Президент України Володимир Зеленський зробив важливу заяву щодо відносин зі Словаччиною, наголосивши на пропозиції допомоги з боку Києва у питанні адаптації до повного припинення транзиту російського газу через українську територію. Ця ініціатива України була спрямована на забезпечення стабільності енергетичного постачання для Словаччини в умовах зміни геополітичної ситуації та відмови від російських енергоресурсів. Однак, за словами глави української держави, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо «пихато відмовився» від цієї пропозиції, що викликає занепокоєння та непорозуміння у Києві. Ця ситуація, в якій Зеленський про Словаччину висловив таку думку, підкреслює складність міжнародних відносин у сфері енергетики, де взаємодопомога та солідарність є ключовими для забезпечення стабільності.
Багато європейських лідерів та аналітиків неодноразово попереджали про ризики надмірної залежності від російських енергоносіїв. Президент Зеленський зазначив, що пасивна позиція та бездіяльність у питанні енергетичної безпеки можуть мати серйозні наслідки. Він підкреслив, що замість конструктивного діалогу та пошуку рішень, пан Фіцо, на думку Києва, намагається «піаром, брехнею та гучними звинуваченнями перекласти провину із себе на когось іншого». Така риторика, за словами українського президента, є неприйнятною і відволікає від реальних проблем, що стоять перед Словаччиною та Європою загалом. Проблема з транзитом газу стосується не лише Словаччини, а й усієї архітектури європейської енергетичної безпеки, де Україна відіграє ключову роль. Саме тому позиція, яку озвучив Зеленський про Словаччину, є настільки важливою для розуміння регіональних процесів.
Ключова проблема, на яку вказав Володимир Зеленський, полягає у виборі Словаччини щодо своїх геополітичних пріоритетів. Він заявив, що прем’єр-міністр Фіцо «зробив ставку на Москву, а не на свою країну, не на об’єднану Європу й не на здоровий глузд». Ця оцінка є вкрай важливою, адже вона свідчить про глибокі розбіжності у баченні майбутнього європейського континенту. Україна, прагнучи інтеграції до Європейського Союзу, активно працює над зміцненням енергетичної незалежності та диверсифікації поставок. Пропозиція допомоги Словаччині була частиною цієї ширшої стратегії, спрямованої на створення міцної та стійкої європейської енергетичної системи. Відносини Україна-Словаччина мають бути побудовані на принципах взаємної поваги та стратегічного партнерства, а не на конфронтації чи залежності від агресора.
Відмова від української допомоги у такій чутливій сфері, як енергетика, може мати довгострокові наслідки для Словаччини та її позиції в Європі. Коли Зеленський про Словаччину говорить про пихату відмову, це не просто критика, а заклик до усвідомлення відповідальності. Залежність від Росії, особливо після її повномасштабного вторгнення в Україну, є ризикованою стратегією, яка ставить під загрозу не лише економічну, а й політичну стабільність. Україна ж продовжує демонструвати свою прихильність до європейських цінностей та готовність до співпраці навіть у найскладніших питаннях, таких як забезпечення газового транзиту. Це є чітким сигналом про важливість солідарності та підтримки у сучасному світі, де енергетична безпека є фундаментом суверенітету та добробуту держав. Майбутнє транзиту газу для Європи, включаючи Словаччину, значною мірою залежить від рішень, що приймаються сьогодні. Таким чином, Зеленський про Словаччину говорить як про ключового партнера, який, на жаль, робить помилкові стратегічні кроки, що можуть вплинути на спільну європейську долю. Це питання не лише двосторонніх відносин, а й ширшої європейської безпеки.
