Сьогодні Україна та громада Велимча з глибоким сумом проводжають в останню путь свого Героя, Володимира Миколайовича Мажулу, воїна 68-ої окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Це прощання з Героєм є надзвичайно болючим, адже його повернення додому чекали понад рік, з моменту його зникнення безвісти 21 травня 2024 року. Лише нещодавно, завдяки складній та тривалій процедурі ДНК-експертизи, вдалося остаточно ідентифікувати тіло Володимира, підтвердивши найстрашніші здогадки родини, яка, попри офіційний статус “зниклого”, майже відразу відчувала трагічну правду. Серце жінки та дітей, однак, зберігало крихітну іскру надії протягом усіх цих 13 довгих місяців. Прощальна церемонія, що об’єднає громаду у скорботі, стане гідним вшануванням пам’яті загиблого Воїна, який до останнього подиху захищав рідну землю. Прощання із загиблим Воїном, який назавжди залишився 43-річним, відбудеться завтра, згідно з наступним порядком:

• 11:00 годині в будинку Воїна по вулиці Миру відслужиться заупокійна літія, після завершення – хода до церкви. Це буде перша частина церемонії прощання з Героєм, де близькі та побратими матимуть змогу віддати шану.
• 11:30 в Церкві 12 Апостолів, відбудеться чин похорону мирянина, яку очолить Отець Сергій. Ця частина церемонії є центральною, де всі присутні зможуть приєднатися до спільної молитви за спокій душі загиблого Воїна та висловити свої співчуття родині.
• 12:30 – прощальна хода до місця поховання. Це символічний шлях, що супроводжуватиме Героя до його вічного спочинку.

Останнім місцем спочинку Воїна Володимира Мажули стане кладовище села Велимче в урочищі «Кацьке”. Тут він знайде вічний спокій поруч зі своїми предками та рідною землею. Похорон Героя – це не лише скорбота, а й нагадування про ціну, яку Україна платить за свою свободу. Кожен загиблий Воїн, як Володимир Мажула, є живою пам’яттю про безмірну мужність та самопожертву заради майбутнього нашої нації. Володимир Миколайович Мажула – це приклад незламності духу та вірності своїй Батьківщині. Його шлях, як захисника України, був сповнений випробувань, і він гідно пройшов їх, віддавши найцінніше – своє життя. Його загибель є непоправною втратою для родини, побратимів та всієї України. Проте пам’ять про таких Героїв, як Володимир, буде жити вічно, надихаючи наступні покоління на захист своєї країни. Ця трагедія ще раз підкреслює жорстокість війни та важливість підтримки тих, хто стоїть на захисті нашої держави, даруючи нам мирне небо над головою. Через довгих 13 місяців його душа та тіло нарешті знайдуть спокій у рідному Велимчі. Його повернення, хоч і таке гірке, приносить певне полегшення родині, даючи можливість гідно попрощатися. Похорон Героя – це останній, але найважливіший акт шани, який громада може віддати своєму захисникові. Ми пам’ятаємо і ніколи не забудемо його подвиг.