🔵 Постійна Представниця Ольга Куришко провела важливу зустріч із делегацією Council of Europe, присвячену критичним питанням захисту прав людини, підтримки корінних народів України та збереження кримськотатарської мови й культури.

➡️ У зустрічі взяли участь ключові особи: Заступниця керівника Служби забезпечення діяльності Кримська платформа Анна Ситнікова, головна консультантка Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Тетяна Непомяща, Голова Антидискримінаційного департаменту Ради Європи Hallvard Gorseth, Керівниця з відділу питань сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, самовираження та ознак статі Ради Європи Земфіра Кондур, Координаторка спільного проєкту Ради Європи та Європейського Союзу “Підтримка впровадження європейських стандартів щодо боротьби з дискримінацією та прав національних меншин в Україні” Наталія Олійник та координаторка Юлія Мельничук.

➡️ Під час зустрічі Постійна Представниця Ольга Куришко детально розповіла про діяльність Представництва та про важливу роль Кримської платформи як міжнародного майданчика для координації зусиль з деокупації Криму.

💬 “У 2021 році Україна заснувала Кримську платформу як стратегічний міжнародний інструмент, спрямований на консолідацію зусиль для деокупації Криму. Ця стратегія об’єднує партнерів навколо ключової мети — повернення Криму під суверенітет України. Відкриття офісу Представництва у Києві у тому ж році стало важливим кроком для посилення роботи над документуванням злочинів окупантів, захистом прав кримчан та розробкою відповідних законопроєктів. Крим залишається в центрі нашої спільної боротьби, і ми не дозволимо йому зникнути з міжнародного порядку денного”, — підкреслила Ольга Куришко.

➡️ У ході зустрічі сторони висловили взаємну готовність до активізації співпраці та обговорили конкретні шляхи підтримки Кримської платформи. Голова Антидискримінаційного департаменту Ради Європи звернув увагу на принципову позицію Ради Європи щодо російської агресії та підтримки України на міжнародній арені:

💬 “Рада Європи є єдиною міжнародною організацією, яка прийняла рішення про виключення росії зі свого складу після початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році”, — зазначив Халвард Горсет.

➡️ Окрему увагу було приділено питанням законодавчого забезпечення прав корінних народів України. Ольга Куришко наголосила на важливості ухвалення у 2021 році Закону “Про корінні народи України”, який став важливим етапом у закріпленні їхнього статусу. Постійна Представниця підкреслила, що кримські татари залишаються найбільш переслідуваною групою в умовах тимчасової окупації Криму.

💬 “Кримські татари є основною мішенню репресій окупаційної адміністрації. Більшість кримських політичних в’язнів — саме представники корінного народу. Їх арештовують, піддають тортурам, примусово депортують до росії. Проте, незважаючи на всі зусилля знищити кримськотатарську ідентичність, боротьба триває. Уряд вже затвердив Стратегію розвитку кримськотатарської мови, створено Національну комісію з питань кримськотатарської мови, та ми активно працюємо над новими ініціативами спільно з Меджлісом Кримськотатарського народу”, — повідомила Ольга Куришко.

➡️ Постійна Представниця наголосила на важливій ролі культурної дипломатії у висвітленні боротьби кримськотатарського народу. Вона згадала виставки “ЛОМИКАМІНЬ. Жіночий спротив в Криму”, та “QIRIM İÇÜN / Заради Криму”, які присвячені історії спротиву корінного народу та меморіалізації жертв геноциду кримськотатарського народу. Також було відзначено державний Іфтар за участю Президента України, військових-мусульман, представників Меджлісу та дипломатів.

💬 “Пам’ять про геноцид-депортацію кримськотатарського народу має залишатися живою, адже історія, на жаль, має тенденцію повторюватися. Як і Голокост, це був злочин, спрямований на знищення цілого народу. Ми не повинні допустити, щоб про цю трагедію забули — про неї необхідно говорити, аби не допустити повторення таких злочинів у майбутньому”, — наголосив Халвард Горсет.

➡️ Головна консультантка Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Тетяна Непомяща розповіла про переслідування кримськотатарського народу росією в історичному контексті та наголосила, що Представництво разом з іншими державними органами та Меджлісом кримськотатарського народу активно працює над міжнародним визнанням депортації кримськотатарського народу у 1944 році.

💬 “Україна першою офіційно визнала ці події геноцидом у 2015 році, створивши основу для подальших рішень міжнародної спільноти. Депортацію визнали актом геноциду кримськотатарського народу у 2019 році Латвія та Литва, у 2022 — Палата громад Канади, у 2024 — Польща, Естонія та Чехія”, — зазначила Тетяна Непомяща.

➡️ Під час зустрічі учасники також обговорили питання незаконного ув’язнення громадян України на тимчасово окупованих територіях, зокрема, утримання щонайменше 18 жінок-політв’язнів з Криму, Херсонської та Запорізької областей в умовах, що загрожують життю, порушення релігійних прав мусульман у російських в’язницях, а також проблему примусової депортації українських дітей до росії. Окрема увага була приділена обговоренню зусиль України щодо їх повернення та необхідності міжнародної підтримки у протидії злочинам російського окупаційного режиму.

🤝 Висловлюємо щиру подяку делегації Ради Європи за конструктивну зустріч та плідну співпрацю.