Чимало школярів та студентів прагнуть знайти підробіток, проте працевлаштування неповнолітніх має свої специфічні особливості та обмеження. На жаль, недобросовісні роботодавці нерідко цим зловживають, тому вкрай важливо знати свої законні права. Зверніть увагу на ключові аспекти працевлаштування молоді, щоб уникнути неприємних ситуацій та надійно захистити свої інтереси. Правильне оформлення трудових відносин є запорукою вашої безпечної та законної праці.

В Україні неповнолітніми вважаються особи, вік яких становить від 14 до 18 років. У сфері трудових відносин вони повністю прирівнюються до повнолітніх працівників. Водночас, українське законодавство передбачило для них певні пільги щодо умов праці, тривалості робочого часу, щорічних відпусток та стандартів охорони праці. Це означає, що роботодавці несуть прямий обов’язок дотримуватися цих специфічних норм, надаючи молодим працівникам належний захист, що відповідає їхньому віку та статусу.

За загальним правилом, яке встановлено статтею 188 Кодексу законів про працю (КЗпП) України, офіційно на роботу можна приймати осіб, що досягли 16-річного віку. Однак, існують важливі винятки, які дозволяють працевлаштування з 15 років. Це можливо за умови отримання згоди одного з батьків або особи, яка його законно замінює. Така норма надає можливість молодим людям отримати перший цінний трудовий досвід ще до досягнення повноліття.

Існує ще одна специфічна категорія працевлаштування для неповнолітніх, яка дозволяє брати на роботу осіб, яким виповнилося 14 років. Це можливо виключно за одночасного дотримання таких обов’язкових умов:

• Неповнолітній повинен бути учнем загальноосвітнього, професійно-технічного або середньоспеціального навчального закладу.
• Робота має бути легкою, не завдавати шкоди здоров’ю та жодним чином не порушувати навчальний процес.
• Праця має здійснюватися виключно у вільний від навчання час.
• Обов’язковою є наявність письмової згоди одного з батьків або особи, яка їх законно замінює.

Процес оформлення трудових відносин із неповнолітніми працівниками має свої специфічні вимоги. Так, згідно з пунктом 5 частини 1 статті 24 КЗпП України, трудові договори з неповнолітніми працівниками повинні укладатися виключно у письмовій формі. Крім того, роботодавець зобов’язаний подати відповідне повідомлення про прийняття неповнолітнього співробітника до органу Державної податкової служби (ДПС) до початку його фактичної роботи, як і в усіх інших випадках працевлаштування.

Важливою гарантією для молодих працівників є повна відсутність випробувального терміну при прийнятті на роботу. Це прямо передбачено частиною 3 статті 26 КЗпП України, що означає, що неповнолітні працівники одразу повноцінно інтегруються до трудового процесу без додаткових перевірок чи випробувань.

У разі першого офіційного працевлаштування неповнолітнього, роботодавець протягом п’яти днів після його прийняття на роботу зобов’язаний завести на нього трудову книжку відповідно до статті 48 КЗпП. Це важливий крок, що фіксує початок трудової діяльності особи.

Окрему увагу слід приділити питанням охорони праці молодих працівників. Роботодавець зобов’язаний провести за власний кошт відповідний інструктаж, навчання з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги постраждалим та правил безпечної поведінки в аварійних ситуаціях. Це регулюється статтею 18 Закону України «Про охорону праці», забезпечуючи безпечні умови праці.

Ключовою вимогою є обов’язкове проходження неповнолітніми попереднього медичного огляду перед прийняттям на роботу, що гарантується статтею 191 КЗпП України. Надалі, до досягнення ними 21 року, такі працівники повинні щорічно проходити медичні огляди. Організація та фінансування цих важливих оглядів покладаються на роботодавця, згідно зі статтею 169 КЗпП України та відповідними нормативними актами, що гарантує їхнє здоров’я.

Законодавство України гарантує неповнолітнім працівникам низку важливих прав, серед яких:

1) Право з 15 років звернутися до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні за згодою одного з батьків або осіб, що їх замінюють.

2) Право на скорочену тривалість робочого часу, встановлену статтею 51 КЗпП України:

• Для осіб віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень.
• Для осіб віком від 15 до 16 років (або учнів від 14 до 15 років, які працюють під час канікул) – 24 години на тиждень.

3) Право на отримання заробітної плати нарівні з дорослими працівниками (стаття 194 КЗпП України), що забезпечує рівноцінну оплату праці.

4) Право на щорічну оплачувану відпустку тривалістю 31 календарний день, яку можна взяти у зручний для себе час (статті 75, 195 КЗпП України, статті 6, 10 Закону «Про відпустки»).

5) Заборона залучення до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні, а також до важких, підземних робіт чи робіт зі шкідливими або небезпечними умовами праці (статті 55, 63, 190, 192 КЗпП України, стаття 11 Закону «Про охорону праці»).

6) Обмеження щодо звільнення з ініціативи роботодавця. Звільнення неповнолітніх з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише за обов’язковою згодою районної (міської) служби у справах дітей. Крім того, таких працівників обов’язково мають працевлаштувати у разі звільнення з підстав, передбачених пунктами 1, 2 та 6 статті 40 КЗпП (стаття 198 КЗпП України).

Головний спеціаліст Відділу профілактики та розслідування нещасних випадків Управління контрольно – перевірочної роботи Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області                                                                                  

                                                                                   Сергій   ПАШЕНЬКО