Профілактика лептоспірозу

За повідомленням ДУ «Черкаський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» в листопаді поточного року у с. Леськи Черкаського району зареєстровано випадок захворювання на лептоспіроз з летальним наслідком. За результатами епідеміологічного розслідування постраждалий чоловік інфікувався у прибережній зоні р. Дніпро, що заселена гризунами.

Лептоспіроз – гостра інфекційна хвороба з групи зоонозів, що протікає з лихоманкою, загальною інтоксикацією, ураженням нирок, печінки, серцево-судинної та нервової систем, геморагічним синдромом. Різноманітність клінічних проявів ускладнює своєчасну діагностику лептоспірозу, що веде до пізньої госпіталізації та погіршення прогнозу.

Це захворювання є професійним фактором ризику для людей, що працюють з тваринами та на сільськогосподарських угіддях, особливо на зволожених місцевостях. Захворіти можна під час перебування на заражених водоймах (купання, ловля риби тощо).

Ризики інфікування населення в природних та антропургічних осередках, де основними джерелами є гризуни, залишаються високими.

Джерело і резервуар збудника інфекції – хворі і перехворілі тварини (найчастіше гризуни), які виділяють лептоспіри із організму в навколишнє середовище з сечею, фекаліями, молоком, а також виділеннями з легенів і статевих органів.

Гризуни є постійними резервуарними носіями лептоспір. У зв’язку з цим гризуни, а також собаки – лептоспіроносії несуть велику епідеміологічну та епізоотологічну небезпеку.

Лептоспіри стійкі до впливу низьких температур (добре зберігаються в замороженому стані), довго живуть у воді, проте дуже чутливі до висушування, сонячних променів, високої температури, кислот і препаратів хлору.

Механізм передачі збудника – аліментарний або контактний. Зараження відбувається при вживанні контамінованої води і їжі, купанні, риболовлі, при сільськогосподарських роботах, роботі у вугільних шахтах, при прямому контакті по догляду за хворими тваринами, при укусі гризунами. Сприйнятливість до лептоспірозу у людей висока. Більшість випадків зараження припадає на літньо – осінній період.

Хвора людина не становить небезпеки по зараженню інших людей. Пряма передача інфекції від людини можлива тільки в разі вродженої інфекції та вигодовуванні дитини грудним молоком.

Лептоспіри потрапляють в організм людини через слизові оболонки травного тракту, а також кон’юнктиву і пошкоджену шкіру, з кров’ю розносяться по всьому організму. Інкубаційний період триває від 1 до 20 діб, частіше – 7-14 діб.

Профілактика лептоспірозу:

– купатися необхідно в спеціально відведених місцях. Зараження лептоспірозом частіше відбувається у закритих стоячих водоймищах, особливо мілководних. Слід пам’ятати, що ризик зараження зростає під час купання при наявності на тілі подряпин, ран та ковтанні води;

– бажано відмовитись від прогулянок босоніж у заболочених місцях;

– при виконанні польових робіт, риболовлі, полюванні, догляді за хворою худобою необхідно обов’язково дотримуватися правил особистої гігієни – вдягати гумові чоботи, рукавички;

– забороняється вживати в їжу м’ясо і молоко хворих на лептоспіроз тварин, воду з відкритих водоймищ.

Якщо зараженню запобігти не вдалось та з’явилися клінічні ознаки хвороби (слабкість, підвищення температури тіла, біль у литкових м’язах, жовтяниця шкіри, крововиливи в сітківку ока тощо), негайно звертайтесь за медичною допомогою.

Не будьте байдужими до свого здоров’я!

Черкаське районне управління Головного

управління Держпродспоживслужби в Черкаській області