Верховна Рада України ухвалила Закон «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу»🇺🇦. Цей знаковий документ, підтриманий 273 народними депутатами, відкриває нову еру у формуванні та реалізації державної політики, спрямованої на збереження національної пам’яті. Баштанська районна військова адміністрація інформує про ключові аспекти цього закону, який набуде чинності 21 серпня 2025 року.

Мета закону полягає у подоланні російської імперсько-тоталітарної спадщини, мінімізації розбіжностей у суспільному сприйнятті минулого, усуненні впливу держави-агресора на інформаційну, освітню та культурну сфери. Це комплексний крок до зміцнення єдності України, особливо в умовах сьогоденних викликів.

Ключові нововведення закону:

• Правовий статус Українського інституту національної пам’яті: Закріплено статус центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, що посилює його роль у формуванні державної політики.
• Принципи та завдання політики пам’яті: Визначено основні засади, завдання, напрями реалізації політики національної пам’яті, а також форми її увічнення та механізми збереження місць пам’яті.
• Національна безпека: Відновлення та збереження національної пам’яті, захист державної мови та охорона культурної спадщини відтепер розглядаються як питання національної безпеки.
• Державна стратегія: Передбачено розроблення та ухвалення Державної стратегії відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу.
• Декомунізація та деколонізація: Запроваджуються заходи для посилення процесів декомунізації та деколонізації, зокрема, заборона протягом 10 років змінювати назви, ухвалені відповідно до чинного законодавства.
• Державні нагороди: Відзнаки Української Народної Республіки (УНР) та Української Головної Визвольної Ради (УГВР), що вручалися борцям за незалежність у ХХ столітті, визнано державними нагородами України.
• Нові терміни: Вперше у правовому полі закріплено поняття, такі як «злочини проти Українського народу», «державна політика національної пам’яті Українського народу», «історична антиукраїнська пропаганда», «місце пам’яті Українського народу» та інші.

Запровадження цієї ініціативи є критично важливим для подолання наслідків російської імперсько-тоталітарної спадщини, зменшення розбіжностей у суспільному сприйнятті минулого та усунення впливу держави-агресора. Це сприятиме зміцненню національної єдності перед обличчям агресії. Український інститут національної пам’яті, під керівництвом Олександра Алфьорова, відіграв значну роль у розробці цього законопроєкту.