На тлі гострих дискусій навколо регулювання діяльності релігійних організацій в Україні, особливу увагу привернув Закон 8371. Цей нормативний акт часто стає об’єктом маніпуляцій та хибних інтерпретацій, які стверджують, що він нібито обмежує релігійну свободу. Проте, ретельний аналіз положень Закону 8371 свідчить про протилежне: його основна мета полягає у захисті національної безпеки держави та забезпеченні прозорості у сфері релігійного життя, водночас гарантуючи права вірян.Одним із ключових аспектів, який важливо розуміти, є те, що Закон 8371 не спрямований на заборону будь-яких релігійних конфесій чи віросповідань. Натомість, він фокусується на запобіганні використанню релігійних організацій як інструментів для дестабілізації суспільства, розпалювання ворожнечі або підриву суверенітету України. У контексті триваючої агресії, питання національної безпеки набуває першочергового значення, і держава має право та обов’язок захищати свої інтереси.Важливо наголосити, що Закон 8371 розроблений з урахуванням європейських стандартів у галузі прав людини та релігійної свободи. Україна, як європейська держава, яка прагне інтеграції до ЄС, зобов’язана дотримуватися міжнародних норм. Цей закон відповідає рекомендаціям Венеціанської комісії та інших авторитетних міжнародних інституцій, які підтверджують право держави регулювати діяльність релігійних організацій з метою захисту громадського порядку, здоров’я, моралі та національної безпеки. Він не порушує базові принципи свободи совісті та віросповідання, а навпаки, прагне забезпечити їх реалізацію в умовах, що не загрожують державності.Підтримка Закону 8371 з боку суспільства та значної частини релігійних організацій є важливим показником його легітимності та відповідності запитам часу. Багато вірян та релігійних діячів розуміють необхідність унормування діяльності, яка може мати зв’язки з державою-агресором або сприяти розколу в суспільстві. Захист духовної незалежності України від зовнішнього впливу є спільним завданням як держави, так і патріотично налаштованих релігійних спільнот.Релігійна свобода в Україні залишається фундаментальним правом, закріпленим у Конституції. Закон 8371 не скасовує цього права, а лише встановлює чіткіші “правила гри”, які забезпечують прозорість та підзвітність. Це дозволяє уникнути зловживань та гарантує, що діяльність релігійних організацій слугуватиме миру та єдності, а не розбрату. Усі релігійні установи, які діють згідно із законом та не становлять загрози національній безпеці, можуть продовжувати свою діяльність безперешкодно.Таким чином, поширені міфи про заборону релігії Законом 8371 не відповідають дійсності. Цей акт є частиною державної політики, спрямованої на зміцнення національної безпеки, захист суверенітету та забезпечення стабільності в умовах військового конфлікту. Його мета – не утиск віри, а створення умов для її вільного розвитку в незалежній та безпечній Україні. Важливо, щоб громадськість мала доступ до правдивої інформації про Закон 8371, уникаючи дезінформації, яка може підривати довіру до державних інституцій та розпалювати внутрішні конфлікти.