Завтра, 19 серпня, о 10:00 біля палацу культури «Світлопільський» розпочнеться церемонія прощання із Геннадієм Мулюковим – воїном, який віддав своє життя за незалежність та свободу України. Це трагічний момент для всієї громади, яка втратила свого героя. Поховають Геннадія Мулюкова на Протопопівському кладовищі, де він знайде свій вічний спочинок серед рідної землі.

Життєвий шлях Геннадія Мулюкова розпочався 10 листопада 1969 року в мальовничому селі Протопопівка. З самого дитинства Геннадій був прикладом сумлінності та працьовитості. Середню освіту він здобув у Користівській школі, де виявив себе як здібний та відповідальний учень. Пізніше він обрав шлях практичних навичок, закінчивши ПТУ №31 за фахом електро-, газозварювальника. Ці знання стали фундаментом його професійної діяльності. Свою строкову службу Геннадій проходив у прикордонних військах, де здобув перші навички захисту Батьківщини та дисципліни.

Після завершення служби, Геннадій Мулюков успішно працював на підприємстві, що спеціалізувалося на виробництві підйомно-транспортного обладнання. Він був цінним працівником, завжди відповідально ставився до своїх обов’язків. Проте, коли Батьківщина опинилася в небезпеці, Геннадій Мулюков не міг залишатися осторонь. У лютому 2023 року він був мобілізований до лав Збройних Сил України, продемонструвавши справжній патріотизм та відданість. Перед тим, як вирушити на передову, Геннадій пройшов інтенсивне навчання в Німеччині, де опанував сучасні військові тактики та стратегії, готуючись до найскладніших випробувань.

На фронті Геннадій Мулюков брав активну участь в обороні ключових напрямків, зокрема Кліщіївки та Лиману, де тривали запеклі бої за кожен метр української землі. Серед побратимів він мав поважний позивний «Тато», що свідчило про його мудрість, турботу та лідерські якості. Він був надійним другом і захисником для своїх товаришів по зброї, завжди готовим підтримати та допомогти. За свою відвагу та професіоналізм на полі бою Геннадій Мулюков був відзначений численними нагородами від військового командування, які підтверджували його непересічний внесок у захист України.

Крім своїх військових звитяг, Геннадій Мулюков був людиною з великим серцем. На передовій він прихистив безпритульного песика, якого згодом привіз додому, демонструючи свою доброту та співчуття до тварин. Він був гарним сім’янином, люблячим чоловіком та відданим батьком, який завжди знаходив час для своїх рідних. У вільний час Геннадій самотужки навчився грати на гітарі, тішив рідних та друзів своїм співом, а також захоплювався риболовлею, знаходячи спокій та відраду в цих заняттях. Його загибель 11 серпня під час виконання бойового завдання стала невимовною втратою для рідних, близьких та всієї України.

Пам’ять про Геннадія Мулюкова – це не просто спогад про відважного воїна, а й нагадування про ціну свободи та незалежності. Його героїзм та жертовність назавжди залишаться в серцях українців. Вічна слава Герою! Світла пам’ять Геннадію Мулюкову, який до останнього подиху стояв на захисті рідної землі. Його історія – це приклад незламності духу та безмежної любові до України.