🇺🇦 🕯 Вшановуємо пам’ять Героя: Прощання із Захисником України Романом Діденком

Кожен Захисник України – це надія та безпека для нашої громади, а звістка про загибель Героя стає глибокою раною для всієї країни. Ми глибоко шануємо пам’ять тих, хто віддав своє життя за мирне небо над нами.

🇺🇦 🕯 Сьогодні ми попрощалися з вірним Сином України, Захисником ДІДЕНКОМ Романом Сергійовичем. Роман пішов із життя 3 жовтня в КНП «Барвінківська міська лікарня» м. Барвінкове Харківської області, отримавши смертельну мінно-вибухову травму. Його життя обірвалося на захисті Батьківщини.

Церемонія прощання з Героєм відбулася біля пам’ятного знаку Героям Небесної Сотні, а далі траурна процесія вирушила до його рідного села. Вдячні земляки в Нових Санжарах та Руденківці, стоячи на колінах, з прапорами та квітами, вшанували пам’ять Романа, проводжаючи траурний кортеж. Панахида пройшла в домі Героя, де повітря було сповнене ароматом чорнобривців та хризантем, якими було встелено землю. Поховано Романа на місцевому кладовищі (Карапишівка).

🇺🇦 Про життєвий та геройський шлях Романа розповіли селищний голова Геннадій Супрун, вчителька Лариса Коробкіна та найближчі брати загиблого – Валерій і Максим. Роман ДІДЕНКО народився 13 червня 1996 року в Руденківці, тут закінчив школу та здобув професію водія в Професійному аграрному ліцеї. Його шлях військового розпочався у 2016 році з мобілізації на строкову службу, а вже в 2017 році він перейшов на військову службу за контрактом, виконуючи обов’язки в зоні АТО. Після демобілізації працював слюсарем-ремонтником на Полтавському ливарно-механічному заводі. Роман одружився, у сім’ї народилася донька Валерія. Згодом подружжя розійшлося.

🇺🇦 На початку повномасштабного вторгнення, 1 квітня 2022 року, наш Герой знову став на захист Батьківщини. Він був зарахований стрільцем, помічником гранатометника у 5 штурмовій бригаді. Перше поранення отримав під Лисичанськом. Не встигнувши повністю оговтатися, у лютому 2023 року під Бахмутом він був поранений вдруге. Світлим промінчиком у житті Романа стало кохання – його друга дружина Юлія, з якою він одружився у червні 2024 року. У травні 2024 року Роман став одним із засновників та інструктором групи з медичної підготовки у своєму підрозділі. Наприкінці вересня цього року він успішно завершив навчальний курс «Фахова підготовка бойового медика» в Україні, пройшовши попередньо навчання у Великій Британії. Навіть після двох поранень Роман прагнув бути корисним, мріяв надавати кваліфіковану медичну допомогу побратимам.

Роман Діденко запам’ятався як добра, наполеглива та цілеспрямована людина. Він був люблячим сином, батьком, чоловіком та братом. Для побратимів він був надійним плечем, тим, хто завжди готовий прикрити, врятувати, допомогти. Він завжди йшов туди, де було найнебезпечніше. Саме на таких Героях тримається наша армія і наша Україна.

🇺🇦 🕯 Востаннє загиблому Роману Діденку віддали військові почесті. Головний сержант відділення військово-цивільного співробітництва Полтавського РТЦК та СП Юрій Пов’якало вручив дружині Героя Державний Прапор України. На честь воїна пролунав трикратний стрілецький салют.

🇺🇦 🕯 Ми розділяємо біль втрати з рідними Романа і висловлюємо щирі співчуття його матері Наталії Миколаївні, батькові Сергію Петровичу, доньці Валерії, дружині Юлії, брату Максиму, його дружині Валентині, всій родині та близьким Героя. Нехай душа загиблого Захисника знайде вічний спокій, а пам’ять про нього назавжди залишиться в наших серцях. Слава українському воїну, який захищав рідну Україну і кожного з нас!