Прощання з Героєм: Пам’ять про Ігоря Юзьківа

З глибоким сумом та невимовною скорботою ми проводжали в останню путь воїна світла, справжнього героя, Ігоря Юзьківа. Його життя стало прикладом відваги, честі, відданості та безмежної любові до рідної землі. Ігор був взірцем професіоналізму, знавцем своєї справи, турботливим батьком і мужнім захисником України.

Сьогодні Україна попрощалася з воїном-Героєм, який віддав найцінніше – своє життя, захищаючи нашу свободу, незалежність та майбутнє кожного з нас. Його подвиг назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав. Ігор Юзьків був не лише відважним воїном, але й люблячим чоловіком та батьком. Вдома на нього чекали кохана дружина Ірина, донечка та син, сестри, брати, племінники, рідні. Усі вони вірили, що він повернеться, що скаже: «Я вдома». Але війна, на жаль, забрала його, залишивши невимовний біль та скорботу. Відтепер родина нестиме у своїх серцях світлу пам’ять про Героя. Його відданість, мужність і жертовність стали прикладом для всіх нас.

Віддати останню шану воїну до його оселі прийшли рідні, друзі, сусіди, побратими, усі, хто знав і поважав Ігоря. Від імені полеглого воїна з рідними, друзями та побратимами попрощався настоятель собору Святих жінок мироносиць отець-декан Болехівського деканату ПЦУ Іван Петрів. Він звернувся до присутніх зі словами розради та надії, наголосивши, що Ігор Юзьків віддав своє життя заради України, заради кожного з нас, і тепер його душа перебуває у Божих обіймах. Священнослужитель закликав усіх щиро молитися за упокій Героя, щоб Господь прийняв його у Небесне Царство, де немає війни та страждань, і дарував вічний спокій. Також помолитися за воїнів, які нині продовжують справу Ігоря та щодня борються у запеклих протистояннях з одвічним ворогом.

Прощання з Ігорем відбулося з усіма військовими почестями. Під звуки військового оркестру, під Державний Гімн України його провели в останню путь. Дружині Ірині від імені Президента України військові вручили український прапор – символ честі, пам’яті та вдячності за його жертовний подвиг. Кожен такий відхід – це важка втрата, що залишає глибокі шрами в серцях українців.

Щоразу важче прощатися з воїнами, які мали б будувати своє майбутнє, піклуватися про сім’ю, радіти життю… Але підступний ворог забирає їх у нас, залишаючи лише біль і сльози. Ми схиляємо голови в шані й болі, але водночас із вдячністю за його подвиг. Такі як Ігор — справжні Герої, які нагадують нам, що Україна вистоїть і переможе. Вічна пам’ять, слава і шана Герою! Герої не вмирають, вони завжди живуть у наших серцях. 🇺🇦🇺🇦