Працевлаштування: Правові основи діяльності суб’єктів господарювання

В Україні, згідно зі статтею 43 Конституції, кожен громадянин має право на працю, що передбачає можливість забезпечення себе засобами для існування шляхом вільного вибору або згоди на працю. Працевлаштування є важливим етапом, що передує зайнятості, і виступає її ключовою гарантією.

Відповідно до Закону України № 5067 «Про зайнятість населення», працевлаштування – це комплекс заходів правового, економічного та організаційного характеру, спрямованих на реалізацію права особи на працю. Незайняті громадяни мають можливість самостійно шукати роботу або звертатися до уповноважених органів та суб’єктів господарювання для отримання допомоги у працевлаштуванні.

Закон України «Про зайнятість населення» разом з іншими законодавчими актами регулює діяльність суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, а також тих, хто наймає працівників для подальшого виконання роботи в Україні в інших роботодавців.

Суб’єктом господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні, є юридична особа, зареєстрована у встановленому законом порядку, або фізична особа – підприємець, що здійснюють відповідну діяльність в Україні та/або за кордоном (згідно з пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону № 5067).

До послуг з посередництва у працевлаштуванні входять: пошук роботи, сприяння у працевлаштуванні, добір працівників за замовленнями роботодавців (включаючи іноземних) на основі укладених договорів (контрактів).

Перелік суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

ℹ️Суб’єкти господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, зобов’язані:

1. надавати повну та достовірну інформацію про попит на робочу силу, вимоги до кваліфікації, досвіду роботи, умови, характер та оплату праці;
2. співпрацювати з територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення, підприємствами, установами, організаціями, профспілками та організаціями роботодавців;
3. забезпечувати захист інформації, отриманої від громадян, та дотримання правил використання і поширення такої інформації, а також конфіденційність комерційної інформації роботодавців; подавати відомості про чисельність працевлаштованих осіб.

ℹ️Суб’єкти господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, не мають права:

1. здійснювати набір на роботи, пов’язані з неприйнятними небезпеками і ризиками, або на яких працівники можуть стати жертвами зловживань чи дискримінації;
2. перешкоджати найманню працівника безпосередньо роботодавцем, обмежувати професійну мобільність, накладати санкції на працівника, який погодився на роботу в іншого роботодавця;
3. надавати працівників для заміни працівників роботодавця, які проводять страйк або інші колективні дії.

Суб’єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, забороняється отримувати від громадян гонорари, комісійні та інші винагороди за надані послуги. Оплата послуг здійснюється виключно роботодавцем.

Законодавство України передбачає систему органів, які здійснюють працевлаштування населення, надають послуги з посередництва у працевлаштуванні з метою забезпечення легальної зайнятості та працевлаштування осіб, які шукають роботу, та безробітних.

Відповіді на актуальні питання можна знайти на інформаційному порталі Держпраці: https://pratsia.in.ua.