Війна, Хорольська Отг
Пам’ять про Героя: Хорол прощається з Олександром Кіяненком
🖤🕯 ПЕРЕЙШОВ У ВІЧНІСТЬ: ХОРОЛЬСЬКА ГРОМАДА ПРОЩАЄТЬСЯ З ГЕРОЄМ ОЛЕКСАНДРОМ КІЯНЕНКОМ
Серпень в Україні традиційно асоціюється з жнивами – часом, коли золоте колосся схиляється під вагою врожаю, а руки хліборобів збирають плоди своєї праці, що забезпечать країну їжею на весь наступний рік. Це час подяки землі та гордості за здобутки. Однак, нинішні серпневі та вересневі дні несуть із собою й інший, кривавий врожай. Серед цього скорботного врожаю падають наші Захисники – незламні Воїни-титани, які відважно боронять право України на мирне небо та незалежність.
День пам’яті загиблих Захисників, 29 серпня 2025 року, приніс для Хорольської громади невимовну трагедію. Відійшов у вічність ще один наш земляк, воїн світла і незламної мужності – старший сержант Олександр Володимирович Кіяненко. У четвер, 4 вересня, жителі Хорольщини зібралися в серці міста, на площі Великого Кобзаря, щоб провести в останню путь та віддати шану подвигу свого сина, схилити голови перед його жертовністю.
З глибокими словами шани до подвигу Героя, під час урочистої церемонії прощання, виступила секретар міської ради Юлія Бойко. Від імені міського голови Сергія Волошина та всього депутатського корпусу, вона висловила найщиріші співчуття та слова підтримки рідним загиблого. Заупокійну літію за новопреставленим воїном, що відбулася на площі скорботи, та чин поховання на Алеї Слави центрального міського кладовища, звершив представник Полтавської єпархії ПЦУ, митрофорний протоієрей, благочинний – отець Іван Сушінець.
Життєва свічка відважного Воїна-піхотинця, старшого сержанта Олександра Кіяненка, згасла 29 серпня 2025 року на 55-му році життя. Його героїчний шлях завершився на передовій, де він до останнього подиху гідно виконував свій військовий обов’язок, відбиваючи навалу ворога на найгарячіших ділянках фронту – в Бахмутському та Краматорському районах Донецької області. Він став справжнім прикладом мужності та відданості Україні.
Нестерпний біль утрати розділяють найрідніші люди: донька Жанна Олександрівна Радченко з чоловіком Ярославом Юрійовичем, маленька онучка Емілія. Також глибокий сум розділяють колишня дружина Олександра Вікторівна, близькі друзі, колеги та бойові побратими. Щиро співчуваємо всім, хто розділяє цю трагічну скорботу та горе за полеглим Захисником.
Олександр Кіяненко залишив по собі вічний приклад мужності, честі та безмежної любові до рідної України. Його ім’я назавжди вписане в безсмертну історію нашої запеклої боротьби проти російського агресора. Ми всі – вічні боржники перед його незламним подвигом. Він став одним із тих велетнів духу, які, полишивши земне життя, зайняли почесну Небесну варту, оберігаючи спокій України.
Вічна пам’ять і незгасна слава Герою Олександру Кіяненку!
➡️ Дізнайтеся більше про життя Героя на офіційному сайті Хорольської міської ради:
🔗 https://bit.ly/3UX6VMv


