ПРАВО МАТЕРІ НА СОЦІАЛЬНУ ВІДПУСТКУ ПРИ НАЯВНОСТІ ДІТЕЙ ДО 15 РОКІВ ТА ЧАСУ ПРОСТОЮ

У Кодексі законів про працю України, а також у Законі України «Про відпустки» закріплено важливе право одного з батьків на отримання додаткової соціальної відпустки. Ця інформація особливо актуальна для працюючих матерів, які мають двох дітей віком до 15 років.

Відповідно до статті 182-1 Кодексу законів про працю України та частини 1 статті 19 Закону України «Про відпустки», існують певні категорії батьків, які мають право на таку відпустку. До них відносяться:

• Один з батьків, який має двох та більше дітей віком до 15 років;
• Один з батьків, який має дитину з інвалідністю;
• Один з батьків, який усиновив дитину;
• Мати (батько) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
• Одинока матір дитини;
• Батько дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
• Особи, які взяли під опіку дитину чи особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи;
• Один із прийомних батьків.

Отже, один з батьків має право на щорічну додаткову соціальну відпустку тривалістю 10 календарних днів, не враховуючи святкові та неробочі дні (згідно зі статтею 73 Кодексу законів про працю України). Важливою умовою є те, що інший з подружжя не скористався правом на цю відпустку протягом відповідного року. Це означає, що батьки повинні взаємно узгоджувати використання цього права, щоб один з них міг скористатися ним у повній мірі.

Для отримання такої відпустки, той з батьків, хто претендує на неї, повинен надати роботодавцю відповідний документ, який підтверджує факт невикористання відпустки іншим з батьків у відповідному робочому році. Законодавство не визначає конкретного переліку таких документів, тому може бути надано будь-який документ, що достатньо підтверджує цей факт. Рішення про надання додаткової оплачуваної відпустки приймається керівником, враховуючи надані документи.

У випадках, коли є декілька підстав для надання цієї відпустки, її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів. Це дозволяє батькам максимально використовувати можливості для відпочинку та догляду за дітьми.

Важливо зазначити, що така відпустка може надаватися разом із щорічними відпустками, може бути перенесена на інший період або продовжена за бажанням працівника. Це забезпечує гнучкість у плануванні відпочинку та врахуванні потреб працівників.

Зважаючи на те, що додаткова відпустка на дітей відноситься до категорії соціальних, а не щорічних відпусток, вона повинна бути надана працівнику (одному з батьків), незалежно від того, чи відпрацьований час у періоді, за який надається відпустка. Це означає, що навіть якщо працівниця перебувала у простої, вона має право на цю відпустку.

Аналогічна позиція міститься у листі Міністерства економіки України від 05.06.2023 № 4706-05/26141-09, що підтверджує дане правове тлумачення. Отже, якщо працівниця на момент подання заяви на соціальну відпустку не відпрацювала жодного календарного дня у відповідному році, оскільки перебувала у простої, вона має право на зазначену відпустку, якщо інший з батьків не використав це право.

Ця інформація є важливою для працюючих матерів, особливо тих, які мають двох дітей віком до 15 років, оскільки вона гарантує їм право на додатковий відпочинок у складних умовах сьогодення.

Головний державний інспектор
відділу з питань праці управління
інспекційної діяльності в Одеській області
Південного міжрегіонального управління
Державної служби з питань праці Наталія ЛЯШУК