Провели в останню дорогу воїна, захисника, чоловіка, батька, сина, брата, побратима…

Олександр Майданюк був особливим для кожного в нашій громаді — це друг, сусід, людина, яка завжди готова допомогти. А в часи війни — символ стійкості й мужності, який надихав не лише нас, а й тих, хто стояв поруч із ним на передовій.

Сьогодні кожен, хто його знав, втратив частинку себе. Бо такі люди, як Олександр, не просто живуть серед нас — вони залишають слід у наших серцях, змінюють нас, наповнюють наше життя.

Ми схиляємо голови у скорботі. Пам’ять про нього завжди буде жити в наших серцях. Він боровся за майбутнє, за правду, за свободу. Його жертва — надлюдська. Його подвиг — незабутній.

🕊 Вічна слава і світла пам’ять Герою.