Людина є цілісною особистістю, коли має фізичне, психічне, соціальне та духовне здоров’я. У складні часи повномасштабної війни, коли світ здається зруйнованим, а майбутнє невизначеним, підтримка громади та суспільства набуває особливого значення. Важливо не залишатися наодинці зі своїм горем.

Трускавецький міський центр соціальних служб, очолюваний Надією Онаць, надає допомогу різним категоріям громадян, зокрема сім’ям військових, внутрішньо переміщеним особам та тим, хто опинився у складних життєвих обставинах. Проте особливу увагу приділяють родинам полеглих Героїв. Саме для 28 членів таких сімей з Трускавецької громади, включаючи матерів, дружин та дітей, було організовано духовну мандрівку – прощу до одного з найвідоміших зцілюючих місць України. Ця подорож відбулася у день пам’яті святого апостола та євангеліста Івана Богослова.

Україна багата на відпустові місця та монастирі, які приваблюють людей незалежно від їхньої конфесійної приналежності. Православні, греко- та римо-католики глибоко шанують Пресвяту Діву Марію. Місця її об’явлень, чудотворні обителі стають центрами, де люди шукають розради, зцілення, спокою та відповідей на свої найглибші запитання. Серед таких відомих святинь – Зарваниця, Гошів, Грушів, Скит Манявський, Джублик, Більшівці, Бердичів, Старуня, Страдч. Чотири українські лаври – Києво-Печерська, Почаївська, Святогірська та Святоуспенська Унівська – є особливими духовними центрами. Унівська Лавра, що належить до Української Греко-Католицької Церкви, стала місцем призначення для паломників з Трускавецької громади.

Подорож супроводжували духовний провідник, отець Василь Нестер, та начальниця відділу соціальної роботи Трускавецького міського центру соціальних служб Наталія Гайгель. Слова з Євангелії від Матея: «Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені, і Я заспокою вас…» – якнайкраще передають суть такого духовного досвіду. Проща допомагає згорбленим випрямитися, сумним – посміхнутися, а очам, що втратили блиск, – відновити його. Це процес катарсису, просвітлення, який допомагає зрозуміти цінність життя та його божественний сенс.

Жодна фотографія чи слово не зможуть повноцінно передати глибину почуттів, які переживають учасники паломництва. Це не просто відволікання від болю втрати. Це переосмислення життя і смерті, пошук нових смислів, набуття духовної просвіти та розуміння значення молитви й вічності. Цей досвід є неоціненним для тих, хто втратив близьких.

Програма паломництва до Унівської обителі включала Святу Літургію під проводом отця Василя Нестера та зі сповіддю трьох отців-студитів, молебен до Пресвятої Богородиці, панахиду за полеглими Героями на Чернечій горі та молитву на могилі Владики Юліана Вороновського. Також учасники мали змогу здійснити екскурсію монастирем, набрати цілющої води з джерела та придбати пам’ятні сувеніри. Поїздка, що тривала з 7 ранку до 7 вечора, була насиченою духовними подіями.

Історія Унівської обителі, одного з найдавніших монастирів Галичини, сягає часів князя Лева Даниловича. Однак, найважливішими є особисті переживання прочан, які залишаться в їхній пам’яті. Як кажуть, краще один раз побачити, ніж сто разів почути.

Ми, живі, маємо неоплачений борг перед полеглими Героями та їхніми родинами. Це вже не перша проща для родин загиблих воїнів. Раніше вони відвідували Зарваницю та Страдч, а в планах – поїздка до Старуні та інших місць сили. Нехай кожна така духовна мандрівка дарує їм сили жити далі, знаходити радість у повсякденному житті та відчувати Боже благословення. Адже, як зазначає отець Василь Нестер, з висоти Небес наші Герої бажають бачити своїх рідних щасливими.
Fiat voluntas Tua…