---

У Зноб-Новгородській громаді представлено проєкт нового Статуту. Документ наразі знаходиться на стадії обговорення та пропозицій від мешканців. Усі зацікавлені можуть ознайомитися з проєктом і надати свої зауваження до остаточного затвердження.

---

ПРОЄКТ

СТАТУТ

Зноб-Новгородської селищної територіальної громади

Шосткинського району

Сумської області

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Зноб-Новгородська селищна територіальна громада Шосткинського району Сумської області була добровільно створена у грудні 2016 шляхом об’єднання Голубівської, Стягайлівської, Нововасилівської, Кренидівської, Кривоносівської, Очкинської сільских та Зноб-Новгородської селищної ради колишнього Середино-Будського району. У 2020 році, в ході продовження реформи децентралізації, до Зноб-Новгородської громади доєднали Уралівську сільську раду (у відповідності з перспективним планом створення громад).

ПРЕАМБУЛА

Зноб-Новгородська селищна рада (далі – Рада) як повноважний представник Зноб-Новгородської селищної територіальної громади (далі – Територіальна громада), констатуючи, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їхні гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; зважаючи, що добре демократичне врядування базується на основі реалізації повноважень органів місцевого самоврядування у тісній співпраці з громадськістю та усіма заінтересованими сторонами з метою підвищення якості життя громадян та розвитку громади, коли людина – у центрі всіх демократичних інститутів та процесів; зважаючи на багатовікові традиції місцевого самоврядування; усвідомлюючи свою відповідальність за збереження надбань культурної спадщини, а також бажаючи сталий соціально-економічний, культурний, освітній та науковий розвиток, беручи до уваги міжнародно-правові стандарти місцевого самоврядування, керуючись Конституцією України, Європейською хартією місцевого самоврядування, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законодавчими актами України, затверджує Статут Зноб-Новгородської селищної територіальної громади Шосткинського району Сумської області.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ    

Стаття 1. Мета та предмет регулювання Статуту

1.1 Мета статуту – врегулювання особливостей здійснення місцевого самоврядування на території Зноб-Новгородської селищної територіальної громади в межах, визначених законодавством держави, створення та впровадження  дієвих інструментів по залученню широкого кола заінтересованих осіб з числа місцевих жителів для прийняття важливих рішень направлених на розвиток громади, шляхом закріплення форм та механізмів участі жителів територіальної громади в здійсненні місцевого самоврядування.      

1.2 Статут Зноб-Новгородської селищної територіальної громади Шосткинського району Сумської області України (далі – Статут) є основним локальним нормативно-правовим актом територіальної громади в системі нормативно-правових актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування на території Зноб-Новгородської селищної територіальної громади. Рішення та інші акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування та акти органів самоорганізації населення на території громади не мають суперечити Статуту.

1.3 Статут є обов’язковим для виконання органом місцевого самоврядування, органами виконавчої влади (державними органами) та/або їхніми територіальними підрозділами, іншими юридичними особами та громадськими формуваннями, які розташовані або здійснюють свою діяльність на території Зноб-Новгородської селищної територіальної громади Шосткинського району Сумської області, їх посадовими особами, а також фізичними особами, які постійно або тимчасово проживають чи перебувають на відповідній території.

Стаття 2. Загальна характеристика Зноб-Новгородської селищної територіальної громади та адміністративного центру

2.1 Зноб-Новгородська селищна територіальна громада  розташована у північній частині Сумської області. З півночі вона межує з Брянською областю російської федерації, на заході –  з Новгород-Сіверською міською територіальною громадою Новгород-Сіверського району Чернігівської області та Шосткинською міською територіальною громадою Шосткинського району Сумської області, на сході – із Середино-Будською міською територіальною громадою Шосткинського району Сумської області. До складу Зноб-Новгородської селищної територіальної громади входить 29 населених пунктів.

Зноб-Новгородська селищна територіальна громада розташована в басейні лівобережних притоків Десни на південному схилі середньо-російського узвишшя. Гідрографічна сітка громади представлена річками Знобовка, Свіга, Уличка, озерами та ставками. Територія небагата на корисні копалини. В основному це крейда, глина, торф, які використовуються в дуже малих обсягах.  За природно-кліматичними умовами територія Зноб-Новгородщини належить до Поліської зони. Територія громади входить до Деснянського біосферного резервату, ядром якого є Національний природний парк «Деснянсько – Старогутський».

Територія громади переважно сільськогосподарська з теплим вологим континентальним кліматом. Дерново-слабопідзолисті піщані і глинисто-піщані ґрунти відносяться до малородючих (24-31 бал).

Зноб-Новгородська селищна територіальна громада є найбільш віддаленою громадою від обласного центру Сумської області. Адміністративний центр селищної ради – Зноб-Новгородське – знаходиться на відстані  54 км від районного центру м. Шостка та 233 км від обласного центру м. Суми.

До складу Зноб-Новгородської селищної територіальної громади Шосткинського району Сумської області входять 2 (два) старостинські округи:

• Кренидівський старостинський округ з центром в селі Кренидівка;
• Кривоносівський старостинський округ з центром в селі Кривоносівка.

2.2 Межі території громади не можуть бути змінені без згоди жителів територіальної громади.

Стаття 3. Символіка Зноб-Новгородської селищної територіальної громади територіальної громади

3.1 Територіальна громада має власну символіку – герб та прапор, які відображають історичні, культурні, духовні особливості та традиції Зноб-Новгородської селищної територіальної громади.

3.2 Опис та порядок використання символіки Зноб-Новгородської селищної територіальної громади визначається окремим Положенням, яке затверджується рішенням Ради.

Стаття 4. Місцеві святкові та пам’ятні дати

4.1 Перелік святкових та пам’ятних дат та порядок їх відзначення визначається Радою та селищним головою. Дні населених пунктів, що входять у Зноб-Новгородську селищну територіальну громаду, відзначаються щорічно, відповідно до традицій та усталених дат святкування.

4.2 Органи місцевого самоврядування, органи державної влади, об’єднання громадян, підприємства, установи та організації, посадові особи, а також фізичні особи, зобов’язані з повагою ставитися до святкових та пам’ятних дат, визначених даним Статутом.

4.3 Захід «Дикий Мед» – фестиваль місцевого значення, який популяризує екологічно чисте бджільництво та розвиток супутніх ремесел. Порядок проведення фестивалю визначається окремим положенням, яке затверджується Радою.

4.4 Свято «Івана Купала» – етнографічне свято місцевого значення. Порядок проведення святкування визначається окремим положенням, яке затверджується Радою.

4.5 Специфічна манера співу (вокалу) народного аматорського колективу «Вербиченька» – етнографічний стиль притаманний Зноб-Новгородській селищній територіальній громаді.

4.6 Специфічна манеру співу (вокалу) народного аматорського колективу «Деснянка» – етнографічний стиль притаманний Зноб-Новгородській селищній територіальній громаді.

Стаття 5. Відзнаки та нагороди Зноб-Новгородської селищної територіальної громади територіальної громади

5.1 Особи, які зробили значний внесок у соціально – економічний розвиток територіальної громади, підвищення добробуту її жителів, примноження культурних, духовних надбань та інших цінностей, зміцнення місцевого самоврядування і демократії, нагороджуються почесними відзнаками Територіальної громади.

5.2 Порядок нагородження почесними відзнаками Територіальної громади визначається Положенням про почесні відзнаки Зноб-Новгородської селищної територіальної громади Шосткинського району Сумської області, яке затверджується рішенням Ради.  

РОЗДІЛ ІІ. ПРАВА, ОБОВ’ЯЗКИ, ГАРАНТІЇ ПРАВ ЖИТЕЛІВ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ У ВИРІШЕННІ ПИТАНЬ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ 

Стаття 6. Житель Зноб-Новгородської селищної територіальної громади           

6.1 Житель Зноб-Новгородської селищної територіальної громади (далі – житель територіальної громади) – громадянин України, який задекларував або зареєстрував місце проживання на території Зноб-Новгородської селищної територіальної громади або фактичне місце проживання/перебування якого підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи в будь якому із населених пунктів Зноб-Новгородської селищної територіальної громади, крім військовослужбовця строкової служби, фізичної особи, яка за вироком суду перебуває у місці позбавлення волі.

Стаття 7. Права жителів територіальної громади на участь у вирішенні питань місцевого значення      

7.1 Права жителів Зноб-Новгородської селищної територіальної громади на участь у вирішенні питань місцевого значення, гарантовані Конституцією та законами України, не можуть бути обмежені цим Статутом, іншими актами органів місцевого самоврядування, його посадовими особами.

7.2 Процедури та правила, передбачені цим Статутом, прийняті виключно з метою встановлення загальних, чітких, недискримінаційних і прозорих механізмів реалізації права участі жителів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, забезпечення балансу приватних та публічних інтересів у громаді.

7.3 При вирішенні питань місцевого значення жителі територіальної громади мають право:

подавати індивідуальні та колективні звернення органам і посадовим особам місцевого самоврядування, одержувати на них відповіді у встановлені законодавством строки;

бути включеними у встановленому порядку до складу консультативно – дорадчих органів при Раді;

отримувати повну і достовірну інформацію про діяльність Ради, виконавчих органів Ради та їх посадових осіб у спосіб та в терміни визначені законодавством та іншими нормативними документами;

одержувати копії локальних актів селищного голови, виконавчого комітету та селищної ради у спосіб та в терміни визначені законодавством та іншими нормативними документами;

брати участь у здійснені контролю за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ та організацій у порядку й у формах, встановлених законодавством України;

брати участь у створені та діяльності органів самоорганізації населення;

брати участь у розподілі частини видатків місцевого бюджету через механізм громадського бюджету;

брати участь у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету;

бути присутніми на засіданнях селищної ради, постійних депутатських комісій та виконавчого комітету в порядку встановленому Статутом, Регламентом Ради та законодавством України;

на виступ на пленарному засіданні селищної ради та виконавчого комітету у відповідності до регламенту селищної ради та виконавчого комітету;

на особистий прийом селищним головою, депутатами селищної ради та посадовими особами виконавчих органів;

на ознайомлення з проєктами локальних актів органів місцевого самоврядування;

брати участь у розробці місцевих нормативних актів та/або ініціювати розробку місцевого нормативного акту;

оскарження дій чи бездіяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

брати участь у реалізації форм участі територіальної громади в місцевому самоврядуванні, визначених цим Статутом, а також іншими рішеннями Ради.

користуватися іншими правами наданими Конституцією та актами законодавства України

Стаття 8. Обов’язки жителів територіальної громади          

8.1 Жителі територіальної громади зобов’язані:

проявляти повагу до гідності кожної людини, її вірувань, традицій, історії, національності, етнічної самобутності осіб та груп осіб, сприяти забезпеченню рівності інших прав і свобод або груп осіб, які проживають чи на інших законних підставах перебувають у межах Зноб-Новгородської селищної територіальної громади Шосткинського району Сумської області;

утримуватись від дискримінації в будь – якому вигляді;

шанобливо ставитись до традицій, звичаїв Територіальної громади, її самобутності, історії та культури;

сприяти сталому розвитку Територіальної громади та її населених пунктів;

шанобливо ставитись до майна, коштів, землі, природних ресурсів громади, а також об’єктів спільної власності;

поважати символіку територіальної громади і використовувати її тільки за призначенням;

реалізовувати свої права, свободи та законні інтереси з повагою до прав жителів територіальної громади та інших осіб, до інтересів держави та Територіальної громади.

8.2 Обов’язки жителів територіальної громади в частині, що не суперечить Конституції та законам України, цьому Статуту, поширюються також на іноземців, осіб без громадянства та інших осіб, які проживають (перебувають) у межах Зноб-Новгородської селищної територіальної громади.

Стаття 9. Гарантії прав жителів територіальної громади

9.1 Рада, її депутати, селищний голова, виконавчі органи та посадові особи забезпечують реалізацію прав та законних інтересів жителів територіальної громади у межах, визначених Конституцією та законами України.

9.2 Жителям територіальної громади гарантується право на участь у вирішенні всіх питань місцевого значення, віднесених до відання Територіальної громади та її органів, у порядку і формах, визначених Конституцією та актами законодавства України, цим Статутом та іншими рішеннями Ради.

9.3 Захист та реалізація прав і свобод людини та громадянина, які закріплені в Конституції та законах України, визначають зміст і спрямованість діяльності органів місцевого самоврядування Територіальної громади.

9.4 Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи у своїй діяльності зобов’язані надавати пріоритетне значення служінню інтересам Територіальної громади та забезпеченню усім її жителям реальної можливості реалізувати їх права.

9.5 Рішення та дії органів і посадових осіб місцевого значення не можуть обмежувати встановлених Конституцією та законами України прав і свобод людини та громадянина.

9.6 Реалізація жителями територіальної громади своїх прав, свобод та законних інтересів не повинна призводити до порушення прав і свобод інших осіб, а також інтересів Територіальної громади, суспільства чи держави у цілому.

Розділ ІІІ. ФОРМИ ТА ПОРЯДОК УЧАСТІ ЖИТЕЛІВ У ВИРІШЕННІ ПИТАНЬ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ

Стаття 10. Форми безпосередньої участі жителів територіальної громади у місцевому самоврядуванні

10.1 Формами безпосередньої участі жителів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення є:

місцевий референдум;

загальні збори (конференція) жителів;

місцева ініціатива;

громадські слухання;

участь жителів у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету, громадський бюджет;

публічні консультації;

звернення громадян до органів і посадових осіб місцевого самоврядування, у тому числі у формі електронної петиції;

участь у консультативно-дорадчих органах, утворених при органах та/або посадових особах місцевого самоврядування;

участь у створенні та діяльності органів самоорганізації населення;

громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

інші форми участі, що не суперечать закону

10.2 Можливість використання жителем територіальної громади певної форми участі у вирішенні питань місцевого значення визначається Конституцією та законами України.

10.3 Участь територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення може здійснюватися безпосередньо та/або з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 11. Місцеві вибори та місцевий референдум   

11.1 Засади, організація і порядок проведення місцевого референдуму та місцевих виборів визначаються законодавством України.

Стаття 12. Загальні збори (конференції)  жителів       

12.1 Загальні збори (конференції) жителів є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення.

  Загальні збори жителів можуть проводитись на території всієї територіальної громади або в окремих її частинах (у межах селища, старостинського округу, села, вулиці (-ць), будинку (декількох будинків))

12.2 Загальні збори (конференції) можуть ініціюватися:

Зноб-Новгородським селищним головою;

Зноб-Новгородською селищною радою;

виконавчими органами Зноб-Новгородської селищної ради;

постійною депутатською комісією селищної ради;

старостами у межах відповідного старостинського округу;

органом самоорганізації населення (далі – ОСН) у межах території своєї діяльності;

не менше як 75 жителями, які досягли вісімнадцятирічного віку та на законних підставах проживають на відповідній території – для загальних зборів усієї Зноб-Новгородської селищної територіальної громади або селища Зноб – Новгородське;

не менше як 30 жителів, які досягли вісімнадцятирічного віку та на законних підставах проживають на відповідній території – для загальних зборів у межах старостинського округу;

не менше як 15 жителів які досягли вісімнадцятирічного віку та на законних підставах проживають на відповідній території –  для загальних зборів у межах вулиці (-ць); будинку (декількох будинків).

12.3 Селищний голова скликає загальні збори (конференцію) шляхом видачі відповідного розпорядження.

12.4 Селищна рада приймає рішення про скликання загальних зборів (конференцій) за власною ініціативою або за ініціативою депутатської фракції, постійної комісії, 1/3 депутатів селищної ради, старости у порядку, передбаченому Регламентом селищної ради.

12.5 Органи самоорганізації населення, об’єднання власників багатоквартирних будинків, житлово-будівельний кооператив ухвалюють рішення про скликання загальних зборів (конференцій) відповідно до їх статутних документів.

12.6 Жителі надсилають на ім’я селищного голови повідомлення про проведення загальних зборів (конференції). Повідомлення підписується відповідною кількістю осіб, визначеною у абзацах 5 – 7 підпункту 12.2 цієї статті, із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, дати і року народження, адреса реєстрації, номерів контактних телефонів, адрес електронної пошти (за наявності) згідно з Додатком В до Статуту.

12.7 Рішення чи повідомлення про скликання загальних зборів (конференцій) подається на ім’я селищного голови не пізніше десяти робочих днів до дати проведення зборів.

12.8 У розпорядженні, рішенні чи повідомленні про скликання загальних зборів (конференцій) має бути зазначена така інформація:

ініціатор скликання, його контакти (згода на обробку персональних даних);

територія проведення відповідно до статті 2 цього Положення;

дата, час і місце проведення;

пропонований список запрошених до участі у загальних зборах посадових осіб органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, представників підприємств, установ, організацій;

пропоновані до розгляду на загальних зборах питання порядку денного;

організаційні заходи для підготовки до проведення загальних зборів (за потреби).

До розпорядження, рішення чи повідомлення також можуть додаватися інформаційно-аналітичні матеріали з питань, що виносяться на загальні збори (конференції).

12.9 Впродовж семи робочих днів з моменту отримання повідомлення про скликання загальних зборів здійснюється перевірка поданих документів на відповідність вимогам Статуту та готується проєкт розпорядження, яким селищний голова приймає одне з таких рішень:

призначити проведення загальних зборів;

відправити рішення чи повідомлення для усунення недоліків відповідно до частини 12.11 цієї статті;

відмовити відповідно до частини 12.13 цієї статті.

12.10 У межах того ж строку про прийняте рішення повідомляють ініціатора в письмовій формі, зазначаючи номер реєстрації або підстави повернення для усунення недоліків чи відмови відповідно до Статуту. Розпорядження, рішення чи повідомлення про проведення загальних зборів (конференцій) також розміщуються разом з усіма підготовленими матеріалами на офіційному сайті селищної ради, вилучивши з них персональні дані.

12.11 Рішення чи повідомлення про скликання загальних зборів (конференції) може бути повернуто для усунення недоліків у випадку, якщо не дотримано вимог підпунктів 12.6, 12.7, 12.8 цієї статті. Повернення з інших підстав є неправомірним.

12.12 Рішення чи повідомлення має бути доопрацьоване і подане до селищної ради впродовж п’яти робочих днів з моменту отримання ініціатором відповідного письмового повідомлення. У разі якщо недоліки в цей строк не усунуто, рішення чи повідомлення залишається без розгляду.

12.13 Відмовляють у проведенні загальних зборів лише у таких двох випадках:

якщо питання, запропоновані на розгляд загальних зборів, не належать до відання місцевого самоврядування;

якщо з рішенням чи повідомленням про скликання загальних зборів звернулася особа (-и), що не може бути ініціатором скликання загальних зборів (конференції) відповідно до підпункту 12.2 цієї статті.

Відмова з інших підстав є неправомірною.

12.14 Підготовка та проведення загальних зборів здійснюється ініціаторами скликання зборів у співпраці з відповідальною особою селищної ради.

12.15 Загальні збори проводяться у дату, час та місце, зазначені в розпорядженні, рішенні чи повідомленні про скликання загальних зборів.

12.16 Якщо з об’єктивних причин неможливо організувати проведення загальних зборів у дату, час та місце, зазначені в розпорядженні, рішенні чи повідомленні про скликання загальних зборів, може бути запропонована інша дата, час та місце проведення зборів, але не пізніше чотирнадцяти робочих днів від початкової дати. Остаточне рішення щодо дати, часу і місця проведення загальних зборів (конференції) ухвалюється за згодою їх ініціатора.

12.17 Органи, посадові особи місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ та організацій сприяють та надають допомогу у проведенні зборів, у тому числі надають потрібну для проведення зборів інформацію в порядку, передбаченому законами України «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації».

12.18 Ініціатори проведення загальних зборів (конференцій) доводять інформацію про їх проведення до відома жителів відповідної території не пізніше ніж за сім календарних днів до дня проведення загальних зборів (конференції).

У разі потреби жителів додатково, крім строку, передбаченого абзацом 1 цього підпункту, повідомляють про скликання загальних зборів (конференцій) у день їх проведення.

12.19 Інформаційне повідомлення про проведення загальних зборів (конференцій), інформаційно-аналітичні матеріали розміщуються на офіційному сайті селищної ради, а також може бути розміщено у місцевих медіа, онлайн-медіа, соціальних мережах та поширюється будь-якими іншими доступними способами з метою ознайомлення з ними якомога більшої частини жителів.

12.20 В інформаційному повідомленні (оголошенні) зазначається вичерпна інформація про дату, час і місце проведення загальних зборів, територія проведення загальних зборів (конференції), ініціатора їх скликання і питання, що виносяться на розгляд, а також контакти (телефон, електронна адреса тощо), за якими можна отримати додаткову інформацію про проведення загальних зборів.

12.21 Оголошення про дату, час, місце і питання, що виносяться на розгляд загальних зборів (конференцій), також розміщується на дошках оголошень на тій території, на якій плануються загальні збори.

12.22 У випадках, коли скликання загальних зборів пов’язане з певними організаційними складнощами, можуть скликатися конференції (відсутність необхідних приміщень тощо). Обрання делегатів конференції здійснюється на відповідних загальних зборах у відповідності до статті 12 Статуту, що передують конференції та проводяться в межах дрібніших частин громади, з оформленням відповідних протоколів.

12.23 Для проведення конференцій обов’язково мають бути враховані квоти представництва:

багатоквартирний будинок – 1 (один) представник від квартири;

вулиця – 1 (один) представник від кожних 3 (трьох) приватних будинків та 2 (два) представники від кожного під’їзду багатоповерхового будинку;

населений пункт (окрім селища Зноб-Новгородське) 1 (один) представник від кожних 5 (п’яти) приватних будинків та 2 (два) представники від кожного під’їзду багатоповерхового будинку

Дозволяється участь в конференціях громадян за власним бажанням, якщо вони проживають на відповідній території.

Квота представництва є мінімально обов’язковою для проведення конференції представників територіальної громади. Квота представництва може бути збільшена ініціаторами скликання конференції представників територіальної громади.

12.24 Під час проведення загальних зборів, що передують конференції та проводяться в межах дрібніших частин громади, окремих повідомлень про їх проведення ініціатори проведення таких зборів на ім’я селищного голови не подають та окремі розпорядження селищного голови не видаються.

12.25 Перед початком загальних зборів (конференції) ініціатор скликання зборів проводить реєстрацію учасників зборів (конференції). У списку реєстрації зазначається така інформація:

прізвище, ім’я, по батькові учасника загальних зборів (конференції); дата народження;

адреса реєстрації;

документ, що посвідчує особу;

особистий підпис.

12.26 Незареєстровані особи не можуть брати участь у голосуванні під час проведення загальних зборів (конференції).

12.27 У разі проведення конференції представників громадян під час реєстрації учасник конференції подає також протокол (витяг із протоколу) загальних зборів нижчого рівня за підписами головуючого та секретаря, на яких прийнято рішення про делегування представника для участі у цій конференції.

12.28 Під час реєстрації ініціатори скликання зборів (конференції) видають учасникам з правом вирішального голосу мандати для голосування.

12.29 Загальні збори є правомочними за умов присутності на них більше половини жителів, які проживають на законних підставах на відповідній території і мають право брати участь у зборах, а в разі скликання конференції – більше двох третин від визначеної за квотою кількості делегатів.

12.30 Відкриває загальні збори ініціатор (уповноважений представник) скликання зборів.

12.31 Для ведення загальних зборів із числа учасників з правом голосу відносною більшістю голосів обирається головуючий.

12.32 Для ведення протоколу зборів із числа учасників з правом голосу відносною більшістю голосів обирається секретар.

12.33 Для підрахунку голосів учасників загальних зборів відносною більшістю голосів з числа учасників з правом голосу обирається лічильна комісія у складі не менше 3 осіб.

Не можуть бути членами лічильної комісії головуючий і секретар загальних зборів.

За пропозицією ініціатора скликання загальних зборів та з урахуванням думок учасників загальними зборами простою більшістю голосів затверджується порядок денний і регламент роботи загальних зборів. Порядок денний загальних зборів обов’язково має передбачати доповіді ініціаторів скликання загальних зборів та представника органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, до компетенції яких належить вирішення питання, що розглядаються на загальних зборах.

Не допускається розгляд та прийняття рішень із питань, не передбачених під час ініціювання загальних зборів.

12.34 Головуючий на основі затвердженого регламенту загальних зборів (конференції):

оголошує питання, які виносяться на розгляд загальних зборів;

веде загальні збори (конференцію) та підтримує на них належну дисципліну і порядок;

надає слово для виступів та оголошує підсумки голосування на підставі даних лічильної комісії;

головуючий може перервати виступаючого, якщо його виступ не стосується теми загальних зборів (конференції) або перевищує встановлений регламент;

виконує інші функції з проведення загальних зборів (конференції).

12.35 Учасники загальних зборів повинні дотримуватися порядку їх проведення та норм етичної поведінки, не допускати вигуків, образ та інших дій, що заважають обговоренню винесених на розгляд питань.

Якщо головуючий на загальних зборах зловживає своїм правом і порушує порядок їх проведення, учасники загальних зборів можуть висловити йому недовіру та обрати нового головуючого.

12.36 Загальні збори з розглянутих питань ухвалюють рішення.

Рішення загальних зборів ухвалюють простою більшістю голосів учасників загальних зборів (конференції) з правом голосу шляхом відкритого або таємного голосування. Спосіб голосування визначається регламентом, затвердженим учасниками загальних зборів.

12.37 Результати проведення загальних зборів та ухвалені на загальних зборах (конференції) рішення оформлюються протоколом згідно з Додатком Г до Статуту. Протокол підписується головуючим і секретарем загальних зборів не пізніше трьох днів після їх проведення та невідкладно передається селищному голові із супровідним листом.

12.38 У протоколі загальних зборів (конференції) зазначається така інформація:

дата, час і місце їх проведення;

територія проведення загальних зборів (конференції);

кількість учасників загальних зборів (конференції), в тому числі учасники з правом дорадчого голосу;

список учасників загальних зборів (конференції), а саме Додаток до протоколу загальних зборів (конференції);

порядок денний загальних зборів (конференції);

виклад перебігу обговорення та результати розгляду питань порядку денного;

результати голосування з кожного окремого питання та інша інформація.

12.39 Протокол загальних зборів (конференції) складається у трьох примірниках не пізніше 3 днів після їх проведення та підписується головуючим і секретарем загальних зборів (конференції). Один примірник протоколу загальних зборів (конференції) передають на зберігання відповідальній особі селищної ради. Другий примірник протоколу залишають ініціаторові скликання загальних зборів (конференції). Третій примірник не пізніше 5 календарних днів з дня проведення загальних зборів (конференції) вивішується для ознайомлення в місці проведення загальних зборів (конференції) і має бути доступним для ознайомлення не менше тридцяти календарних днів.

До першого примірника протоколу загальних зборів (конференції) додається оригінал списку учасників загальних зборів (конференції), які брали в них участь, складений відповідно до вимог статті 12 та Додатка до Протоколу загальних зборів (конференції) громадян за місцем, а у разі проведення конференції до протоколу також додаються оригінали протоколів загальних зборів, які підтверджують повноваження делегатів конференції на представлення інтересів громадян. До другого примірника протоколу додаються копії зазначених документів, засвідчені підписами секретаря і головуючого.

12.40 Відповідальна особа селищної ради забезпечує розміщення сканованого протоколу загальних зборів (конференції) на офіційному сайті селищної ради впродовж 5 робочих днів з дня їх надходження, з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

12.41 Рішення загальних зборів враховуються органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами у їх діяльності.

12.42 Пропозиції, викладені в протоколі загальних зборів, розглядаються на найближчому засіданні Зноб-Новгородської селищної ради та/або її виконавчого комітету (залежно від того, до кого вони скеровані) за обов’язкової участі ініціаторів загальних зборів (конференції), яким надається слово для виступу.

12.43 Ініціатори скликання зборів мають бути поінформовані про дату, час і місце  проведення  засідання  органу  місцевого  самоврядування  з  питань розгляду рішень загальних зборів (конференції) в письмовій формі і не пізніше ніж за 3 дні до початку засідання.

12.44 За результатами проведення засідання органи місцевого самоврядування або їх посадові особи ухвалюють рішення про врахування, часткове врахування або відхилення рішень загальних зборів (конференції).

12.45 Рішення органів місцевого самоврядування чи їх посадових осіб про часткове врахування або відхилення рішень загальних зборів (конференції) має бути вмотивованим.

12.46 Рішення органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб за результатами розгляду рішень загальних зборів (конференції) впродовж п’яти робочих днів з дня розгляду надсилається ініціаторам скликання зборів, розміщується на офіційному сайті селищної ради.

12.47 Контроль за врахуванням рішень загальних зборів (конференцій) у діяльності посадових осіб та органів місцевого самоврядування покладається на селищного голову.

12.48 Рішення загальних зборів, прийняті в межах чинного законодавства і власних повноважень, є обов’язковими для виконання органами самоорганізації населення.

12.49 Комунальні підприємства зобов’язані розглянути рішення загальних зборів (конференції) впродовж тридцяти календарних днів, про результати розгляду рішень комунальні підприємства повідомляють ініціаторів проведення загальних зборів (конференції).

12.50 Жителі територіальної громади мають право оскаржити:

нереєстрацію, невчасну реєстрацію, неправомірну відмову в реєстрації або безпідставне повернення розпорядження, рішення чи повідомлення про скликання загальних зборів (конференції) для усунення недоліків;

недотримання посадовими та службовими особами строків, передбачених статтею 12 Статуту;

невжиття заходів для підготовки загальних зборів (конференції), про які заявлено у розпорядженні, рішенні чи повідомлені про скликання загальних зборів (конференції);

бездіяльність щодо розгляду та врахування рішення загальних зборів (конференції) чи неприйняття рішення за результатами його розгляду;

невиконання вимог щодо оприлюднення інформації та документів, що стосуються ініціювання, підготовки, проведення, розгляду рішення загальних зборів (конференції);

інші дії чи бездіяльність, що порушують вимоги цієї статті.

12.51 Порушення вимог чинного законодавства, що регулює порядок ініціювання, підготовки, проведення та врахування рішень загальних зборів (конференції), у тому числі Статуту, може бути підставою для скасування рішень органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, що були прийняті після проведення загальних зборів (конференції) та суперечать прийнятому на них рішенню. Для цього ініціатори скликання загальних зборів (конференцій) або інші зацікавлені особи звертаються до суду.

12.52 Депутати селищної ради, посадові та службові особи місцевого самоврядування несуть юридичну відповідальність за невиконання норм цієї статті згідно із законодавством України.

12.53 У разі недотримання визначеного цією статтею порядку розгляду рішення загальних зборів, а також незгоди з рішенням органу або посадової особи місцевого самоврядування щодо розгляду рішення загальних зборів ініціатор останніх або особа, уповноважена його представляти, має право оскаржити таке рішення в порядку, встановленому законодавством України.

Стаття 13. Місцева ініціатива      

13.1 Місцева ініціатива – це форма участі жителів територіальної громади у вирішенні питань місцевого самоврядування шляхом ініціювання розгляду Зноб-Новгородською селищною радою будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування. Це викладена у письмовій формі пропозиція про необхідність розгляду Зноб-Новгородською селищною радою питання і ухвалення рішення або внесення до Зноб-Новгородською селищної ради проєкту нормативно-правового акта з питань, віднесених до її повноважень.

Не можуть бути предметом місцевої ініціативи пропозиції, що суперечать Конституції та чинному законодавству України.

Місцева ініціатива не може містити заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини, інформацію, яка принижує честь і гідність, права та законні інтереси осіб, матеріали та вислови, які становлять загрозу національним інтересам і національній безпеці України, матеріали та заклики, які містять передвиборну агітацію, рекламу товарів, робіт та послуг.

13.2 Місцева ініціатива може бути ініційована та внесена безпосередньо жителями  Зноб-Новгородської селищної територіальної громади які досягли 14 років, місцем реєстрації яких є Зноб-Новгородська територіальна громада, у тому числі внутрішньо переміщеними особами, які підтвердили фактичне місце проживання на території громади виданою у встановленому порядку довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

13.3 Для ініціювання розгляду у селищній раді питань у порядку місцевої ініціативи жителі громади створюють ініціативну групу у складі не менше трьох осіб, про що подають до селищної ради повідомлення, підписане усіма членами ініціативної групи.

13.4 У повідомленні про створення ініціативної групи з внесення місцевої ініціативи зазначається:

прізвище, ім’я та по батькові, адреси реєстрації місця проживання усіх членів ініціативної групи, їх контактні телефони;

представник ініціативної групи, уповноваженої на взаємодію з селищною радою від її імені (далі – уповноважений представник);

мета створення ініціативної групи;

пропозиції або проєкти рішень селищної ради, які будуть вноситись у порядку місцевої ініціативи;

інші відомості (за бажанням ініціативної групи).

Повідомлення підписується усіма членами ініціативної групи із зазначенням дати підписання.

Про надходження повідомлення в обов’язковому порядку сповіщаються депутати селищної ради.

13.5 Для підтримки місцевої ініціативи ініціативна група збирає 30 підписів жителів територіальної громади, які досягли 14 років, місцем реєстрації яких є Зноб-Новгородська територіальна громада, у тому числі внутрішньо переміщені особи, які підтвердили фактичне місце проживання на території громади виданою у встановленому порядку довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

  Строк збору підписів не може перевищувати 30 днів з дня реєстрації в селищній раді повідомлення про створення ініціативної групи.

  Підписні листи в паперовій формі повинні містити такі данні:

  проєкт рішення Зноб-Новгородської селищної ради та/або суть питання яке порушується місцевою ініціативою;

  прізвище, ім’я та по-батькові (у разі наявності) підписанта;

  число, місяць, рік народження підписанта;

  адреса реєстрації місця проживання підписанта;

  контактний номер телефону;

  особистий підпис підписанта;

  дату підписання підписного листа.

  У разі прийняття рішення ініціативною групою про збір підписів в електронній формі, про це зазначається в повідомленні про створення ініціативної групи з внесення місцевої ініціативи.

  Уповноважена особа, визначена розпорядженням селищного голови, після перевірки місцевої ініціативи на дотримання вимог цієї статті, розміщує проєкт рішення Зноб-Новгородської селищної ради та/або суть питання яке порушується місцевою ініціативою на офіційному веб-сайті селищної ради.

  Збір підписів на підтримку місцевої ініціативи в електронній формі передбачає верифікацію – ідентифікацію користувачів офіційного вебсайту Зноб-Новгородської селищної ради із застосуванням методів дистанційної електронної ідентифікації за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) (на файловому, хмарному чи інших захищених носіях) або BankID НБУ з метою підтвердження особистих даних користувачів.

13.6 Впродовж семи робочих днів з моменту реєстрації звернення здійснюється перевірка поданих документів на відповідність вимогам законодавства України та Статуту.

За підсумками перевірки приймається одне з таких рішень:

передати місцеву ініціативу для підготовки до розгляду на відкритому засіданні селищної ради;

повернути звернення уповноваженому представнику для усунення недоліків;

відмовити у винесенні місцевої ініціативи на відкрите засідання селищної ради.

У межах того ж строку про прийняте рішення щодо підготовки місцевої ініціативи до розгляду на відкритому засіданні селищної ради або підстави повернення для усунення недоліків чи відмови у винесенні місцевої ініціативи на відкрите засідання селищної ради відповідно до цієї статті письмово повідомляють уповноваженого представника.

13.7 Звернення може бути повернуто уповноваженому представнику для усунення недоліків за наявності щонайменше однієї з таких підстав:

не дотримано вимоги щодо оформлення звернення і додатків до нього;

подано неповний перелік документів, передбачених нормами цієї статті.

13.8 Ініціативна група має усунути виявлені недоліки та повторно подати звернення до селищної ради впродовж п’яти робочих днів з моменту отримання відповідного письмового повідомлення уповноваженому представнику. У разі неусунення недоліків у цей строк місцева ініціатива вважається такою, що не була поданою. Невмотивоване повернення документів не допускається.

13.9 У внесенні місцевої ініціативи на розгляд селищної ради може бути відмовлено за наявності щонайменше однієї з таких підстав:

місцева ініціатива суперечить Конституції або чинному законодавству України;

місцева ініціатива порушує вимоги статті 13 Статуту;

місцева ініціатива стосується питання, вирішення якого не віднесене до  відання місцевого самоврядування;

13.10 Повторне внесення питання у порядку місцевої ініціативи, у внесенні якого було відмовлено з мотивів його невідповідності Конституції або законам України, або у зв’язку з тим, що це питання не належить до компетенції відповідних органів місцевого самоврядування, не допускається. У разі внесення змін у законодавство, які розширюють повноваження органів місцевого самоврядування чи змінюють правове регулювання питання, порушене у порядку місцевої ініціативи, це питання може бути знову внесене до селищної ради у порядку місцевої ініціативи.

13.19 Відповідний виконавчий орган за дорученням селищного голови організовує підготовку поданої пропозиції, ініційованої в порядку місцевої ініціативи, для розгляду на засіданні селищної ради відповідно до вимог регламенту Ради.

13.20 За наявності проєкту рішення, внесеного в порядку місцевої ініціативи, селищний голова доручає секретарю селищної ради підготовку питання для розгляду на  засіданні селищної ради відповідно до вимог регламенту селищної ради.

13.21 У разі необхідності профільні виконавчі органи надають обґрунтування проєкту рішення. Отримані документи долучаються до проєкту рішення, внесеного в порядку місцевої ініціативи.

13.22 Селищний голова включає проєкт рішення селищної ради до порядку денного  наступної чергової сесії селищної ради з дотриманням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо оприлюднення проєктів рішень.

У разі, якщо проєкт рішення, внесений як місцева ініціатива, є регуляторним актом, то поданню його на розгляд ради передує процедура,  визначена Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

13.23 Члени ініціативної групи мають право бути присутніми на засіданнях  постійних комісій, на яких обговорюється питання відповідної місцевої ініціативи.

13.24 Розгляд проєкту рішення, внесеного в порядку місцевої ініціативи, відбувається відповідно до вимог регламенту селищної ради.

Місцева ініціатива, внесена на розгляд селищної ради, підлягає обов’язковому розгляду на відкритому засіданні селищної ради за участю членів ініціативної групи (уповноваженого представника).

У разі внесення в порядку місцевої ініціативи пропозиції уповноважений представник є співдоповідачем, або доповідачем у разі внесення проєкту рішення.

13.25 За результатами розгляду місцевої ініціативи селищна рада в межах своїх повноважень може прийняти одне з таких рішень:

підтримати місцеву ініціативу;

частково підтримати місцеву ініціативу, з обґрунтуванням такого рішення;

відхилити місцеву ініціативу, з обґрунтуванням такого рішення.

13.26 Якщо відповідний проєкт рішення не набрав необхідної кількості голосів депутатів, місцева ініціатива вважається неприйнятою.

13.27 Якщо селищна рада відхилила місцеву ініціативу, або місцева ініціатива не набрала необхідної кількості голосів депутатів, повторне подання місцевої ініціативи з цього питання можливе не раніше ніж через рік після прийняття відповідного рішення.

Селищна рада може розглянути власний альтернативний проєкт рішення з питання місцевої ініціативи виключно після розгляду проєкту, поданого у порядку місцевої ініціативи.

13.28 Ініціативна група має право до початку розгляду місцевої ініціативи на відкритому засіданні селищної ради подати письмову заяву про відкликання місцевої ініціативи.

13.29 Рішення селищної ради, дії або бездіяльність посадових осіб щодо порядку розгляду місцевої ініціативи можуть бути оскаржені в суді у встановленому законом порядку.

Стаття 14. Громадські слухання

14.1 Жителі територіальної громади мають право проводити громадські слухання, під час яких порушувати питання та вносити пропозиції щодо проблем місцевого значення, які належать до відання місцевого самоврядування.

14.2 На громадських слуханнях можуть розглядатися питання, які стосуються прав та законних інтересів жителів усієї територіальної громади та/або локальних питань, окремих населених пунктів територіальної громади, старостинських округів тощо.

Проведення громадських слухань є обов’язковим щодо:

прийняття, внесення змін до статуту територіальної громади;

проєктів програмних документів (концепцій, програм, стратегій, планів), крім стратегічного плану розвитку територіальної громади та змін до нього;

проєкту бюджету Зноб-Новгородської селищної територіальної громади;

інших питань, визначених законом або статутом територіальної громади

14.3 Ініціаторами проведення громадських слухань можуть бути:

Зноб-Новгородський селищний голова;

Зноб-Новгородська селищна рада;

Постійна депутатська комісія Зноб-Новгородської селищної ради;

Виконавчий комітет Зноб-Новгородської селищної ради;

староста старостинського округу у межах відповідного старостинського округу;

орган самоорганізації населення у межах території свої діяльності;

ініціативна група жителів територіальної громади у складі не менше 5 осіб, які, відповідно до цього пункту, можуть брати участь у громадських слуханнях (далі – ініціативна група).

Для ініціювання громадських слухань з ініціативи жителів територіальної громади ініціативною групою готується повідомлення (Додаток А до Статуту) та проводиться збір підписів на підтримку проведення громадських слухань у кількості не менше 50 підписів осіб, які зареєстровані на території Зноб-Новгородської селищної територіальної громади, яким виповнилось 14 років.

У разі проведення громадських слухань у менших частинах громади (старостинському окрузі, населеному пункті окрім адміністративного центру громади — селище Зноб-Новгородське) необхідною кількістю є 20 жителів громади відповідної території. Список жителів територіальної громади, які підписали звернення з ініціативою щодо проведення громадських слухань (підписний лист), має містити таку інформацію (Додаток Б до статуту):

прізвище, ім’я та по батькові всіх членів ініціативної групи, їх домашні адреси, номери телефонів, інші контактні дані;

число, місяць і рік народження;

адреса реєстрації місця проживання; контактний номер телефону;

підтвердження згоди на обробку персональних даних особи;

підпис;

інші відомості.

14.4 Право       голосу            на        громадських  слуханнях     мають жителі, яким виповнилось 14 років та зареєстровані в межах Зноб-Новгородської селищної територіальної громади чи її окремої частини на якій проводяться громадські слухання. Інші особи (не жителі територіальної громади, представники органів влади різного рівня, представники зацікавлених юридичних осіб тощо) можуть бути учасниками громадських слухань, але не можуть брати участь в голосуванні.

  Ініціювати та брати участь у громадських слуханнях мають право жителі, яким виповнилось 14 років.

Участь ініціаторів громадських слухань у їх проведенні є обов’язковою.

14.5 Факт реєстрації постійного місця проживання на території Зноб-Новгородської селищної територіальної громади встановлюються у визначеному законом порядку на підставі документів, визначених Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», про що вноситься відповідний запис у реєстраційну форму (список реєстрації учасників громадських слухань), що є додатком до протоколу громадських слухань.

14.6 На громадські слухання можуть бути запрошені селищний голова, депутати селищної ради, старости, інші посадові особи органів місцевого самоврядування територіальної громади, представники підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадських об’єднань, органів самоорганізації населення, та інші особи.

14.7 Громадські слухання проводяться в міру необхідності.

14.8 Ініціатива селищного голови або виконавчого комітету селищної ради про проведення громадських слухань оформляється розпорядженням селищного голови.

Рішення про проведення громадських слухань за ініціативою селищної ради приймається на пленарному засіданні сесії Зноб-Новгородської селищної ради про що додатково видається розпорядження селищного голови.

Рішення про проведення громадських слухань за ініціативою постійної депутатської комісії приймається більшістю голосів членів такої комісії  на черговому засіданні, з послідуючим затвердженням цієї ініціативи на сесії селищної ради про що додатково видається розпорядження селищного голови.

Староста ініціює проведення громадських слухань з питань, що стосуються території (частини території) відповідного старостинського округу, шляхом надсилання повідомлення про ініціювання громадських слухань селищній раді на ім’я селищного голови.

Органи самоорганізації населення, ухвалюють рішення про проведення громадських слухань відповідно до їх установчих документів та надсилають письмове повідомлення про ініціювання громадських слухань селищній раді на ім’я селищного голови. Повідомлення підписується уповноваженою особою згідно з установчими документами ініціатора слухань.

Ініціативна група, надсилає письмове повідомлення про проведення громадських слухань селищній раді на ім’я селищного голови. Повідомлення підписується усіма членами ініціативної групи. Усі фізичні особи, які входять до ініціативної групи, надають згоду на обробку наданих ними персональних даних у межах та спосіб, необхідні для організації громадських слухань. Про надання цієї згоди та обсяги обробки персональних даних учасників громадських слухань має бути зроблений відповідний застережний запис на кожному аркуші повідомлення або додатку до повідомлення про проведення громадських слухань. Ініціатор (ініціатори) громадських слухань несе (несуть) відповідальність за обробку персональних даних зазначених осіб, про що також має бути зроблений відповідний запис у повідомленні чи додатку до повідомлення, де містяться особисті підписи відповідних фізичних осіб.

14.9 У повідомленні (Додаток А) про ініціювання громадських слухань вказуються:

найменування особи, яка є ініціатором громадських слухань (із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові та посади для старости або прізвище, ім’я, по батькові, дати народження – для членів ініціативної групи);

місцезнаходження (для органів самоорганізації населення) або місце проживання усіх членів ініціативної групи (для членів ініціативної групи);

дата, час і місце проведення громадських слухань;

питання, що виносяться на розгляд, та обґрунтування їх актуальності;

перелік осіб, які запрошуються для виступів (доповідей) під час слухань;

номери контактних телефонів, електронні адреси та адреси для листування учасників ініціативної групи або осіб, відповідальних за організацію громадських слухань;

інформацію щодо потреби ініціатора громадських слухань у сприянні органу місцевого самоврядування в організації цих слухань;

порядок доведення інформації щодо проведення громадських слухань до жителів територіальної громади.

До повідомлення про проведення громадських слухань можуть додаватися інші інформаційно-аналітичні матеріали та/або проєкти документів, що виносяться на слухання.

Ініціювання громадських слухань може відбуватися, не пізніше, ніж за 20 робочих днів до дня проведення громадських слухань.

14.10 Не пізніше 7 робочих днів з моменту отримання повідомлення про ініціювання громадських слухань від суб’єктів, визначених у 4–6 абзацах пункту 14.3 цього Статуту профільні підрозділи виконавчого комітету Зноб-Новгородської селищної ради розглядають повідомлення на предмет дотримання вимог статті 14 Статуту та готують відповідний висновок. В результаті розгляду повідомлення може бути прийняте рішення про:

проведення громадських слухань, про що видається відповідне розпорядження селищного голови;

повернення повідомлення про проведення громадських слухань ініціаторам для усунення недоліків, про що ініціатори обов’язково повідомляються листом (електронним листом) та можливо іншими способами комунікації;

обґрунтовану відмову у реєстрації ініціативи щодо проведення громадських слухань, про що ініціатори обов’язково повідомляються листом.

Повідомлення про ініціювання громадських слухань повертається для усунення недоліків за наявності однієї або декількох із таких підстав:

не дотримано вимог до оформлення повідомлення, передбачених цією статтею Статуту;

звернулася недостатня кількість жителів територіальної громади чи суб’єктів, наділених правом ініціювати слухання.

Рішення про відмову у реєстрації ініціативи щодо проведення громадських слухань приймається за наявності однієї або декількох із таких підстав:

запропоноване для обговорення на громадських слуханнях питання суперечить чинному законодавству України;

запропоноване для обговорення на громадських слуханнях питання не належить до компетенції органів місцевого самоврядування;

з ініціативою про проведення громадських слухань звернувся суб’єкт, не наділений правом ініціативи щодо проведення громадських слухань.

Невмотивоване повернення повідомлення про проведення громадських слухань на доопрацювання або відмова у реєстрації ініціативи щодо проведення громадських слухань не допускаються.

14.11 У випадку повернення повідомлення про проведення громадських слухань для усунення недоліків, ініціатор доопрацьовує повернуте повідомлення та подає документи з усунутими недоліками впродовж 10 робочих днів з моменту отримання листа (електронного листа) про повернення повідомлення для усунення недоліків.

14.12 Розпорядження про проведення громадських слухань має містити інформацію про:

дату, час та місце проведення громадських слухань;

територію, щодо якої будуть розглядатися питання на громадських слуханнях (Зноб-Новгородській селищній територіальній громаді, старостинському окрузі, населеному пункті окрім адміністративного центру громади – селище Зноб-Новгородське);

питання, що виносяться на громадські слухання, із зазначенням чинників, які свідчать про суспільну значущість цього питання для територіальної громади (або її частини);

ініціатора проведення громадських слухань;

склад організаційного комітету з підготовки громадських слухань, який забезпечує організацію проведення громадських слухань, із зазначенням прізвища, імені, по батькові, посад та контактів членів організаційного комітету;

перелік заходів, які мають бути здійснені з боку органу місцевого самоврядування для забезпечення проведення громадських слухань;

іншу необхідну інформацію.

14.13 Громадські слухання призначаються на неробочий день або неробочий час у достатньому за кількістю місць приміщенні, розташованому на території відповідної частини громади.

Дата, час та місце проведення громадських слухань, що запропоновані особами, визначеними в абзацах 4–6 пункту 14.3 статті 14 Статуту, можуть бути змінені за розпорядженням селищного голови у випадках, коли відповідний орган місцевого самоврядування не може забезпечити проведення громадських слухань на умовах ініціатора. Інша дата, час та/чи місце узгоджуються з ініціатором громадських слухань. Про зміну дати, часу та місця проведення громадських слухань орган місцевого самоврядування повідомляє ініціатора проведення цих слухань до моменту оприлюднення оголошення про проведення громадських слухань на офіційному сайті селищної ради шляхом надсилання листа на поштову таабо електронну адресу, вказану у повідомлені ініціатора проведення слухань.

14.14 Протягом 3 робочих днів з дня видання розпорядження про проведення громадських слухань, але не пізніше 7 робочих днів до дня проведення громадських слухань, орган місцевого самоврядування забезпечує оприлюднення оголошення про проведення громадських слухань на офіційному сайті селищної ради.

Також оголошення про проведення громадських слухань може поширюватися в будь-який інший доступний спосіб з метою ознайомлення з ним якомога більшої кількості жителів громади.

В оголошенні про проведення громадських слухань, яке оприлюднюється на офіційному сайті селищної ради, зазначаються:

дата, час та місце проведення громадських слухань;

питання, що виносяться на громадські слухання;

інформація про ініціатора проведення громадських слухань;

контакти (телефон, електронна адреса тощо), за якими можна отримати додаткову інформацію про проведення громадських слухань.

матеріали, які є предметом слухань, а також час та місце, де можна з ними ознайомитись до проведення слухань.

14.15 Підготовка громадських слухань здійснюється організаційним комітетом. Селищний голова, виконавчі органи селищної ради сприяють в організації та проведенні громадських слухань у межах та у спосіб, що не суперечать чинному законодавству та відповідно до наявних організаційно – технічних можливостей. Селищний голова, селищна рада повинні забезпечити явку уповноважених представників відповідних органів місцевого самоврядування для участі у громадських слуханнях. Матеріали громадського слухання друкуються за кошти бюджету Зноб-Новгородської селищної територіальної громади, що передбачені на реалізацію програми розвиту місцевого самоврядування.

Матеріали можуть виготовлятися за кошти інших джерел, що не заборонені законодавством.

14.16 До початку громадських слухань проводиться реєстрація учасників громадських слухань. Реєстрацію учасників забезпечують представники селищної ради спільно із ініціаторами.

Для реєстрації особам, які хочуть взяти участь у громадських слуханнях з правом голосу, необхідно пред’явити паспорт громадянина України або інший документ, передбачений для посвідчення особи та встановлення її місця проживання в Україні відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Вказаним особам видається одноразовий мандат на право голосування під час громадських слухань.

Особи, які відповідно до пункту 14.4 статті 14 Статуту беруть участь у громадських слуханнях без права голосування, пред’являють лише документ, який відповідно до чинного законодавства України посвідчує особу.

У списку реєстрації учасників громадських слухань зазначають прізвища, імена, по батькові учасників, дати їх народження, зареєстроване місце проживання. Учасник слухань підтверджує достовірність зазначеної інформації своїм особистим підписом у списку реєстрації учасників громадських слухань. Усі особи, які беруть участь у громадських слуханнях, надають згоду на обробку наданих ними персональних даних у межах та у спосіб, необхідний для організації та врахування результатів громадських слухань. Про надання цієї згоди та обсяги обробки персональних даних учасників громадських слухань має бути зроблений відповідний застережний запис на кожному аркуші списку реєстрації учасників громадських слухань. Відмова від надання документів, визначених у цьому пункті, або відмова від надання згоди на обробку персональних даних є підставою для недопуску особи до участі у громадських слуханнях, у тому числі без права голосування.

14.17 Перед початком громадських слухань більшістю зареєстрованих учасників громадських слухань, які мають право голосу на цьому заході, обираються головуючий, секретар слухань та лічильна комісія. Інформація про вибори головуючого, секретаря та лічильної комісії заноситься до протоколу громадських слухань.

Головуючий веде громадські слухання, стежить за дотриманням регламенту.

Секретар громадських слухань веде протокол громадських слухань у порядку, передбаченому цією статтею. Протокол громадських слухань підписує головуючий та секретар.

Лічильна комісія обирає голову лічильної комісії. Лічильна комісія підраховує голоси під час голосування.

До початку обговорення та прийняття рішень шляхом голосування затверджуються регламент та порядок денний громадських слухань. Регламентом визначається час, відведений для доповідей (співдоповідей), виступів, запитань і відповідей тощо. Регламент слухань має передбачати:

доповіді представника ініціатора громадських слухань;

виступи            таабо  доповіді         представників           організаційного        комітету, залучених фахівців інших осіб;

запитання, виступи учасників громадських слухань, прийняття рішення щодо питання, винесеного на громадські слухання.

Включення до порядку денного, розгляд на громадських слуханнях та прийняття рішень з питань, які не було передбачено розпорядженням про проведення слухань, не допускається.

14.18 Головуючий відповідно до регламенту надає по черзі слово для виступу учасникам слухань. Виступи учасників громадських слухань не можуть перериватися чи припинятися інакше, ніж у порядку, визначеному цією статтею та регламентом слухань. Кожен учасник громадських слухань має право, висловити зауваження, поставити запитання усно чи письмово, надати пропозиції.

На вимогу учасника громадських слухань, який подає пропозицію, вона має бути поставлена на голосування. Усі пропозиції, зауваження і запитання заносяться (додаються) до протоколу громадських слухань.

Головуючий може перервати виступ учасника громадських слухань, якщо його виступ не стосується предмета слухань, перевищує встановлений регламентом час, використовується для політичної агітації, закликає до дискримінації чи інших форм нетерпимості або в інший спосіб порушує вимоги законів України. Учасники громадських слухань повинні дотримуватися вимог цієї статті, затвердженого порядку денного та регламенту громадських слухань, норм етичної поведінки, не допускати вигуків, образ, вчинення правопорушень та інших дій, що заважають проведенню громадських слухань. У випадку порушення вимог цієї статті головуючий може прийняти рішення про видалення порушника (порушників) з місця, де проводяться громадські слухання. У разі невиконання рішення про видалення порушників до них можуть бути застосовані заходи примусу відповідно до чинного законодавства.

Громадські слухання можуть супроводжуватися прямою відео-аудіо- вебтрансляцією, аудіо-, фото- та/ або відеофіксацією. Кожен учасник громадських слухань, а також присутні на слуханнях представники медіа мають право здійснювати аудіо, фото- та/або відеофіксацію чи вебтрансляцію громадських слухань, якщо це не перешкоджає їх проведенню. У період дії правового режиму воєнного стану, введеного відповідно до чинного законодавства на всій території України або окремих територіях, здійснення прямої трансляції громадських слухань може бути обмежено, відповідно до прийнятого рішення учасників громадських слухань з правом голосу.

14.19 Голосування щодо прийняття або відхилення відповідного питання порядку денного та/або внесених учасниками громадських слухань пропозицій, таабо прийняття рішень громадських слухань, здійснюється шляхом підняття рук особами, які мають право голосу під час громадських слухань. Рішення, у тому числі з питань процедурного характеру, приймається більшістю голосів від кількості зареєстрованих учасників громадських слуханнях, які мають право голосу, відповідно до норм цієї статті. Результати підрахунку голосів оголошуються головою лічильної комісії та вносяться до протоколу громадських слухань.

14.20 За результатами громадських слухань у триденний термін оформляється письмовий протокол, в якому формулюються рішення (пропозиції) громадських слухань. Протокол підписується головою та секретарем громадських слухань у двох примірниках. Список реєстрації учасників громадських слухань додається до протоколу та є його невід’ємною частиною. У протоколі громадських слухань обов’язково вказуються:

дата, час і місце проведення громадських слухань;

загальна кількість учасників громадських слухань;

кількість учасників громадських слухань, що мають право голосувати;

порядок денний громадських слухань;

рішення (пропозиції) громадських слухань, прийняті за результатами розгляду питань, та розподіл голосів «за», «проти», «утримався» під час прийняття відповідних рішень;

інша інформація, передбачена цією статтею або актами законодавства.

У випадку, коли ініціатор громадських слухань відповідає абзацам 1-3 пункту 14.3 статті 14 Статуту, обидва примірники Протоколу громадських слухань залишаються у ініціатора. У випадку, коли ініціатор громадських слухань відповідає абзацам 3-6 пункту 14.3 статті 14 Статуту, один примірник протоколу громадських слухань зберігається у органу місцевого самоврядування, другий примірник надсилається ініціатору громадських слухань.

Копія протоколу не пізніше 5 робочих днів з дня проведення слухань розміщується на офіційному сайті селищної ради.

Захист і обробка персональних даних, що містяться у протоколі громадських слухань, здійснюється відповідно до чинного законодавства України з урахуванням вимог цієї статті. У разі оприлюднення списку реєстрації учасників громадських слухань дані про дату народження та місце проживання знеособлюються, якщо інше не встановлено рішенням учасників громадських слухань. Зазначені дані можуть бути оприлюднені без згоди суб’єктів персональних даних виключно у випадках, передбачених нормами закону.

14.21 Органи та/або посадові особи місцевого самоврядування зобов’язані розглянути рішення (пропозиції) громадських слухань впродовж 30 календарних днів з дня їх отримання.

За результатами розгляду органи та/або посадові особи місцевого самоврядування територіальної громади приймають одне з наступних рішень:

врахувати пропозицію, викладену в рішенні громадських слухань, – у цьому разі зазначаються конкретні заходи для її реалізації та відповідальні за виконання посадові особи;

частково врахувати пропозицію, викладену в рішенні громадських слухань, – у цьому разі зазначаються підстави для прийняття такого рішення, заходи для реалізації врахованої пропозиції та відповідальні за виконання посадові особи;

відхилити пропозицію, викладену в рішенні громадських слухань, – у цьому разі зазначаються підстави для прийняття такого рішення.

Рішення/пропозиції громадських слухань можуть бути винесені на розгляд та/або затвердження сесії селищної ради та/або Виконавчого комітету селищної ради.

14.22 У разі включення до порядку денного пленарного засідання селищної ради та/або засідання її виконавчого комітету питання, що було предметом громадських слухань, ініціатору громадських слухань або особі, уповноваженій представляти ініціатора громадських слухань, гарантується право бути присутнім на такому засіданні селищної ради або її виконавчого комітету та надається можливість представлення результатів громадського слухання.

14.23 Інформація про результати розгляду на пленарному засіданні сесії селищної ради та/або засіданні її виконавчого комітету пропозицій, викладених в рішенні громадських слухань, протягом трьох робочих днів після проведення пленарного засідання сесії селищної ради чи засідання її виконавчого комітету надсилається ініціатору громадського слухання або особі, уповноваженій представляти ініціатора громадських слухань, та публікується на офіційному сайті селищної ради.

14.24 Органи місцевого самоврядування територіальної громади, їх посадові особи несуть відповідальність за невиконання норм цієї статті згідно із законодавством України. Недотримання порядку ініціювання та проведення громадських слухань, визначених цією статтею, може бути підставою для визнання громадських слухань такими, що не відбулися, в судовому порядку.

14.25 Рішення селищної ради таабо її виконавчого комітету, дії або бездіяльність уповноваженого органу (особи) селищної ради щодо проведення громадських слухань таабо розгляду їх результатів, можуть бути оскаржені до суду у встановленому законом порядку.

Стаття 15. Звернення громадян до органів і посадових осіб місцевого самоврядування, у тому числі у формі електронної петиції         

15.1 Порядок звернення громадян України до органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, засновником яких є Рада, їх посадових осіб визначається законодавством України.

15.2 Електронна петиція – це особлива форма колективного звернення громадян до органів місцевого самоврядування територіальної громади, що здійснюється через офіційний веб – сайт Ради або веб – сайт громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції, щодо будь – якого питання, котре належить до компетенції Ради та її виконавчих органів.

15.3 Електронна петиція розглядається з моменту збору на її підтримку не менш ніж 30 підписів громадян. Термін збору підписів не більше 45 днів з дня оприлюднення петиції.

15.4 Особи, які не є громадянами України і законно перебувають в межах Територіальної громади, мають таке саме право на подання звернення, як і громадянин України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Стаття 16. Публічні консультації

16.1 Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи  проводять публічні консультації з громадськістю з питань, що належать до їх компетенції. Жителі мають право брати участь у таких публічних консультаціях, шляхом внесення пропозицій щодо вирішення питань місцевого значення.

Порядок проведення публічних консультацій органами місцевого самоврядування визначається законодавством України.

Стаття 17. Консультативно-дорадчі органи при органах та/або посадових особах місцевого самоврядування

17.1 Жителі територіальної громади можуть входити до складу та/або брати участь у роботі консультативно-дорадчих органів (у разі їх утворення) при органах та/або посадових особах місцевого самоврядування з метою підготовки пропозицій щодо вдосконалення їхньої роботи, участі в розробленні проєктів актів, вирішенні інших питань, віднесених до повноважень зазначених органів та/або посадових осіб.

17.2 Порядок утворення та форми роботи консультативно – дорадчих органів визначаються  окремими положенням про функціонування консультативно – дорадчих органів, які затверджуються відповідним органом місцевого самоврядування, при якому вони створюються.

17.3 Засідання консультативно-дорадчих органів можуть проводитися в режимі відеоконференції. Інформація щодо порядку денного, дати, місця та часу проведення засідання консультативно-дорадчого органу, а також рішення, прийняті за підсумками засідання, розміщуються на офіційному вебсайті ради.

Стаття 18. Участь жителів територіальної громади у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету

18.1 Жителі територіальної громади мають право брати участь у плануванні та розподілі коштів бюджету Зноб-Новгородської селищної територіальної громади шляхом внесення відповідних пропозицій.

18.2 Органи місцевого самоврядування сприяють залученню жителів до процесу складання, розгляду, виконання бюджету Зноб-Новгородської селищної територіальної громади і звітування про його виконання.

18.3 Форми та порядок внесення пропозицій жителями щодо коштів місцевого бюджету визначаються рішенням ради (бюджетний регламент).

18.4 Пропозиції жителів щодо планування та розподілу коштів місцевого бюджету беруться до уваги відповідною радою

18.5 Окремою формою участі жителів у розподілі коштів місцевого бюджету є громадський бюджет.

Громадський бюджет – це частина видаткової частини бюджету Зноб-Новгородської селищної територіальної громади, за рахунок якої здійснюється фінансування, визначених безпосередньо жителями територіальної громади заходів, виконання робіт та надання послуг відповідно до оформлених в установленому порядку проєктів, що стали переможцями конкурсного відбору.

Порядок проведення конкурсного відбору та фінансування проєктів громадського бюджету визначається Положенням про громадський бюджет, яке затверджується радою.

Стаття 20. Громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування

20.1 Органи та посадові особи місцевого самоврядування сприяють проведенню громадського оцінювання їхньої діяльності.

20.2 Предметом громадського оцінювання є діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, пов’язана із здійсненням ними своїх повноважень, прийняттям та виконанням рішень.

20.3 Аналіз діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування проводить ініціатор громадського оцінювання, який здійснює діяльність в межах Територіальної громади.

Ініціатором громадського оцінювання може бути:

громадське об’єднання;

професійна спілка (об’єднання професійних спілок);

творча спілка;

організація роботодавців (об’єднання організацій роботодавців);

благодійна організація;

орган самоорганізації населення.

Ініціатор громадського оцінювання надсилає на ім’я селищного голови повідомлення про проведення громадського оцінювання із зазначенням:

свого найменування, ідентифікаційного коду (за наявності) та місцезнаходження, контактних телефонів, електронної адреси (за наявності) та поштової адреси для листування, якщо вона є відмінною від місцезнаходження ініціатора;

посади, прізвища, імені та по батькові уповноваженої особи ініціатора, з якою буде взаємодіяти уповноважена особа органу місцевого самоврядування щодо проведення громадського оцінювання;

предмета та мети проведення громадського оцінювання.

20.4 Документи та інформація на запит ініціатора громадського оцінювання готуються та надаються відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”, з дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних”.

20.5 За результатами розгляду повідомлення ініціатора громадського оцінювання селищний голова видає розпорядження про сприяння проведенню громадського оцінювання. Дата видання такого розпорядження є датою початку проведення громадського оцінювання

20.6 У проведенні громадського оцінювання може бути відмовлено у разі, якщо:

повідомлення ініціатора громадського оцінювання не відповідає вимогам, визначеним чинним законодавством та нормам цієї статті;

предмет громадського оцінювання направлений на оцінку діяльності, що не належить до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

член керівного органу ініціатора громадського оцінювання є близькою особою члена органу та/або посадової особи місцевого самоврядування, діяльність якої є предметом громадського оцінювання.

20.7 Копія розпорядження про сприяння проведенню громадського оцінювання або про відмову у його проведенні із зазначенням підстави відмови та її обґрунтування надсилається ініціатору громадського оцінювання.

20.8 Висновки та пропозиції, підготовлені за результатами громадського оцінювання, подаються його ініціатором на ім’я селищного голови у тримісячний строк з дня початку проведення громадського оцінювання. Якщо ініціатор громадського оцінювання не подав висновки та пропозиції у встановлений строк, громадське оцінювання вважається таким, що не відбулося.

20.9 Висновки та пропозиції, підготовлені за результатами громадського оцінювання, розглядаються Радою та/або виконавчим комітетом відповідно до їхніх повноважень.

20.10 Висновки та пропозиції, підготовлені за результатами громадського оцінювання, мають бути розглянуті виконавчим комітетом селищної ради за участю його ініціаторів протягом 30 робочих днів з дня їх надходження, а селищною радою – на наступній черговій сесії ради.

20.11 За наслідками розгляду висновків та пропозицій, підготовлених за результатами громадського оцінювання, селищна рада, виконавчий комітет селищної ради приймає рішення, яке підлягає оприлюдненню.

20.12 Порядок проведення громадського оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначається законодавством України та цим Статутом.

Стаття 21. Форми та порядок здійснення громадського контролю за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування

21.1 Здійснення громадського контролю за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування територіальної громади ґрунтується на Конституції та актах законодавства України, Європейській хартії місцевого самоврядування, цьому Статуті та інших актах органу місцевого самоврядування.

21.2 Громадський контроль за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється з метою захисту прав, свобод та законних інтересів жителів територіальної громади.

Громадський контроль за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється на основі таких принципів:

відкритості та прозорості;

пріоритетності прав людини та громадянина;

законності;

добровільності та безоплатної участі у здійсненні громадського контролю;

неупередженості, об’єктивності та достовірності;

сприяння досягненню балансу приватних та публічних інтересів при вирішенні питань місцевого значення;

запобігання перешкоджанню здійснення законного громадського контролю;

професійності та компетентності учасників громадського контролю;

взаємодії жителів територіальної громади та органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

21.3 Громадський контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування територіальної громади та їх посадових осіб здійснюється шляхом:

забезпечення органами місцевого самоврядування та посадовими особами права кожного на доступ до публічної інформації у обсягах, передбачених актами законодавства України;

звітування селищного голови, депутатів селищної ради, старост, посадових осіб згідно з вимогами чинного законодавства та положеннями цього Статуту;

участі жителів територіальної громади у роботі консультативно – дорадчих органів, що створюються при селищній раді або її виконавчих органах;

подання індивідуальних чи колективних звернень жителів територіальної громади, та/або осіб які не є жителями територіальної громади, але законно перебувають на її території;

громадської експертизи діяльності органів місцевого самоврядування територіальної громади та їх посадових осіб;

використання інших форм, не заборонених законодавством.

Стаття 22. Органи самоорганізації населення

22.1 Органи самоорганізації населення є елементом системи місцевого самоврядування й однією з форм участі жителів територіальної громади у вирішенні окремих питань місцевого значення. Правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення за місцем проживання визначаються законодавством України.

  За ініціативою жителів територіальної громади Рада може надати дозвіл на створення будинкових, вуличних та інших органів самоорганізації населення і у порядку, визначеному законодавством, наділяти їх частиною власної компетенції (делегування повноважень) разом з фінансовим ресурсом та майном.

22.2 Порядок взаємодії Ради, її виконавчих органів та/або посадових осіб місцевого самоврядування визначається Положенням про взаємодію з органами самоорганізації населення, яке затверджується Радою.

 

РОЗДІЛ ІV. ОРГАНИ ТА ПОСАДОВІ ОСОБИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ           

Стаття 23. Основні засади та принципи здійснення місцевого самоврядування

23.1 Місцеве самоврядування в межах Зноб-Новгородської селищної територіальної громади здійснюється на підставі законодавства України за принципами:

  народовладдя;

законності;

гласності;

колегіальності;

поєднання місцевих і державних інтересів;

виборності;

правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених законодавством України;

підзвітності та відповідальності перед жителями територіальної громадами;

державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування;

судового захисту прав місцевого самоврядування.

Стаття 24. Система місцевого самоврядування

24.1 Первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада.

24.2 Система місцевого самоврядування Зноб-Новгородської селищної територіальної громади визначається на підставі законодавства України та включає в себе:

  Зноб-Новгородську селищну територіальну громаду;

  Зноб-Новгородського селищного голову;

  Виконавчі органи Зноб-Новгородської селищної ради;

  Органи самоорганізації населення.

Стаття 25. Зноб-Новгородська селищна рада

25.1 Зноб-Новгородська селищна рада є органом місцевого самоврядування, що представляє Зноб-Новгородську селищну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, законами України та цим Статутом.

Стаття 26. Зноб-Новгородський селищний голова

26.1 Зноб-Новгородський селищний голова є головною посадовою особою Зноб-Новгородської селищної територіальної громади

26.2 Зноб-Новгородський селищний голова обирається Зноб-Новгородською селищною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законодавством України, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень визначається Конституцією України.

26.3 Зноб-Новгородський селищний голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

Стаття 27. Виконавчі органи Зноб-Новгородської селищної ради

27.1 Виконавчими органами Зноб-Новгородської селищної ради є їі виконавчий комітет, відділи, управління та інші створювані Радою органи.

27.2 Виконавчі органи Зноб-Новгородської селищної ради є підконтрольними і підзвітними Зноб-Новгородській селищній раді, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Стаття 28. Депутат Зноб-Новгородської селищної ради

28.1 Депутат Зноб-Новгородської селищної ради – представник інтересів Зноб-Новгородської селищної територіальної громади, виборців свого виборчого округу, який відповідно до Конституції України і закону про місцеві вибори обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України.

28.2 Депутат Зноб-Новгородської селищної ради як представник інтересів Зноб-Новгородської селищної територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов’язаний виражати і захищати інтереси Територіальної громади та її частини – виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Стаття 29. Староста ради

29.1 Староста – це посадова особа місцевого самоврядування, яка представляє  інтереси жителів населених пунктів Зноб-Новгородської селищної територіальної громади (окрім адміністративного центру селища Зноб-Новгородське) в адміністративному центрі громади.

29.2 Староста затверджується у відповідному старостинському окрузі Радою на строк її повноважень за пропозицією Зноб-Новгородського селищного голови, що вноситься за результатами громадських слухань проведених у межах відповідного старостинського округу.

29.3 Після припинення повноважень Зноб-Новгородської селищної ради старости продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження нових старост у порядку, встановленому законодавством України

Стаття 30. Електронне врядування органу місцевого самоврядування

30.1 Електронне врядування та публічність діяльності органу місцевого самоврядування та посадових осіб забезпечує прозорість діяльності органів влади для належної та ефективної взаємодії з жителями територіальної громади.

30.2 Селищна рада забезпечує:

право жителів територіальної громади до швидкого та ефективного доступу до інформації, що стосується діяльності виконавчих органів, комунальних підприємств та закладів, питань життєдіяльності територіальної громади із застосуванням цифрових технологій (інтернет-ресурси, соціальні мережі тощо);

використання сучасних засобів комунікації з жителями громади (соціальні мережі, чат-боти, месенджери тощо);

розвиток сфери відкритих даних як основи для створення сервісів для громадян та прийняття управлінських рішень;

застосування смарт-технологій для розвитку інфраструктури громади;

застосовування цифрових технологій у всіх сферах життєдіяльності для побудови безбар’єрної громади.

30.3 Зноб-Новгородською селищною радою утворюється Центр надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП), де надаються адміністративні послуги суб’єктам звернень через адміністраторів, державних реєстраторів та працівників шляхом їх взаємодії з суб’єктами надання адміністративних послуг.

30.4 ЦНАП забезпечує реалізацію політики доступності публічних послуг, надання адміністративних послуг за моделлю «життєва ситуація» та за принципом «єдиного вікна», втілює інноваційні підходи для задоволення потреб громадян у сфері публічних послуг.

Для покращення територіальної доступності адміністративних послуг для жителів територіальної громади утворюються філії та віддаленні робочі місця ЦНАП.

30.5 На основі узгоджених рішень у ЦНАП забезпечується надання адміністративних послуг обласної, районної адміністрацій та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, відповідно до повноважень, передбачених чинним законодавством.

30.6 ЦНАП є суб’єктом надання окремих адміністративних послуг.

Стаття 31. Відкритість та прозорість діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування

31.1 Оперативне інформування жителів громади про діяльність ради, її виконавчих органів, посадових осіб, депутатів, комунальних підприємств, установ, організацій здійснюється на офіційному сайті Ради, інших офіційних веб-сайтах, у місцевих та всеукраїнських медіа, соціальних мережах та месенджерах.

31.2 Загальні вимоги до функціонування веб-сайту Ради, порядок та форми висвітлення інформації визначається Положенням про комунікацію між владою та жителями територіальної громади, яке затверджується Радою.

31.3 Обмеження доступу до публічної інформації, у тому числі до засідань колегіальних органів, здійснюється тільки в порядку передбаченому законодавством.

31.4 Пленарне засідання ради транслюється в мережі Інтернет у режимі реального часу, крім випадку розгляду питань, що містять інформацію з обмеженим доступом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

31.5 Пленарне засідання ради підлягає відеофіксації з подальшим зберіганням відеозапису засідання не менше п’яти років. Відеозапис пленарного засідання ради оприлюднюється у частині, що транслюється відповідно до ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», невідкладно після засідання, але не пізніше наступного дня після проведення засідання, на офіційному вебсайті ради чи в інший спосіб із забезпеченням відкритого доступу до відеозапису.

Стаття 32. Підзвітність органів та посадових осіб місцевого самоврядування

32.1 Органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед Зноб-Новгородською селищною територіальною громадою. Вони періодично, але не менш як два рази на рік, інформують населення про виконання місцевих цільових програм, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення, звітують перед жителями територіальної громади про свою діяльність у порядку, визначеному законодавством України та цим Статутом.

РОЗДІЛ V. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ РАДИ З ІНШИМИ СУБ’ЄКТАМИ     

Стаття 33. Взаємовідносини ради та її посадових осіб з інститутами громадянського суспільства

33.1 Взаємовідносини органів місцевого самоврядування Територіальної громади та їхніх посадових осіб з інститутами громадянського суспільства здійснюються шляхом:

1. сприяння діяльності будь – яким законно сформованим інститутам громадянського суспільства, їх максимальному залученню до участі у вирішені питань місцевого значення;
2. неупередженій та однаковій підтримці законної діяльності усіх інститутів громадянського суспільства, що зареєстровані чи на інших законних підставах діють у межах Зноб-Новгородської селищної територіальної громади Шосткинського району Сумської області;
3. залучення інститутів громадянського суспільства до процесу підготовки проєкту бюджету Зноб-Новгородської селищної територіальної громади, контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, комунальних підприємств, закладів, установ та організацій;
4. забезпечення доступу будь – яких осіб, що на законних підставах перебувають у межах Зноб-Новгородської селищної територіальної громади Шосткинського району Сумської області, до консультацій та правової допомоги (у тому числі безоплатної) з питань створення і діяльності інститутів громадянського суспільства;
5. стимулювання волонтерської діяльності.

33.2 Порядок взаємовідносин органів місцевого самоврядування Зноб-Новгородської селищної територіальної громади Шосткинського району Сумської області із політичними партіями, органами виконавчої влади та іншими суб’єктами владних повноважень не є предметом регулювання цим Статутом та визначається Конституцією України та актами законодавства України.

Стаття 34. Взаємовідносини Зноб-Новгородської селищної територіальної громади Шосткинського району Сумської області з іншими територіальними громадами

34.1 Взаємовідносини Зноб-Новгородської селищної територіальної громади Шосткинського району Сумської області, її органів і посадових осіб з іншими територіальними громадами, їхніми органами і посадовими особами здійснюються на принципах добросусідства, партнерства та взаємної вигоди.

  З метою налагодження взаємодії, реалізації спеціальних проєктів між Зноб-Новгородською територіальною громадою та іншими територіальними громадами можуть укладатись відповідні договори та/або меморандуми.

  Співробітництво територіальних громад здійснюється у порядку, визначеному законодавством України.

Стаття 35. Участь в асоційованих організаціях і міжнародна співпраця

35.1 Органи місцевого самоврядування Зноб-Новгородської селищної територіальної громади з метою більш ефективного здійснення своїх повноважень, захисту прав та інтересів Територіальної громади можуть об’єднуватись в асоціації органів місцевого самоврядування та їх добровільні об’єднання.

35.2 Асоціаціям та іншим добровільним об’єднанням органів місцевого самоврядування не можуть передаватись владні повноваження органів місцевого самоврядування Зноб-Новгородської селищної територіальної громади.

35.3 Органи місцевого самоврядування Зноб-Новгородської селищної територіальної громади в інтересах Територіальної громади можуть брати участь у міжмуніципальній, транскордонній та міжнародній співпраці, організовувати співробітництво з міжнародними організаціями у різних сферах суспільного життя.

35.4 Співпраця Зноб-Новгородської селищної територіальної громади з іншими територіальними громадами в межах країни та за кордоном, асоціаціями органів місцевого самоврядування та їх добровільними об’єднаннями, міжнародними організаціями, що реалізується через обмін офіційними делегаціями, проведення спільних заходів, реалізацію спільних проєктів, а також іншими, передбаченими актами, вчиняється способами в межах чинного законодавства України.     

Стаття 36. Міжнародна та інтеркультурна співпраця

36.1 Територіальна громада через Раду, виконавчі органи та посадових осіб сприяє розвитку міжнародних зв’язків, в тому числі з громадами – партнерами інших країн світу, здійснює обмін делегаціями посадових осіб та депутатів селищної ради, керівників та представників комунальних підприємств, установ та організацій, дітей та молоді, мистецьких колективів та колективів художньої самодіяльності, спортсменів та спортивних команд тощо.

36.2 Орган місцевого самоврядування на добровільних та на договірних засадах може входити до міжнародних асоціацій та інших добровільних об’єднань в порядку, передбаченому чинним законодавством України. При входженні Територіальної громади до міжнародних добровільних об’єднань забороняється передача їм будь-яких самоврядних повноважень виконавчих органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

36.3 Рада сприяє розвитку співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, товариствами, фондами тощо, а також з іноземними бізнесовими структурами, залученню міжнародних інвестицій, міжнародної технічної допомоги, допомоги в гуманітарній сфері тощо.

36.4 Рада, її посадові особи, комунальні підприємства, установи та заклади, громадські організації у рамках міжнародної діяльності можуть реалізувати іміджеві та маркетингові проєкти, які спрямовані на залучення іноземних інвестицій в економіку Зноб-Новгородської селищної територіальної громади.

36.5 Рада надає підтримку при реєстрації представництв іноземних установ, підприємств, організацій на території Територіальної громади.

36.6 Рада, її уповноважені органи чи особи здійснюють заходи із збереження та розвитку зв’язків з осередками української діаспори за кордоном, які об’єднують колишніх жителів громади, походження та родинні зв’язки яких пов’язані зі Зноб-Новгородською селищною територіальною громадою, Шосткинським районом, Сумською областю. Рада може приймати рішення про затвердження програми розвитку зв’язків з організаціями, що об’єднують представників української діаспори за кордоном.

36.7 Рада та її виконавчі органи сприяють розвитку міжкультурних зв’язків та ефективній реалізації інтеркультурної політики.

36.8 Орган місцевого самоврядування може самостійно здійснювати міжнародну діяльність, крім випадків, коли згідно з чинним законодавством відповідні заходи мають погоджуватися з Міністерством закордонних справ України.

Стаття 37. Громади-партнери

37.1 Територіальна громада, її органи місцевого самоврядування і їхні посадові особи можуть брати участь у міжмуніципальній, транскордонній і міжнародній співпраці, організовувати співробітництво з громадами, містами та регіонами у тому числі за кордоном, міжнародними організаціями у різних сферах суспільного життя. Таке співробітництво ґрунтується на принципах взаємоповаги, рівноправності та взаємної користі.

Для офіційного оформлення співпраці можуть укладатись угоди, меморандуми про співробітництво та побратимство.

37.2 Співпраця територіальних громад реалізовується через обміни офіційними делегаціями, проведення спільних заходів, реалізації спільних проєктів та інші форми.

37.3 Громади – партнери користуються на території населених пунктів Зноб-Новгородської селищної територіальної громади сприятливими умовами для здійснення міжмуніципального співробітництва, які визначаються відповідними угодами та актами органів місцевого самоврядування.

Перелік офіційних громад – партнерів та інформація про умови співпраці публікуються на офіційному сайті Зноб-Новгородської селищної ради.

РОЗДІЛ VІ. ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ          

Стаття 38. Стратегічно – планувальна документація та сталий розвиток територіальної громади

38.1 Основні напрями розвитку Територіальної громади базуються на концепції сталого та збалансованого розвитку усіх сфер її соціально – економічного і культурного життя.

38.2 Планування розвитку територіальної громади є інструментом управління її розвитком, який визначає бажане майбутнє Територіальної громади та способи його досягнення, базується на аналізі зовнішнього оточення та внутрішнього потенціалу Територіальної громади і полягає у формуванні узгоджених дій, на реалізації яких концентруються її ресурси.

38.3 Планування розвитку Зноб-Новгородської селищної територіальної громади здійснюється для:

• підвищення спроможності територіальної громади;
• раціонального використання ресурсів територіальної громади;
• досягнення бажаного рівня благоустрою території, стану інфраструктури та якості життя жителів територіальної громади;
• підвищення результативності контролю за досягненням поставлених цілей розвитку.

38.4 Рада затверджує такі документи з планування розвитку:

• стратегію розвитку Зноб-Новгородської селищної територіальної громади, яка корелюється з Державною та регіональною стратегіями розвитку;
• місцеві цільові програми та програми розвитку галузей бюджетної сфери;
• просторове планування території Зноб-Новгородської територіальної громади та/або інші містобудівні документи;
• місцевий план енергетичного розвитку (місцевий енергетичний план);
• програму комплексного відновлення Зноб-Новгородської селищної територіальної громади;
• інші стратегічні документи місцевого розвитку.

38.5 Жителі територіальної громади, Рада, її виконавчі органи та/або посадові особи сприяють розвитку енергонезалежності територіальної громади та популяризації використання альтернативних джерел живлення з застосуванням відновлюваних джерел.

Стаття 39. Застосування інклюзивного підходу під час планування розвитку територіальної громади

39.1 Усі нормативні акти Ради повинні відповідати принципу забезпечення рівних прав та можливостей всіх жителів територіальної громади, незалежно від соціального статусу, статі, віросповідання, враховуючи потреби людей з особливостями розвитку із застосуванням принципів доступності та інклюзивності.

39.2 Під час розроблення нормативно-правових актів, зокрема документів з планування розвитку територіальної громади, проєкту бюджету територіальної громади на наступний рік, інших проєктів нормативних актів посадових осіб та органів місцевого самоврядування може проводитись їх гендерна-правова експертиза.

39.3 Гендерна-правова експертиза передбачає аналіз проєктів актів на відповідність принципу доступності та інклюзивності для  забезпечення рівних прав та можливостей всіх жителів територіальної громади, незалежно від соціального статусу, статі, віросповідання, фізичних та розумових особливстей.

Стаття 40. Співпраця Зноб-Новгородської селищної територіальної громади з Національним природним парком «Деснянсько – Старогутський».

40.1 З метою збереження існуючого високого потенціалу розвитку цивілізованого екологічного туризму та рекреації жителі територіальної громади, Рада, її виконавчі органи та/або посадові особи співпрацюють (в межах повноважень визначених законодавством України) з Національним природним парком «Деснянсько-Старогустький» в реалізації спільних проєктів, організації конференцій та круглих столів з екологічних питань, та будь якої іншої співпраці в природоохоронній та екологічній сфері.

Стаття 41. Розвиток волонтерської діяльності

41.1 Задля забезпечення стабільного розвитку волонтерства у територіальній громаді, Рада та її виконавчі органи сприяють:

популяризації та зростанню включеності жителів у волонтерську діяльність та активізацію їхньої залученості у суспільно значущі сфери життя громади;

залученню волонтерів до діяльності виконавчих органів ради, комунальних установ, підприємств та організацій і виконання місцевих цільових програм;

створенню сприятливих умов для розвитку волонтерства, підвищення рівня самоорганізації жителів територіальної громади;

інституційному розвитку організацій та установ у громаді, що залучають до своєї діяльності волонтерів через проведення освітніх та інших заходів.

41.2 Заходи підтримки сприяння розвитку волонтерської діяльності в територіальній громаді визначаються Радою та затверджуються її рішенням (місцева цільова програма).

Стаття 42. Утвердження української національної та громадянської ідентичності

42.1 До повноважень Ради та її виконавчих органів у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності належить:

1) забезпечення реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності;

2) розроблення, затвердження та реалізація місцевої програми у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності;

3) забезпечення формування, оптимізації та розвитку інфраструктури з утвердження української національної та громадянської ідентичності;

4) сприяння створенню та діяльності закладів сфери утвердження української національної та громадянської ідентичності, забезпечення діяльності таких закладів, засновником яких є селищна рада;

5) сприяння підготовці та підвищенню кваліфікації фахівців у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності;

6) сприяння реалізації проєктів у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

7) створення умов для залучення жителів громади до прийняття рішень з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності.

42.2 Рада створює, ухвалює положення і забезпечує роботу координаційної ради з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності в територіальній громаді.

Стаття 43. Формування та реалізації ветеранської політики у територіальній громаді

43.1 З метою сприяння підтримці належного соціального, морально-психологічного стану ветеранів, членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, Захисників та Захисниць України, забезпеченні потреб у соціальному обслуговуванні та психологічній підтримці Рада, її виконавчі органи та/або посадові особи місцевого самоврядування здійснюють заходи спрямовані на супровід та взаємодію з ветеранами війни та членами їхніх родин, членів сімей загиблих (померлих), зниклих безвісти ветеранів війни, Захисників і Захисниць України.

Стаття 44. Боротьба з надзвичайними ситуаціями техногенного, природного характеру та охорона довкілля.

44.1 Діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування з охорони довкілля і вирішення екологічних проблем Територіальної громади спрямовується на захист навколишнього природнього середовища через підготовку і реалізацію місцевих цільових програм та/або проєктів з метою забезпечення сприятливих умов для проживання, праці та відпочинку людей, а також формування системи контролю за станом навколишнього природнього середовища.

44.2 Органи та посадові особи місцевого самоврядування організовують співпрацю з регіональним керівництвом державної служби України із надзвичайних ситуацій з питань запобігання, розповсюдження та/або приборкання стихійного лиха техногенного чи природного характеру.

44.3 Рада, її виконавчі органи та посадові особи створюють місцеві добровільні пожежні формування, передають їм певні повноваження одночасно з майном та фінансуванням.

44.4 Рада затверджує місцеві цільові програми покращення екологічного стану території громади, включає екологічні розділи до документів з планування і розвитку.

44.5 Рада і виконавчий комітет не менше одного разу на рік розглядають на своїх засіданнях питання щодо екологічної ситуації на території громади і контролю за ходом виконання запланованих заходів із її покращення.

РОЗДІЛ VІІ. ЗВІТУВАННЯ ОРГАНУ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ТА ЙОГО ПОСАДОВИХ ОСІБ   

Стаття 45 Загальні засади звітування органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, депутатів ради перед територіальною громадою

45.1 Звітування органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб здійснюється з метою забезпечення прозорості діяльності органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також інформування населення про вирішення питань місцевого значення.

45.2 Про свою роботу перед територіальною громадою звітують:

• Зноб-Новгородський селищний голова;
• Депутати Зноб-Новгородської селищної ради;
• Старости – перед Радою та жителями населених пунктів відповідного старостинського округу;
• Посадові особи місцевого самоврядування – як співдоповідачі з профільних питань під час звітування селищного голови.

45.3 Звітування органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальною громадою відбувається у порядку, визначеному законодавством.

45.4 Відкрита зустріч з територіальною громадою організовується та здійснюється у спосіб, який дозволяє жителям територіальної громади поставити питання, висловити зауваження та подати пропозиції.

45.5 Звітування перед Радою відбувається на пленарних засіданнях.

45.6 Письмові звіти, надані особами визначені в підпункті 45.2 цієї статті, оприлюднюються на офіційному веб сайті Ради та розміщуються у вільному доступі у приміщені Ради не пізніше ніж за 7 календарних днів до дати зустрічі з Територіальною громадою.

Стаття 46. Звітування Зноб-Новгородського селищного голови

46.1 Селищний голова звітує перед Територіальною громадою на відкритій зустрічі не менше двох разів на рік.

Селищний голова звітує перед територіальною громадою під час проведення відкритої зустрічі у спосіб, що дає змогу жителям поставити запитання, висловити зауваження та внести пропозиції.

46.2 Звіт селищного голови перед Територіальною громадою включає, крім інформації про його діяльність, відомості про:

• Реалізацію стратегічних і програмних документів розвитку територіальної громади;
• Виконання бюджету селищної територіальної громади;
• План роботи на наступний звітний період;
• Результати виконання плану роботи, оголошеного під час попереднього звітування із зазначенням вжитих заходів, а в разі невиконання (часткового виконання) попереднього плану – відповідні причини;
• Інші питання місцевого значення.

46.3 Селищний голова звітує про роботу виконавчих органів Ради на пленарному засіданні на вимогу не менше як половини депутатів від загального складу Ради в будь – який визначений ними термін, але не раніше наступної чергової сесії.

46.4 Звіт селищного голови перед Радою включає доповідь про його роботу та роботу виконавчих органів Ради за звітний період, інформацію про хід і результати виконання бюджету селищної територіальної громади, реалізацію затверджених Радою стратегічних і програмних документів розвитку Територіальної громади, а також відомості про його заступників, відповіді на запитання депутатів Ради, інші питання які належать до повноважень селищного голови.

46.5 За результатами звітування селищного голови Рада може прийняти рішення, яке містить оцінку діяльності селищного голови за звітний період, доручення та рекомендації, спрямовані на реалізацію повноважень селищного голови.

Стаття 47. Звітування депутатів ради та участь у роботі комісій

47.1 Депутати Ради не менше одного разу на рік звітують про свою роботу перед Територіальною громадою, у тому числі про:

• Діяльність у Раді та її органах, зокрема, але не виключно, – про присутність на пленарних засіданнях і засіданнях постійних та інших комісій Ради;
• Роботу у виборчому окрузі;
• Прийнятті Радою та її органами рішення, хід їх виконання;
• Особисту участь в обговоренні, прийнятті та організації виконання рішень Ради, її органів, а також доручень виборців свого виборчого округу.

Звіт депутата селищної ради може бути проведено в будь – який час на вимогу виборців.

Стаття 48. Звітування старости

48.1 Староста звітує перед жителями населених пунктів, розташованих на території відповідного старостинського округу, на відкритій зустрічі не менше одного разу на рік.

48.2 Звіт старости перед жителями населених пунктів, розташованих на території відповідного старостинського округу, включає в себе, крім інформації про його діяльність відомості про:

• Реалізацію стратегічних і програмних документів розвитку територіальної громади, в частині що стосується населених пунктів, розташованих на території відповідного старостинського округу;
• Виконання бюджету селищної територіальної громади, в частині що стосується населених пунктів, розташованих на території відповідного старостинського округу;
• План роботи на наступний звітний період;
• Результати виконання плану роботи, оголошеного під час попереднього звітування із зазначенням вжитих заходів, а в разі невиконання (часткового виконання) попереднього плану – відповідні причини;
• Інші питання місцевого значення.

48.3 Звіт старости перед Радою включає доповідь про його роботу та роботу виконавчих органів Ради за звітний період, інформацію про хід і результати виконання бюджету селищної територіальної громади в частині що стосується населених пунктів, розташованих на території відповідного старостинського округу, реалізацію затверджених Радою стратегічних і програмних документів розвитку територіальної громади в частині що стосується населених пунктів, розташованих на території відповідного старостинського округу.

48.4 За результатами звітування старости Рада може прийняти рішення, яке містить оцінку діяльності старости за звітний період, доручення та рекомендації, спрямовані на реалізацію повноважень старости.

РОЗДІЛ VІІІ. УЧАСТЬ МОЛОДІ У МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ ЗНОБ-НОВГОРОДСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ         

Стаття 49. Права молоді на участь у місцевому самоврядуванні

49.1 Органи та посадові особи місцевого самоврядування визначають форми та порядок залучення молоді до вирішення питань місцевого значення.

49.2 Жителі, яким виповнилося 14 років, мають право ініціювати та брати участь у таких формах участі Територіальної громади для вирішенні питань місцевого значення, як місцева ініціатива, громадські слухання, публічні консультації, консультативно-дорадчий орган при органі та/або посадовій особі місцевого самоврядування та в інших формах участі, що не суперечать закону.

49.3 Участь молоді у вирішенні питань місцевого значення забезпечується шляхом залучення та розгляду їх позиції під час прийняття рішень, що їх стосуються, зокрема, щодо питань молодіжної, освітньої, спортивної, культурної політик та питань благоустрою територій та інших питань.

49.4 Залучення молоді до місцевого самоврядування та процесу вироблення рішень здійснюється через такі механізми, як молодіжні ради,  студентське та учнівське самоврядування, залучення молоді у розподіл коштів бюджету територіальної громади, молодіжні центри та простори, проведення консультацій, залучення до реалізації проєктів, спрямованих на розвиток Територіальної громади, але не обмежуючись ними.

49.5 Молодь інформується органом місцевого самоврядування про результати розгляду порушеного ними питання або наданих пропозицій та отримання роз’яснень щодо можливості їх врахування.

49.6 Основними завданнями Ради в реалізації права молоді на участь у місцевому самоврядуванні є:

1) створення умов для залучення молоді до громадського, політичного, соціально-економічного, культурного, спортивного життя територіальної громади, популяризація ролі та важливості участі молоді у процесі ухвалення рішень;

2) підтримка молоді в реалізації її соціально-економічного потенціалу, у тому числі для вирішення житлових питань, питань професійного розвитку, працевлаштування, задоволення освітніх, медичних, культурних та інших потреб;

3) формування громадянської, національної та культурної ідентичності української молоді;

4) сприяння інституційному розвитку молодіжних громадських об’єднань, молодіжних центрів, посилення їхньої ролі у процесі соціалізації молоді;

5) розвиток молодіжної інфраструктури.

Стаття 50. Форми участі молоді у місцевому самоврядуванні

50.1 Участь молоді у місцевому самоврядуванні забезпечується шляхом врахування позиції молоді під час прийняття та реалізації рішень, що їх стосуються, зокрема, щодо питань молодіжної, освітньої, спортивної, культурної політик та питань благоустрою територій та інше.

50.2 Форми та інструменти участі молоді у місцевому самоврядуванні:

1) інформування про рішення та дії Ради, її органів та посадових осіб, що стосуються молоді, шляхом оприлюднення відповідної інформації на офіційному сайті Ради, через медіа, соціальні мережі та за допомогою інших доступних засобів та методів комунікації;

2) проведення консультацій, у тому числі електронних, іншими зацікавленими сторонами, проведення опитувань та інших заходів із залученням молоді тощо;

3) налагодження діалогу з молоддю шляхом підтримки молодіжних ініціатив, утворення молодіжних рад, призначення радників з питань молоді, проведення громадських слухань, публічних обговорень, створення робочих груп із залученням суб’єктів молодіжної роботи під час розгляду питань, що їх стосуються, зокрема, щодо питань молодіжної, освітньої, спортивної, культурної політик, питань благоустрою територій та інших;

4) забезпечення представництва молоді у складі консультативно – дорадчих органів, що утворюються органами місцевого самоврядування з  питань, що їх стосуються, зокрема, щодо питань молодіжної, освітньої, спортивної, культурної політик та питань благоустрою територій.

5) участі в студентському/учнівському самоврядуванні.

Стаття 51. Молодіжна рада

51.1 Молодіжна рада – це молодіжний консультативно-дорадчий орган, що утворюється при раді з метою залучення молоді до формування та реалізації молодіжної політики та питань, які стосуються молоді.

51.2 Положення про функціонування молодіжної ради, як  консультативно – дорадчого органу розробляється та затверджується Радою

51.3 Молодіжна рада:

• сприяє реалізації права молоді на участь у місцевому самоврядуванні;
• вносить до селищної ради пропозиції щодо організації консультацій з молоддю;
• надає пропозиції, висновки, рекомендації щодо питань, що стосуються молоді та вправі ініціювати питання на розгляд селищної ради;
• розробляє спільно з молодіжними, дитячими громадськими об’єднаннями та іншими суб’єктами, що здійснюють молодіжну роботу пропозиції щодо пріоритетів розвитку молодіжної сфери та інших питань, які їх стосуються, зокрема, щодо питань молодіжної, освітньої, спортивної, культурної політик та питань благоустрою територій;
• здійснює моніторинг і оцінку ефективності розвитку молодіжної сфери;
• бере участь у розробленні проєктів нормативно-правових актів, спрямованих на розвиток молодіжної сфери;
• вивчає стан виконання законів України, інших нормативно-правових актів, що стосуються молоді;
• виконує інші завдання.

51.4 Молодіжна рада діє на засадах добровільності, відкритості, прозорості та звітує перед громадськістю про свою діяльність не менше одного разу на рік.

51.5 Селищний голова може призначати радника з питань молоді на громадських чи інших засадах.

Стаття 52. Молодіжні центри та простори

52.1 На території Територіальної громади Радою створюються молодіжні центри та простори. Вони утворюються та діють з метою забезпечення рівного доступу молоді до послуг, що надаються молодіжними центрами, раціонального та ефективного використання ресурсів, формування умов для комфортного, безпечного та інклюзивного молодіжного середовища відкритих можливостей, яке плекає національну ідентичність та європейські демократичні принципи, створення безпечних, інклюзивних та креативних інфраструктурних об’єктів для змістовного проведення часу кожною молодою людиною, загальної координації їхньої діяльності, розвитку та підтримки молодіжних ініціатив.

52.2 З метою розвитку молодіжної інфраструктури Рада та її виконавчі органи, заклади освіти, позашкільної освіти, культури, охорони здоров’я,  фізичної культури і спорту, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та підпорядкування можуть організовувати роботу молодіжних просторів.

52.3 Порядок функціонування молодіжного простору визначається власником (балансоутримувачем, розпорядником) будівель, споруд, інших приміщень чи земельних ділянок, на базі яких організовано молодіжний простір та відповідно до прийнятих стандартів роботи молодіжних просторів.

Стаття 53. Особливості підтримки креативної та обдарованої молоді

53.1 Креативній та обдарованій молоді Рада надає всебічну підтримку з метою реалізації соціально значущих проєктів та ініціатив у порядку, визначеному законодавством.

53.2 Рада може підтримувати молодь через механізм громадського бюджету.

53.3 Рада сприяє проведенню регіональних та місцевих конкурсів, виставок, фестивалів, концертів, проєктів, наукових конференцій тощо для виявлення, підтримки і поширення ініціативних та творчих прагнень молоді.

РОЗДІЛ IX. ПОЛІТИКА ДОРОЧЕСНОСТІ В ГРОМАДІ     

Стаття 53. Завдання громади з розбудови доброчесності

53.1 Політика доброчесності в громаді – це система принципів, правил та дій, спрямованих на створення прозорої, підзвітної та ефективної роботи органів місцевого самоврядування та забезпечення чесної поведінки громадян. Це важливо для запобігання корупції, підвищення довіри до влади та забезпечення сталого розвитку громади.

53.2 Доброчесність – це уникнення подвійних стандартів, пріоритет інтересів Територіальної громади над приватними інтересами та повна відмова від толерантності до корупції, основа для довіри та співпраці.

53.3 Завдання громади у розбудові доброчесності — це комплекс заходів, спрямованих на формування та підтримання чесної, етичної та відповідальної поведінки в усіх сферах громадського життя, включаючи місцеве самоврядування, громадські організації та жителів територіальної громади, створення середовища, де довіра та сумлінна співпраця є основою, а корупція та інші порушення не мають місця.

Стаття 54. Заходи з доброчесності ради

54.1 Заходи з доброчесності Ради спрямовані на забезпечення чесного та прозорого процесу прийняття рішень, а також на запобігання корупції та інших неправомірних дій. Це може включати внутрішні правила і процедури, навчання та підвищення кваліфікації, а також зовнішній моніторинг та контроль зі сторони жителів громади.

  Окремо зазначені заходи можуть включати:

• Розробка та впровадження чітких правил поведінки та етики селищного голови, депутатів селищної ради, виконавчих органів та посадових осіб місцевого самоврядування територіальної громади (Положення про правила поведінки та етики селищного голови, депутатів селищної ради, виконавчих органів та посадових осіб місцевого самоврядування);
• Запровадження процедур для оголошення конфлікту інтересів та його вирішення;
• Регулярний перегляд та оновлення правил та процедур для забезпечення їх актуальності;
• Навчання селищного голови, посадових осіб місцевого самоврядування, та жителів територіальної громади з питань доброчесності, корупції та етики;
• Об’єктивна перевірка діяльності Ради, виконавчих органів ради та посадових осіб місцевого самоврядування;
• Забезпечення публічного доступу до інформації про діяльність Ради та її виконавчих органів;
• Впровадження механізмів для громадського контролю.

РОЗДІЛ Х. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 55. Затвердження та внесення змін до Статуту

55.1 Затвердження Статуту та внесення змін і доповнень до нього здійснюється Радою. 55.2 Для затвердження статуту та змін до нього в обов’язковому порядку проводяться громадські слухання.

55.3 Пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Статуту мають право подавати на розгляд Ради селищний голова, депутати ради, виконавчий комітет ради та жителі територіальної громади в порядку внесення місцевої ініціативи чи електронної петиції.

Перелік рішень, які потребуватимуть змін у зв’язку із розробкою Статуту територіальної громади

1. Регламент ради
2. Регламент виконавчого комітету
3. Наявні рішення, які регулюють використання форм участі територіальної громади
4. Бюджетний регламент
5. Рішення про наповнення та функціонування офіційного веб-сайту ради
6. Інші

Перелік нормативно-правових актів, які потребуватимуть напрацювання

(додаткові положення які необхідно напрацьовувати в подальшому)

1.Положення про електронні петиції

2.Положення про комунікацію (між жителями та владою)

3.Положення про використання символіки

4.Положенням про почесні відзнаки

5.Положення про громадський бюджет

6.Положенням про участь жителів у плануванні та розподілі коштів бюджету територіальної громади

7.Положення про проведення фестивалю «Дикий мед»

8.Положення про святкування свята «Івана Купала»

9.Положення про координаційну раду з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності в Зноб-Новгородській селищній територіальній громаді

10.Положення про правила поведінки та етики селищного голови, депутатів селищної ради, виконавчих органів та посадових осіб місцевого самоврядування

11.Положенням про проведення громадського оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування

12. Положення про взаємодію з органами самоорганізації населення

---

---

Коментарі:

Ваш коментар може бути першим 🙂

---

« повернутися