Володимир Швадчак заскочив у владний ешелон нової міської влади фактично на ходу, вже після того, як кістяк команди Віктора Анушкевичуса був сформований. І, незважаючи на колишню приналежність до “біло-голубого” табору, де він був довіреною особою кандидата в президенти Віктора Януковича, несподівано став першим заступником міського голови з табору “помаранчевих”. Сьогодні Володимир Степанович контролює виконання найбільш соціально дражливих рішень міської влади, що пов’язані з землею, нерухомістю та майном, і по суті стає громовідводом в цих питаннях для мера.

Плюси і мінуси



— Володимире Степановичу, проясніть, будь ласка, як так сталося, що ви, не працюючи (принаймні, публічно) в команді Віктора Анушкевичуса на виборах і навіть будучи раніше приналежним до протилежного політичного табору, раптом стали його “правою рукою”?

Дійсно, я взагалі не брав участі у виборчих перегонах, не балотувався у депутати міської ради, не працював у жодному виборчому штабі. Але вже після виборів я мав декілька зустрічей з нинішнім міським головою, з яким ми говорили про майбутнє Івано-Франківська. Пропозиція стати першим заступником міського голови для мене була абсолютно несподіваною. А з іншого боку, це був певний етапний момент у моєму житті, і було дуже приємно, що цю посаду запропонували саме мені.


— Як перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів оцініть, будь ласка, роботу виконавчого комітету за цих півроку. Які плюси і які мінуси, на ваш погляд, є в роботі нової мерії?

Почну з мінусів. Мені здавалося, що за півроку можна кардинально змінити ситуацію, почати системно працювати в усіх галузях, чого майже не було у наших попередників. Насправді, на жаль, цей процес виявився значно тривалішим і складнішим, ніж я сподівався на початку.

А щодо плюсів… Перший плюс — це все-таки особа мера. Я не співаю йому дифірамби, але Віктор Анушкевичус — непересічна особистість, сильна вольова людина. До речі, одним з моїх мотивів, коли я погоджувався працювати на цій посаді, було бажання допомогти Віктору Андрюсовичу. Та сьогодні не стільки працівники апарату допомагають йому в роботі, скільки він допомагає їм. Настільки великий і ще далеко не розкритий потенціал у нинішнього мера.

Другий плюс, як на мене, це те, що в керівництві міськвиконкому зібралася група цікавих і розумних людей. Маю на увазі заступників міського голови, нових керівників управлінь.


— У виконавчому комітеті зібралися представники різних політичних сил: і колишні симпатики “біло-голубих”, і представники “Нашої України” та БЮТ. Чи не шкодить роботі виконкому така місцева “коаліційність”?

Можливо, це хвороба провінційності, але жодного поділу на якісь політичні табори у нас немає. Міськвиконком сьогодні — це група однодумців. Можливо, ще одним плюсом нової команди є те, що підбиралася вона не за партійними ознаками.

Відповідальні персоналії



— А як вам працюється з депутатським корпусом міськради, який, навпаки, вибирався саме за партійним принципом?

Було б неправдою сказати, що в міській раді немає певних групових інтересів. Сьогодні більш-менш явно прослідковується зацікавленість депутатів в лобіюванні тих чи інших інтересів. Тому, звичайно, працювати з депутатським корпусом не дуже просто.

Рада потихеньку притирається поміж собою. Хоча й говорять про провладні та опозиційні фракції у міськраді, та насправді у нас майже однорідна рада. У програмах переважної більшості депутатів — абсолютно однакові ідеї. Думаю, що пройде ще два-три місяці — і сформується нормальна конструктивна більшість.


— Вона сформується на основі тієї нестійкої промерівської більшості, яка зараз є?

Вона сформується на основі групи прагматичних, розумних, конструктивних депутатів.

— Чи можуть, за вашими прогнозами, увійти до неї депутати з фракції “Наша Україна”?

Безумовно. Немає якихось принципових розбіжностей в програмах міського голови і фракції “Наша Україна”. Віктор Анушкевичус запропонував депутатам-“нашоукраїнцям” зустрітися з ними і обговорити всі наболілі питання. Я активно співпрацюю з цією фракцією. Дуже розумні, конструктивні депутати там зібралися, і вони допомагають мені у моїй діяльності.


— Чітко видно, що ви є відповідальним за найбільш, так би мовити, суспільно дражливі проекти рішень виконкому, які пропонуються на затвердження міськради. Чи не вважаєте, що таким чином ви поволі стаєте таким же громовідводом для Віктора Анушкевичуса, якими були Синютка та Ониськів для Зіновія Шкутяка?

У нас є функціональні обов’язки, кожний заступник веде певний блок питань. Я безпосередньо згідно зі штатним розписом курую управління виконкому, які займаються архітектурою, землею і майном. А щодо громовідводу, то, як на мене, мають бути персоналії, які несуть відповідальність за ті чи інші дії.

Земля і люди



— Чому міська влада, багато говорячи про користь для міста земельних аукціонів, не організувала за півроку жодного?

По-перше, взагалі провести земельний аукціон не дуже просто. По-друге, дуже важко зараз знайти ділянку, яка б не була обтяжена якимись додатковими проблемами. Такої землі, що просто є вільною, немає. Вся земля сьогодні або кимось використовується, або під нею прокладені різні мережі. Цьогоріч ми спробували знайти перших п’ять ділянок, а наступного року, сподіваюся, нам вдасться знайти таких ділянок 50-60.



— На останній сесії депутати звертали увагу на “сирість” матеріалів щодо ділянок, які мали б піти “з молотка”. Це від браку досвіду чи тут є якісь інші причини?

Звичайно, що від браку досвіду, адже ми вперше готуємо аукціон. Варіант ідеально проведеного аукціону — коли є проект землеустрою. Але виготовити цей проект щось коштує. І робити його, якщо завтра виставлення ділянки на аукціон не буде депутатами підтримане, є нелогічно. Через те у депутатів і склалося враження про не зовсім підготовлене рішення. Але ми сприйняли їхню критику і зараз спробуємо виправити всі ті недоречності.



— Якщо можете, прокоментуйте, будь ласка, хоча це й не у вашій службовій компетенції, таку річ. Тарифи на тепло на 70 відсотків в місті підняли, але чітко мешканцям міста не пояснили, звідки взялася саме така цифра. Чому у такому важливому питанні міська влада не поцікавилася думкою іванофранківців, не винесла його на громадські слухання, і чи буде мерія прислухатися до громадської думки під час прийняття подібних рішень у майбутньому?

Ми зараз звернемо увагу на громадські слухання і, безумовно, будемо проводити їх з усіх тих питань, з яких цього вимагає чинне законодавство. А підняття цін на тепло пов’язане з підняттям ціни на газ, яке мало бути адекватно відображене в кінцевому продукті “Теплокомуненерго”. Причому ціна на газ зросла приблизно вдвічі, а ми підняли тарифи тільки на 70 відсотків.



— А як, до речі, люди розраховуються за комунальні послуги після підняття тарифів?

Мешканці міста сьогодні сплачують за комунальні послуги на рівні 103-105 відсотків. Величезна їм подяка за це, хоча я й твердо кажу, що якість цих послуг не така, як би мала бути. Але ми думаємо над тим, як би поліпшити ситуацію в житлово-комунальному господарстві. Плануємо на весну вийти з конкретними методиками і пропозиціями щодо реформування ЖКГ.

Грандіозні

задуми



— Одним із найамбітніших завдань міської влади, очевидно, є збільшення населення Івано-Франківська до 300 тисяч. Яким чином планується його здійснювати і що це в результаті дасть місту?

Тут є декілька аспектів. Перший — ми будемо реалізовувати будівництво принаймні трьох нових мікрорайонів в Івано-Франківську, приблизно на 200 тис. кв. метрів житла кожний. Ми сподіваємося, що завдяки цьому сім’ї будуть розселятися і це дасть їм змогу народжувати більше дітей.

Другий аспект. Існує ідея розвитку інвестиційних проектів, а саме двох технологічних парків. Ми хочемо, щоб в місті будувалися нові заводи, і через них плануємо залучати до Івано-Франківська нову робочу силу, а також реалізовувати потенціал наших мешканців на цих виробництвах.



— А ще є якісь грандіозні задуми?

Сьогодні я працюю над тим, щоб реалізувати ідею такого соціотехнополісу, тобто створити містечко для молодих учених, для людей, які завтра будуть економічним, а можливо, й політичним потенціалом міста та області. Також ми зараз активно працюємо з облрадою та облдержадміністрацією, щоб знайти поблизу облцентру нові території для індивідульного будівництва, в черзі на яке нині перебуває 2,5 тис. людей. Думаю, що протягом двох-трьох місяців ми запропонуємо мешканцям міста таку програму.



— В деяких ЗМІ нещодавно з’явилася інформація з посиланням на результати перевірки ГоловКРУ про те, що ТОВ “МЖК Експрес-24” уклав невигідний для Міноборони договір на зведення житлового комплексу в Івано-Франківську. Як колишній керівник цієї структури можете підтвердити чи спростувати цю інформацію?

Коли говорять про цей договір, то апелюють до того, що Міністерству оборони буцімто не вигідно те, що йому виділили 10 відсотків. Проте забудовники в Івано-Франківську платять у фонд соціально-економічного розвитку 8-9 відсотків, і це дуже вигідно для міста. Тим більше, що у 2004 році Міністерство оборони взагалі могло втратити цю земельну ділянку, вона відходила безоплатно в зовсім інші структури. В той час вдалося через контакти в Міноборони та за допомогою СБУ зберегти цю ділянку для військових. Тому вважаю, що в цьому випадку військове відомство насправді не втратило, а набуло.



— Виконком — це команда, а в команді треба грати за загальноприйнятими правилами, іноді наступаючи на горло власній пісні чи поступаючись власними принципами. Чого б ви ніколи не зробили, навіть під загрозою звільнення з цієї посади?

(Замислюється) Я про це ніколи не думав. У моєму досвіді таких ситуацій, щоб треба було кривити душею, ще не було і, думаю, не буде.

Розмовляв Тарас ТКАЧУК