В Україні час від часу трапляються випадки сказу тварин, тому вважаємо за необхідне нагадати про небезпеку цієї хвороби.

Сказ – особливо небезпечне вірусне захворювання всіх теплокровних тварин і людини.

Основним джерелом інфекції є хворі на сказ дикі тварини, в основному лисиці. Особливістю сказу природного типу є формування зон стійкого неблагополуччя. Такі зони розміщені, як правило, в місцевостях з підвищеною щільністю поселення лисиць.

Власники тварин, керівники господарств незалежно від форм власності зобов’язані:

• дотримуватись діючих правил тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах України;
• доставляти собак і котів в установи ветеринарної медицини для клінічного огляду і профілактичного щеплення проти сказу;
• для охорони тваринницьких ферм, гуртів, отар, табунів використовувати лише вакцинованих проти сказу собак, вживати заходів щодо недопущення диких хижаків в місця розташування свійських тварин;
• про кожен випадок укусу свійських тварин дикими хижаками, бродячими чи здичавілими собаками або котами, а також при підозрі на захворювання тварин сказом негайно повідомляти ветеринарного спеціаліста, який обслуговує господарство, населений пункт та негайно ізолювати таких тварин.

Усі собаки, а в зонах постійного неблагополуччя і коти, підлягають обов’язковому щепленню проти сказу кожного року. Тварин вакцинують з профілактичною метою незалежно від пори року.

« повернутися