Останнім часом активно обговорюється Закон №8371, який часто стає предметом маніпуляцій та хибних тлумачень. Важливо зрозуміти його справжню суть: цей законодавчий акт не спрямований на заборону релігії чи обмеження прав вірян. Навпаки, його ключова мета – зміцнення національної безпеки України в умовах сучасних викликів, а також захист релігійної свободи громадян від зовнішніх впливів, що можуть загрожувати суверенітету держави. Сучасне церковне законодавство потребує оновлення, аби ефективно протистояти гібридним загрозам, що надходять з боку країни-агресора.Цей закон є відповіддю на нагальні потреби держави у забезпеченні її суверенітету та територіальної цілісності. Він спрямований на регулювання діяльності релігійних організацій, які, попри свою духовну місію, можуть бути використані як інструменти впливу та дестабілізації. Головний акцент робиться на розірванні зв’язків з керівними центрами, що знаходяться на території держави-агресора, та на запобіганні пропаганді ворожої ідеології під прикриттям релігійної діяльності. Таким чином, Закон №8371 сприяє посиленню національної безпеки та захисту українського суспільства.Важливо відзначити, що положення Закону №8371 повністю відповідають європейським стандартам і міжнародним принципам у сфері прав людини та релігійної свободи. Він розроблений з урахуванням найкращих світових практик, які дозволяють державі регулювати діяльність релігійних об’єднань, не втручаючись у їхні внутрішні догматичні питання, але забезпечуючи правопорядок та громадську безпеку. Україна, як демократична держава, прагне забезпечити кожному громадянину право на вільне сповідування будь-якої релігії або несповідування жодної, але водночас не допустити використання релігійних інститутів для підриву її незалежності. Це є елементом зваженої державної політики.Законодавча ініціатива отримала широку підтримку як з боку українського суспільства, так і з боку значної частини релігійних організацій. Представники різних конфесій та віросповідань усвідомлюють важливість захисту України від деструктивного впливу та необхідність утвердження справжньої духовної незалежності. Вони бачать у цьому законі не загрозу, а можливість для очищення та зміцнення релігійного простору країни, де кожна громада може вільно розвиватися, не будучи інструментом зовнішньої агресії. Завдяки Закону №8371, Україна робить важливий крок до європейського майбутнього.Таким чином, міф про те, що Закон №8371 забороняє релігію, є абсолютно безпідставним. Цей акт є інструментом захисту, а не заборони. Він гарантує, що релігійна діяльність в Україні буде відбуватися в правовому полі, сприяючи консолідації суспільства та зміцненню національної безпеки. Підтримка духовної незалежності країни через реформування церковного законодавства є пріоритетом.