Реабілітація дітей з ДЦП: як обрати правильного фахівця

Продовжуємо обговорювати важливу тему реабілітації дітей з ДЦП. Сьогодні зосередимося на аспектах, які мають насторожити батьків при виборі фахівця або співпраці з ним. У морі інформації та порад легко розгубитися, але важливо знати певні ключові моменти, щоб обрати безпечний та ефективний шлях реабілітації.

Зрозуміло, що батьки прагнуть найкращого для своєї дитини, тому часто вірять обіцянкам швидких результатів і готові спробувати різні методи. Однак, важливо зберігати пильність. Ось кілька ознак, які повинні викликати сумніви:

• Використання пасивних методів замість активних. Якщо фахівець з реабілітації стверджує, що масажі, електрофорез, парафінотерапія чи інші пасивні процедури допоможуть дитині навчитися ходити або покращити рухові навички, це може свідчити про застарілий та неефективний підхід.

ДЦП – це стан, який впливає на контроль рухів і координацію. Найкращий спосіб допомогти дитині – навчити її самостійно виконувати рухи. Це досягається за допомогою активних методик, таких як фізична терапія, ерготерапія, заняття з терапевтом мови та мовлення (при наявності мовленнєвих порушень). Масажі можуть бути корисним доповненням, але не основним методом реабілітації при ДЦП.

• Обіцянки швидких результатів. Реабілітація – це тривалий процес, що вимагає систематичної роботи та поступового досягнення поставлених цілей. Якщо спеціаліст обіцяє, що після кількох сеансів дитина почне ходити, говорити чи самостійно їсти, це повинно викликати занепокоєння.

Розвиток дитини з ДЦП залежить від різних факторів, включаючи вік, ступінь ураження мозку та інтенсивність занять. Доказова реабілітація ДЦП не дає порожніх обіцянок, а зосереджується на реальних, досяжних результатах, враховуючи індивідуальні можливості дитини.

• Відсутність індивідуального підходу. Якщо фахівець пропонує стандартний набір вправ або процедур без попередньої оцінки стану дитини, це свідчить про недостатній професіоналізм. Ефективна реабілітація базується на ретельному обстеженні, визначенні коротко- та довгострокових цілей, а також постійному коригуванні плану роботи з урахуванням прогресу дитини.
• Ізольована робота без залучення мультидисциплінарної команди. ДЦП – це комплексне порушення, що впливає на різні аспекти життя дитини. Тому реабілітація повинна бути комплексною, за участі фізичного терапевта, ерготерапевта, терапевта мови та мовлення (логопеда) та лікаря. Робота фахівця самостійно, без взаємодії з іншими спеціалістами, може призвести до упущення важливих деталей реабілітаційного процесу.

Наприклад, труднощі з ходьбою можуть бути пов’язані не тільки з проблемами м’язів, але й з порушенням балансу або зору. Іноді причина може бути глибшою, наприклад, у сфері когнітивних здібностей. Уявіть дитину, яка не повністю розуміє прості інструкції, такі як «встань – зроби крок – зупинись». Фізично вона може бути здатна ходити, але не встигає зорієнтуватися, спотикається або плутається в рухах. Це може вказувати на когнітивні труднощі, коли дитині складно зосередитися, запам’ятати послідовність дій або зрозуміти, що робити далі. Фахівець з реабілітації враховує ці аспекти і допомагає дитині не лише через фізичні вправи, а й через розвиток уваги, мислення та розуміння рухів.

• Тиск на батьків, ігнорування їхньої думки. Якщо спеціаліст не пояснює, чому пропонує певний метод, або змушує приймати рішення без достатньої інформації, це має насторожити. Батьки мають право знати, чому обрано саме такий підхід, яка його ефективність та які альтернативи існують.

Перші роки життя дитини є критичними для розвитку мозку. Якщо цей час витрачається на неефективні методики, втрачається можливість допомогти дитині досягти максимального потенціалу. Крім того, псевдотерапія може створити ілюзію прогресу, тоді як насправді стан дитини не покращується.

Тому батькам важливо бути обізнаними, ставити запитання, перевіряти інформацію та орієнтуватися на доказові методи. Реабілітація – це не магія, а систематична робота, що базується на наукових даних та розумінні розвитку дитини. У разі сумнівів, варто звернутися до іншого спеціаліста для отримання альтернативної думки, а потім приймати виважене рішення.

Допис підготовлено в рамках проєкту «Шлях у реабілітації: від області до громади», що реалізується БФ Пацієнти України в межах ініціативи «Реабілітація травм війни» у партнерстві з Protez Hub, за підтримки Бельгійського агентства з міжнародного співробітництва Enabel in Ukraine.

Ініціатива «Реабілітація травм війни в Україні» впроваджується за підтримки Embassy of Switzerland in Ukraine / Посольство Швейцарії в Україні.