Припиніть скаржитись! Ми легко згадуємо негатив: де нас образили, де нахабно поводились, де не зрозуміли. Натомість зовсім не пам’ятаємо тих, хто притримав нам двері, поступився чергою чи просто всміхнувся. Ми схильні накопичувати негативну інформацію – у телевізорі, інтернеті, соціальних мережах. Новини про вбивства, обмани, сварки та розлучення заповнюють ефір. Рідко коли ЗМІ показують радісні події, людяні вчинки, сім’ї, які живуть дружно й щасливо. Цей негатив ятрить душу, яка не призначена для зберігання сміття. Тому ми починаємо скаржитися: на владу, податки, ціни, дороги, сусідів, начальників, партнерів, дітей… Може, час перестати збирати у світі негатив? Можливо, варто переналаштувати своє сприйняття, щоб воно збирало тільки радісні новини? Може, варто почати цінувати те, що маємо? Припинімо скаржитись на свою країну. Ми маємо саме те, що у нас у голові. Від переливання з пустого в порожнє нічого не зміниться. Світ може змінитися, тільки якщо в ньому буде більше позитивних і щасливих людей. В Україні можна жити, вона має свої переваги. Наші люди – душевні, щирі, хоч і бувають психічно травмовані, але добрі та чуйні. Припинімо засуджувати всіх навколо. Займімося своїм життям, а не спостерігаймо за чужими. Жити чужим життям – безпечніше й цікавіше, але безперспективно. Найкраще займатися собою і бачити в інших хороше. Навіть коли його мало, воно все одно є. Припинімо скаржитись на батьків і своє дитинство. Так, нам рідко говорили про любов, намагалися переробити. Проте нас годували, одягали, вчили. А ми все життя переживаємо через іграшку, яку не купили, чи за батьківську критику. Батьки любили як уміли, купували що могли. Вони дали нам життя, не зробили аборту, не покинули. Ми рідко замислюємося, чи легко їм було. Припинімо скаржитись на партнерів, дітей. Краще бути вдячними, що вони в нас є. Не гнівити Бога, цінувати і любити. Припинімо читати все, що наповнює нас негативом. Читати лише те, що надихає. Дивитись те, що допомагає бути щасливим. Спілкуватися так, щоб це робило щасливими всіх навколо. Слухати те, що приносить радість та оптимізм. Станьмо сонечком, що несе у світ добро та любов. Якщо зосереджуватись на позитивному, негативне відходитиме само. Накопиченими радощами можна і потрібно ділитися. Радіти за друзів, рідних, знайомих, незнайомих. Надихати інших на зміни своїм прикладом. Надихати своїх дітей жити щасливо. Дозволити собі бути щасливим без причини. Просто тому, що ми є. Вийти на вулицю і радіти погоді. Дощ – до хороших врожаїв. Сонце – зігріває і звеселяє. Радіти людям, які зустрічаються впродовж життя. Маленьким дивам, які трапляються постійно. Радіти собі. Радіти життю. Так, це непросто. Так, не всі зрозуміють. Тому інколи буде дуже хотітися поскаржитись, поплакати. Однак усе в наших руках. Ми справимось. Ми зможемо. У нас вийде, якщо ми цього захочемо. Просто почати шукати хороше – у світі, в людях, в обставинах. Шукати хороше і радіти йому. Як це роблять діти.