ПРИВІТАЛИ З 90-РІЧНИМ ЮВІЛЕЄМ
Сьогодні у нашій громаді знову маленьке свято – свій 90-річний ювілей відзначила жителька села Загір’я, справжня берегиня родинних цінностей Євдокія Тимофіївна Францискевич. Тож зранку до оселі іменинниці з квітами і подарунками завітали Затишанський селищний голова Геннадій Миколайович Топольницький і т.в.о. начальника відділу з питань соціальної та сімейної політики Олена Анатоліївна Літвінова.

Народилася наша шанована ювілярка у селі Прохорівка колишнього Ширяївського району. Її батько був військовим, тож родина часто переїжджала з одного міста в інше – зокрема жили у Москві і на Кавказі. Коли повернулися до рідного села, Євдокії Тимофіївні виповнилося 10 років і саме в цьому віці вона пішла до першого класу. На той час дівчинка вже знала букви і могла рахувати – батько, у міру можливостей, завжди старався приділяти увагу навчанню доньки.

У Прохорівці школи не було, тому Євдокія пішки ходила на уроки до сусіднього села Машенька. Та не довго тривало таке навчання – ще до нового року всіх дітей відправили на роботу до місцевого колгоспу. У післявоєнний час кожна пара рук (нехай і дитячих) була на вагу золота, тож десятирічна Євдокія взялася доїти корів. Шість років, у будь-яку погоду, вона ходила з Прохорівки до Машеньки на ферму. Потім деякий час працювала причеплювачем на тракторі, допомагала проводити сівбу зернових культур. Словом, перед дівчиною навіть не стояло вибору – ходити до школи чи трудитися у колгоспі, заробляючи кусень хліба у той надзвичайно важкий час. Частину свого пайка, який видавали на роботі, вона намагалася принести мамі додому, бо з харчами було дуже сутужно.

Саме на праці у колгоспі Євдокія Тимофіївна зустріла свого майбутнього чоловіка. Зіграли весілля, повінчалися, у подружя народилося четверо дітей. І хоч прожили разом з чоловіком 20 років, на жаль, Бог не дав жінці справжнього сімейного щастя, тому їй довелося практично одній піднімати своїх кровинок на ноги.

Свого часу родина Францискевичів придбала затишний будинок у селі Загір’я. Євдокія Тимофіївна влаштувалася працювати на фермі, де доглядала свиноматок – тут трудилася все життя, аж до виходу на пенсію.

Зараз бабуся проживає одна, але щодня оточена турботою, теплом і увагою своїх дітей, онуків, правнуків. Рідні дуже часто навідуються до Євдокії Тимофіївни і сторицею віддячують їй за подаровану любов і за багаторічну невтомну працю заради своєї сім’ї. Тож нехай Господь подарує Вам, шановна ювілярко, міцне здоров’я, родинний затишок та ще багато світлих років поруч із близькими! Громада пишається такими людьми і завжди ставить у приклад молодому поколінню.