💔ПРОЩАННЯ З ГЕРОЄМ!🇺🇦
🕯Сьогодні, 12 червня 2026 року, скорботний день для всіх жителів нашої громади. У с-щі Стара Ушиця відбулася церемонія прощання із Героєм Олегом СВАРЖИНСЬКИМ – навідником 2 танку 3 танкового взводу 3танкової роти танкового батальйону.
🇺🇦Героя провели в останню дорогу сотні вдячних жителів громади, родина загиблого, представники влади, друзі, побратими, військовослужбовці, мешканці навколишніх сіл.
Церемонія прощання розпочалася біля Будинку культури. Жителі селища та мешканці навколишніх сіл, утворили «живий коридор» пам‘яті та шани.
Сваржинський Олег Анатолійович народився 08 квітня 1983 року в с. Грушка.
В 1989 році переїхали з мамою в Стару Ушицю на постійне проживання, пішов до Староушицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. в 1-й клас.
Олег вирізнявся відкритістю, людяністю та щирим ставленням до оточення. Найбільше він цінував дружбу й завжди залишався вірним товаришем.
В 2000 році по закінченю Староушицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. поступив в Кам’янець – Подільське професійно технічне училище №16 на електрика.
Після закінчення навчання повернувся в рідне селище Стара Ушиця на стажування Кам’янець – Подільський РЕМ.
В1997 році поїхав працювати в Южне Одеської області в залізничне управління. Понад 22 роки працював на посаді електромеханіка СЦБ. Відповідальний, порядний, надійний. Був хлопцем, який допомагав всім, хто потребував підтримки — і роботою, і словом. Дуже працьовитий, щирий та відданий, Олег завжди знаходив час і сили, аби підставити плече ближньому. Його знали як добродушну, й світлу людину.
Тож коли отримав повістку в 2023-ому, без вагань став до строю. Олег служив на посаді навідника 2 танку 3 танкового взводу 3танкової роти танкового батальйону в /ч А3425.. Воював на гарячих ділянках фронту.
12 лютого минулого року під час виконання бойового завдання на Сумському напрямку отримав важке поранення – ворожий снаряд потрапив у бліндаж Олега. Двоє побратимів нашого Героя загинули на місці. Олег дивом вижив, але отримав опіки понад 70% тіла. У лікарню воїна доставили у стані клінічної смерті, але медикам вдалося стабілізувати його та повернути до свідомості.
Рік і три місяці Олег мужньо боровся за життя та лікувався у опікових відділеннях в Києві, Львові, Ужгороді та Одесі. Численні операції, пересадки, перев’язки. З’явилася надія, що найстрашніше позаду і Олег неодмінно впорається. Колеги по роботі, друзі , родичі, та вся громада збирали кошти на його найскоріше одужання. Але 30 травня серце нашого ГЕРОЯ перестало битися.
Ми щиро співчуваємо родині Олега – його мамі, сину, сестрі, усім близьким та рідним. Пам’ять про Олега житиме в наших споминах, його вчинках і всьому доброму, що він по собі залишив.
😢В шані схиляємо голови перед безсмертним подвигом нашого Героя! Його відвага та професіоналізм залишатимуться в пам’яті всіх, хто мав честь служити поряд з ним. 🇺🇦
Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав рідну Україну і кожного з нас!🇺🇦