Держпродспоживслужба інформує

Генетичний потенціал, закладений в здоровому насіннєвому матеріалі є ключовим фактором для отримання високого врожаю. Насіння часто стає переносником небезпечних хвороб, адже його хімічний склад ідеально підходить для розвитку різних мікроорганізмів, зокрема грибкових інфекцій.

     Рослини заражаються під час проростання насіння в ґрунті хворобами, які розповсюджуються спорами з поверхні насінини, через ґрунт або рослинні рештки.

Збудники летючої сажки пшениці та ячменю зимують всередині насінини і стають помітними під час виколошування. Теліоспори твердої сажки потрапляють на зерно та в ґрунт, поширюючись при обмолоті та очищенні зерна. Джерелами інфекції є заражене зерно, тара та сівалки. Рослини ячменю можуть заражатися через ґрунт, оскільки теліоспори твердої сажки ячменю зберігаються в ґрунті до одного року. На інших зернових культурах теліоспори твердої сажки зберігають життєздатність в ґрунті лише два-три тижні, тому ґрунт не є основним джерелом інфекції.

Серед найпоширеніших і шкодочинних хвороб виділяють кореневі гнилі. Збудники цих хвороб передаються переважно через ґрунт (та частково через рослинні рештки) та після проростання зерна уражають рослини злаків. До цієї групи хвороб належать: гельмінтоспоріозна, фузаріозна, церкоспорильозна, офіобольозна та ризоктоніозна кореневі гнилі.

Збудники хвороб, що поширюються на листі, такі як борошниста роса, септоріоз, види іржі, гельмінтоспоріози, атакують сходи зернових культур, послаблюють їх ріст, зменшують кореневу систему та кущення, негативно впливаючи на загальний стан рослин. Майбутній врожай значно знижують хвороби колосу (види сажки, фузаріозу, бактеріозу, альтернаріозу, септоріозу, оливкової плямистості, гельмінтоспоріозу та ін.) та хвороби, що уражають верхній прапорцевий листок (борошниста роса, септоріоз, види іржі, плямистості). Втрати від них можуть досягати половини загальних втрат урожаю. Тому протруювання насіння є важливим етапом системи захисту злакових культур від найбільш шкідливих хвороб на ранніх стадіях розвитку рослин. Це найбільш економічно вигідний та екологічно безпечний захід захисту посівів. Крім того, тільки завдяки протруюванню можна захистити зернові культури від різних видів сажкових хвороб. В період вегетації обробка посівів фунгіцидами не дає бажаного результату, оскільки неможливо блокувати розвиток міцелію збудника.

В залежності від фітосанітарного стану земель в господарстві, фітопатологічного прогнозу стосовно розвитку тих чи інших хвороб та шкідників, сільськогосподарський виробник самостійно визначає, якому препарату віддати перевагу. Для досягнення максимального ефекту протруйника, діюча речовина повинна бути рівномірно нанесена на насінину. Тому, крім високоефективного препарату, потрібна належна технологія обробки. Насіннєвий матеріал перед протруюванням необхідно відкалібрувати та очистити від домішок. Всі роботи з протруювання насіння виконуються з дотриманням вимог техніки безпеки при роботі з пестицидами та агрохімікатами. Протруєне насіння потрібно зберігати в прохолодному сухому приміщенні з вентиляцією.

Необхідно пам’ятати, що обробка насіння перед посівом дозволяє захистити рослини на початкових етапах органогенезу (проростки, сходи та молоді рослини у фазу кущення). На пізніх етапах розвитку хвороб, коли спостерігається епіфітотійний розвиток, без обробки фунгіцидами уникнути втрат урожаю неможливо.

         При проведенні протруювання насіння необхідно дотримуватися Санітарних правил щодо протруювання насіннєвого матеріалу, його зберігання, транспортування та висівання.

Матеріал підготувала:

Головний спеціаліст відділу захисту рослин,

фітосанітарної діагностики та прогнозування                                                                                    Ціж Л.В.