Презентація в Диканьці книги «Жити попри все. Розповіді жінок про війну, 2014 та 2022» про травматичний досвід війни та пошуки опори є знаковою подією, що виходить за межі звичайної презентації. Це глибоке занурення у світ незламності духу та неймовірної сили українських жінок, які пережили найжахливіші випробування. Ця книга є колективною працею, що об’єднала 11 унікальних голосів – жінок різних професій, віку та з різних куточків України. Кожна з них ділиться своїм безцінним досвідом війни та шляхами, якими вони шукали та знаходили внутрішню стійкість.У вівторок, 11 липня, о 11:30 годині, Диканська публічна бібліотека, розташована на вулиці Незалежності, 117, стане центром цієї важливої події. Вхід на презентацію книги «Жити попри все. Розповіді жінок про війну, 2014 та 2022» є абсолютно вільним, що робить її доступною для широкого кола громадськості. Це чудова нагода для кожного, хто прагне зрозуміти глибину людського страждання, але водночас знайти натхнення у незламності українського народу.Авторки цих історій не побоялися відверто розповісти про найболючіші моменти свого життя: перебування в російській окупації, жахливі втрати рідних, зруйновані домівки та підірване здоров’я. Вони діляться досвідом полону, а також розповідають про сексуальне та гендерно зумовлене насилля, пов’язане з війною. Проте, незважаючи на всю біль та травматичний досвід війни, центральною темою їхніх оповідей є пошук опори та того, що підтримувало їх у ці важкі часи і продовжує давати сили жити попри все. Цей аспект робить книгу неймовірно цінною, адже вона не просто фіксує біль, а й вказує шляхи до зцілення та відновлення. Завершується видання важливим розділом від кваліфікованої психологині, яка надає практичні поради та рекомендації щодо питань психологічного відновлення після пережитих травм.На презентації книги «Жити попри все» будуть присутні кілька авторок, що додасть події особливого значення:Марина Супрун – дівчина із села Ягідне Чернігівської області, яка в юному віці пережила жахи російського полону у підвалі школи. Її розповідь є свідченням неймовірної мужності.Людмила Біленька – мати, яка вже десять років чекає свого сина з полону або шукає його в невідомості. Вона є представницею об’єднання рідних зниклих безвісти «Надія», що підкреслює її внесок у боротьбу за правду.Сталіна Чубенко – мати 16-річного Степана, жорстоко закатованого бойовиками у 2014 році. Її історія – це спогад про нестерпну втрату та боротьбу за справедливість.Ця книга створена як промінь надії для всіх українців, які щодня стикаються зі своїми гіркими досвідами війни. Вона покликана надати приклади опори, надихнути на продовження життя та боротьби. Ініціатором цього потужного видання є громадська організація «Східноукраїнський центр громадських ініціатив», яка з 2014 року невтомно документує порушення прав людини, пов’язані з війною. Їхня робота є фундаментом для таких проєктів. Учасники презентації матимуть унікальну нагоду не лише отримати власний екземпляр книги, а й особисто поспілкуватися з авторками, поставити запитання та висловити свою підтримку. Це дозволить глибше зануритися в їхні історії та відчути єднання у спільній боротьбі за мир та свободу. Кожна розповідь є свідченням, що навіть після пережитого горя можна жити попри все.