Інфекційні хвороби можуть призвести до серйозних ускладнень, включаючи інвалідність і навіть смерть. Імунізація є ефективним методом захисту від багатьох таких захворювань, які, як правило, передаються повітряно-крапельним шляхом.

Імунізація, згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, — це процес, що надає людині імунітет, роблячи її нечутливою до інфекційних захворювань, зазвичай шляхом введення вакцини.

Щеплення захищають від: кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту, кору, епідемічного паротиту, краснухи, гепатиту B, гемофільної інфекції, пневмококової інфекції, менінгококової інфекції, ротавірусної інфекції, вітряної віспи, гепатиту A, папіломавірусної інфекції та інших.

Вакцини стимулюють імунну систему організму виробляти захист від конкретної інфекції чи хвороби.

Мета вакцинації — захистити організм від інфекції, запобігти важкому перебігу захворювання та ускладненням.

Діти, які не отримали щеплення, піддаються високому ризику захворювання, що стає особливо актуальним із збільшенням кількості таких дітей.

Застосування вакцин значно знижує ймовірність поширення відповідних інфекцій. Сьогодні вакцинація залишається безальтернативним методом профілактики.

Ризик поширення хвороб серед невакцинованих дітей набагато вищий, ніж серед тих, хто захищений щепленнями.

Переваги вакцинації

Щороку завдяки вакцинації у світі вдається врятувати 2,5 мільйона дитячих життів. Ось декілька фактів про досягнення вакцинації:

• вакцинація дозволила людству перемогти натуральну віспу;
• захворюваність на поліомієліт знизилася на 99%, і людство близьке до повного знищення цієї страшної хвороби;
• знизився рівень захворюваності на правець, дифтерію, кашлюк, краснуху, менінгіти, рак печінки;
• смертність від кору зменшилася на 75%;
• смертність новонароджених від правця знизилася більш ніж у 13 разів.

Колективний імунітет

Вакцинація 95% населення країни забезпечує захист від спалахів та епідемій інфекційних хвороб, яким можна запобігти щепленнями — це називається колективним імунітетом. Зниження рівня імунізації населення збільшує захворюваність на інфекції, проти яких проводять вакцинацію.

ВООЗ попереджає, що навіть незначне зниження рівня вакцинації створює умови для поширення інфекційних хвороб. Чим нижчий колективний імунітет, тим вищий ризик спалахів та епідемій.

Календар щеплень

В різних країнах до Національного календаря щеплень включають різні інфекційні хвороби, для профілактики яких проводиться вакцинація. Перелік хвороб залежить від рівня захворюваності, фінансових можливостей, наукових даних про ефективність вакцин та рекомендацій фахівців.

Вакцинація в Україні здійснюється згідно з Календарем щеплень, розробленим з урахуванням міжнародного досвіду. На сьогодні, за умови його дотримання, він є оптимальним для забезпечення повноцінного імунітету.

Профілактичні щеплення в Україні проводяться відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров’я України від 11.08.2014 № 551 «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні». Цей наказ затверджує Календар щеплень, що визначає:

• перелік та порядок здійснення щеплень;
• порядок вакцинації дітей з порушеним графіком щеплень;
• порядок щеплення осіб з особливостями стану здоров’я;
• рекомендовані щеплення тощо.

У Календарі використовуються такі визначення:

• вакцинація (щеплення, імунізація) — створення штучного імунітету до інфекційних хвороб шляхом введення вакцини, анатоксину чи імуноглобуліну;
• первинний вакцинальний комплекс — курс щеплень для створення базового імунітету;
• ревакцинація — повторне введення вакцини для підтримки імунітету.

Обов’язкові щеплення проводяться з першого дня життя:

• щеплення проти гепатиту В роблять у пологовому будинку в першу добу;
• щеплення проти туберкульозу роблять на 3–5 добу;
• у 2 місяці дитина отримує друге щеплення проти гепатиту В;
• у 2 місяці — перша вакцинація проти кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту, Хіб-інфекції;
• у 4 місяці — друга вакцинація проти кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту, Хіб-інфекції;
• у 6 місяців — третя вакцинація проти кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту, гепатиту В;
• у 12 місяців — щеплення проти кору, паротиту, краснухи (1-ша доза) та ревакцинація проти Хіб-інфекції;
• у 18 місяців — перша ревакцинація проти кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту;
• у 6 років — щеплення проти кору, паротиту, краснухи (2-га доза) та ревакцинація проти дифтерії, правця, поліомієліту;
• у 14 років — ревакцинація проти поліомієліту;
• у 16 років — ревакцинація проти дифтерії, правця;
• надалі, з 26 років, кожні 10 років — ревакцинація проти дифтерії, правця.

Наказом МОЗ України від 18.05.2018 № 947 внесено зміни до Календаря профілактичних щеплень в Україні.

В Календарі залишаються обов’язкові щеплення проти гепатиту В, туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, кору, епідемічного паротиту, краснухи, гемофільної інфекції.

Зміни стосуються щеплення проти туберкульозу, відмінено ревакцинацію в 7 років, дітей будуть вакцинувати один раз на 3–5 добу життя.

Другу дозу вакцини проти гепатиту В перенесено з першого місяця життя дитини на другий, що дозволить застосовувати багатокомпонентну вакцину, яка буде давати захист відразу від декількох захворювань та зменшить кількість візитів до закладу охорони здоров’я.

10 грудня 2019 р. набрали чинності зміни до Календаря профілактичних щеплень та Переліку медичних протипоказань, затверджені Наказом МОЗ України від 11 жовтня 2019 р. № 2070.

Національна технічна група експертів з питань імунопрофілактики (НТГЕІ)

НТГЕІ створено 2012 року, а її склад було змінено наказом МОЗ України від 25.01.2017 № 64 «Про затвердження складу Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики».

НТГЕІ є постійним незалежним дорадчим органом, що надає на запит Міністерства охорони здоров’я України рекомендації з питань формування та реалізації політики у сфері імунопрофілактики на підставі наукових досліджень, сучасних підходів і доказової медицини.