Право ветеранів на пільговий проїзд у громадському транспорті є важливим елементом державної політики у сфері соціального захисту. Це право закріплене у законодавстві України та обов’язкове для виконання усіма перевізниками. Держава гарантує ветеранам війни та особам, прирівняним до них, можливість безоплатного пересування міським, приміським та міжміським транспортом.

Міністерство юстиції України надає роз’яснення щодо того, у яких видах транспорту гарантується безоплатний проїзд для ветеранів. Також пояснюється, як діяти у випадку безпідставної відмови у наданні такої пільги та яким чином здійснюється відшкодування витрат перевізникам за надані послуги. Розуміння цих аспектів допоможе ветеранам ефективно користуватися своїми правами.

Хто має право на пільговий проїзд

Безоплатним проїздом у громадському транспорті можуть скористатися захисники та захисниці України, зокрема:

– Учасники бойових дій та особи, прирівняні до них.

– Особи з інвалідністю внаслідок війни.

Повний перелік осіб, які належать до учасників бойових дій, зазначено у статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Цей закон є основним нормативним актом, що регулює права та пільги ветеранів.

У яких видах транспорту діє пільга

– На всіх видах міського пасажирського транспорту (автобуси, тролейбуси, трамваї, метрополітен), крім таксі.

– У автомобільному транспорті загального користування на автобусних маршрутах у сільській місцевості.

– На залізничному та водному транспорті приміського сполучення.

– У автобусах приміських та міжміських внутрішньообласних маршрутів.

Пільга діє незалежно від відстані та місця проживання. Для її реалізації необхідно мати при собі посвідчення встановленого зразка. У разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду, ветеранам також видається електронний квиток, який оформлюється безоплатно.

Відповідальність перевізників за відмову у пільговому перевезенні

Безпідставна відмова у пільговому проїзді ветеранам є прямим порушенням законодавства України.

Стаття 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» прямо забороняє відмову у пільговому перевезенні громадян, які мають на це право.

Стаття 133-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень за порушення законодавства щодо забезпечення пільгового проїзду.

Стаття 229 КУпАП визначає, що справи про такі порушення розглядаються органами автомобільного та електротранспорту, які уповноважені накладати відповідні адміністративні стягнення.

Порядок оскарження безпідставної відмови

У випадку безпідставної відмови у безкоштовному проїзді, ветерану рекомендується виконати наступні кроки:

– Записати найменування перевізника та його контактні дані (ця інформація, як правило, розміщується біля водія).

– Запам’ятати або записати прізвище, ім’я та по батькові водія.

– Зафіксувати номер транспортного засобу.

– Зазначити час, маршрут поїздки, а також, за можливості, придбати квиток і зберегти його. Наявність свідків події також буде корисною.

Якщо водій громадського транспорту відмовляється виконувати рейс, вимагаючи сплати за проїзд, незважаючи на наявність пільгового посвідчення, або якщо касир автостанції відмовляє у видачі безоплатного квитка (за наявності вільних місць), слід викликати поліцію.

Також, для захисту своїх порушених прав на пільговий проїзд, можна звернутись до територіального управління Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Як фінансується пільговий проїзд

Витрати перевізників, пов’язані з наданням пільгового проїзду ветеранам, компенсуються за рахунок коштів місцевих бюджетів. Це прямо передбачено статтею 91 Бюджетного кодексу України, яка відносить такі витрати до видатків місцевих програм соціального захисту. Органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за планування відповідних видатків та контроль їх цільового використання.

« повернутися