються гострими. Алла Манчук продовжує боротися за своє здоров’я, щодня долаючи біль та виклики реабілітації. Її історія є символом стійкості українського народу перед лицем військової агресії. Цей випадок в Дружбі є лише одним з багатьох прикладів злочинів проти цивільного населення, які фіксуються щодня. Важливо, щоб ці події були належним чином задокументовані, а винні притягнуті до відповідальності.
Громада Ямпільщини обстріл переживає важко, але згуртовано. Люди підтримують одне одного, допомагають постраждалим, що свідчить про незламний дух та взаємодопомогу. Хоча фізичні та психологічні рани від російського обстрілу можуть гоїтися довго, віра в перемогу та справедливість залишається непохитною. Ця подія в Дружбі стала уроком для всіх, нагадавши про цінність кожного мирного дня та необхідність єдності у протистоянні ворогу. Такі історії, як історія Алли Манчук, мають бути почуті, щоб світ зрозумів масштаби трагедії, яку принесла на українську землю військова агресія.
↪️Більше про той день, зі спогадів пані Алли, — читайте в новині.
