Працівники Костопільського краєзнавчого музею занурилися в минуле, провівши масштабні польові дослідження історії Моквинських хуторів. 15 жовтня науковці відвідали село, щоб зібрати безцінні спогади місцевих жителів, які зберігають багату історію цього краю.

Під час експедиції було записано розповіді Ольги Драганчук, Галини Ушол, Ніни Калюшик та Катерини Пушко-Гуріної. Ці спогади охоплюють значні історичні періоди, зокрема події 1946-1947 років, період будівництва польських оборонних дотів, а також розкривають історію місцевої школи та церкви. Кожен старожил поділився унікальними деталями, що складають мозаїку життя Моквинських хуторів.

Ольга Драганчук, вчителька на пенсії, згадала про післявоєнне становлення місцевої школи, згадуючи вчителів, які присвятили себе навчанню дітей. Її розповіді доповнилися знахідкою старовинного фото сім’ї місцевих мешканців, чиї долі тісно переплелися зі службою в лавах УПА. Це фото, як і ще одне знайдене зображення місцевих жителів 1933 року, потребує подальшого ретельного дослідження.

Особливо зворушливими були спогади 92-річної Катерини Пушко-Гуріної. Вона, як і Ольга Драганчук, є колишньою вчителькою, яка свого часу переїхала на Костопільщину з Дніпропетровської області. Катерина Григорівна поділилася спогадами про трагічні часи Голодомору, розкриваючи сторінки однієї з найважчих подій в історії України.

Після детального розшифрування всіх зібраних спогадів, працівники музею планують підготувати перелік питань для глибшого вивчення історії не лише Моквинських хуторів, а й сусіднього села Моквин. Це допоможе сформувати повну картину історичного розвитку Костопільщини. Місцеві жителі також пообіцяли до наступного візиту науковців пошукати та зберегти старі предмети побуту, що є важливими свідченнями минулого.

Ці польові дослідження є надзвичайно важливими для збереження культурної спадщини та пам’яті про минулі покоління. Історія Моквинських хуторів, розкрита через особисті спогади, стане цінним надбанням для майбутніх поколінь.