9-20 Гаряча лінія Олександра Поворознюка 068 802 3551 
Додати свою новину Відкрити/Закрити ФільтриСкинути

Сквирська Отг

Профілактика АЧС: Захистіть своїх свиней!

Дата: 30.05.2025 12:28

Кількість переглядів: 11



Профілактика АЧС


Як відомо, будь-яку хворобу легше попередити, аніж боротися з нею та усувати її наслідки. Тому, нагадуємо, що найнебезпечніша хвороба свиней – африканська чума свиней (АЧС).


З метою забезпечення стабільної епізоотичної ситуації на території Сквирщини та недопущення занесення африканської чуми свиней Держпродспоживслужба рекомендує власникам, які утримують поголів’я свиней посилити заходи профілактики недопущення АЧС.


Африканська чума свиней – це одна з найбільш небезпечних інфекційних хвороб свиней, оскільки характеризується високою смертністю, значними економічними збитками, перебігає гостро, підгостро, хронічно безсимптомно і характеризується лихоманкою, геморагічним діатезом, ціанозом шкіри, некродистрофічними змінами внутрішніх органів.


 


 Що необхідно знати пересічному громадянину про африканську чуму свиней:


– вірус АЧС не передається людині і є безпечним для її здоров’я;


– людина опосередковано (забруднившись матеріалом від хворої, загиблої чи забитої свині) може перенести збудник хвороби на іншу територію, де є сприйнятливі тварини;


– збудник хвороби тривалий час може зберігати свою життєздатність поза організмом.


 


Що мають знати власники тварин про африканську чуму свиней?


АЧС – це:


  • гостра (ознаки хвороби розвиваються дуже швидко);
  • висококонтагіозна (надзвичайно заразна);
  • інфекційна (здатна до зараження, тобто може передаватись від однієї сприйнятливої тварини до іншої);
  • вірусна (на збудник не діють антибіотики, тому немає лікування);
  • хвороба (хворобливий стан організму – тварина має підозрілий вигляд, не такий, як завжди);
  • хвороба свиней (хворіють лише домашні та дикі свині).


Холод тільки консервує збудник АЧС


У трупах свиней вірус зберігається до десяти тижнів, у м’ясі від хворих тварин – до 155 днів, у копченій ковбасі та шинці – до 5 місяців, понад 3 місяці – у гною, до 4-8 місяців – у ґрунті.


Вірус залишається життєздатним за несприятливих умов зовнішнього середовища, таких як висихання та гниття. Охолодження, особливо заморожування консервує збудник, а прогрівання впродовж години до температури понад 50°С – знезаражує його. У глибоко заморожених тушах свиней тривалість виживання сягає 15 років.


Саме ці особливості вірусу й обумовлюють надзвичайну складність контролю його поширення. Субпродукти від інфікованих свиней перетворюються фактично на біологічну бомбу сповільненої дії, яка «вибухає» кожного разу, коли така заражена продукція контактує з іншими свинями.


 


 


 


 


Як відбувається зараження свиней


Основний шлях передачі збудника – це безпосередній контакт тварин між собою та перенос збудника від хворої до здорової тварини через посередника, в ролі якого найчастіше виступає людина.


Інвентар, техніка, транспортні засоби, одяг, взуття, що перебували в контакті з хворими тваринами, продуктами їх життєдіяльності (гній, сеча, сперма) чи забою (трупи, кров, м’ясо, сало, шкіри, кістки, внутрішні органи тощо) також здатні сприяти швидкому розповсюдженню хвороби.


Основним резервуаром захворювання є господарства населення та невеликі підсобні свиноферми, у яких широко практикується згодовування свиням харчових відходів.


Додатково ускладнює ситуацію проникнення АЧС у популяцію диких свиней, звідки цей патоген може деколи знову потрапляти до свійських свиней.


 


Щоб запобігти занесенню вірусу АЧС у господарство, необхідно дотримуватися наступних правил:


– утримувати свиней у приміщенні, дотримуючись закритого режиму роботи;


– обслуговувати тварин лише у змінному спецодязі, використовуючи окремі засоби догляду та інвентар;


– при вході у приміщення, де утримуються свині, обладнати дезкилимки;


– не дозволяти відвідувати господарство стороннім особам;


– не забивати хворих свиней та не переробляти туші захворілих тварин;


– не купувати тварин у місцях стихійної торгівлі;


– не утримувати свиней в домашніх господарствах мисливцям, працівникам лісу та працівникам свиноферм;


– не згодовувати свиням харчові відходи, що містять свинину або продукти забою;


– ретельно і комплексно боротися з гризунами;


– проводити ідентифікацію і реєстрацію тварин у державних установах ветеринарної медицини.


 


Що має зробити людина, у якої захворіла або загинула свиня?


У разі виявлення нетипових змін у поведінці тварини, симптомів захворювання чи трупу свині необхідно негайно повідомити про це державну ветеринарну установу.


 


 


 


« повернутися

Увійти, щоб коментувати

Зареєструватися, щоб коментувати

Пароль буде надіслано вам на email.

x
Помічник