Сьогодні Дунаєвецька громада попрощалася з Героєм Русланом Чорним. Жителі громади, схиливши голови в скорботі, зустріли та провели в останню путь солдата Руслана Юрійовича Чорного, який віддав своє життя, захищаючи рідну землю від російських окупантів. Руслан Чорний назавжди залишиться в нашій пам’яті. 6 червня 2024 року його життя обірвалося під час бойових дій біля населеного пункту Очеретине, Донецької області. Тривалий час Руслан Чорний вважався зниклим безвісти, і лише нещодавно стало відомо про його героїчну загибель. Сьогодні він повернувся на щиті, у рідне село, де на нього так чекали. Прощання з Героєм Русланом Чорним стало символом вдячності громади. Руслан Чорний народився 19 жовтня 1977 року в селі Ганнівка, де минули його дитячі роки. Навчався в місцевій школі, а згодом у Кам’янець-Подільському профтехучилищі, де здобув фах зварювальника. Після строкової служби працював на Дунаєвецькому арматурному заводі, а пізніше їздив на заробітки до Білорусі та Польщі. Він завжди був працьовитим та відданим. У 2007 році Руслан Чорний одружився з дружиною Зоєю та оселився в селі Січинці. Їхнє життя було тихим та звичайним, але війна змінила все. У січні 2023 року Руслан добровільно вступив до лав Збройних Сил України, не шукаючи легких шляхів. Його служба проходила в найнебезпечніших місцях, де смерть була поруч. Лише раз, за кілька місяців після мобілізації, він приїхав додому востаннє, щоб побачити рідне подвір’я та обійняти дружину, а потім знову повернувся на фронт. Пам’ять про Руслана Чорного буде жити вічно. У червні 2023 року зв’язок із Русланом Чорним обірвався. Місяці невідомості, болю та надії тривали до травневого дня, коли він назавжди повернувся додому, щоб громада, побратими та рідні могли гідно попрощатися з ним. У Руслана залишились дружина Зоя, дві сестри та вітчим. Поховали загиблого Захисника з усіма військовими почестями, під синьо-жовтим стягом у селі Січинці. На честь Воїна пролунав трикратний військовий салют. Залишилась лише пам’ять про Руслана Чорного. Сильна, тиха та гідна. Вона житиме в серцях усіх, хто його знав, хто був поряд, хто просто вдячний за можливість жити завдяки таким Героям, як Руслан. Немає слів, що здатні втамувати біль втрати, але є шана, пам’ять та вдячність. Світла пам’ять тобі, Руслане. Слава Герою! 🇺🇦Слава Україні!