Завтра, 16 червня, о 9:00 у Медвідці відбудеться вшанування та прощання з загиблим Героєм, Максимом Ослюком. Живий коридор формується для гідного проведення в останню путь. Зустріч кортежу з тілом Максима планується: Стрижавка – 8:40, Лаврівка – 8:45. Просимо мешканців Медвідки вишикуватись вздовж вулиці Центральної, від початку села до будинку Героя (вул. Шевченка, 1), для вшанування пам’яті Максима.

О 10:00 у храмі великомучениці Параскеви-П’ятниці с. Медвідки отець Микола проведе чин відспівування за Героєм Максимом Ослюком. Об 11:00 на території храму відбудеться церемонія прощання з Максимом.

Максим Ослюк – медвідчанин, народився 11 червня 1999 року. Закінчив Медвідську школу, згодом навчався у Гущинецькому вищому професійному училищі, де здобув спеціальність «Тракторист-машиніст». Після навчання пройшов службу в армії. Згодом, підписавши контракт, продовжив службу у війську. Максим Ослюк воював у зоні АТО з 2019 по 2020 роки, захищаючи Донецький та Луганський напрямки.

Він був молодшим сержантом, командиром 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини А 7400, мав позивний «Сонік». Під час служби Максим Ослюк отримав два поранення: у зоні проведення АТО та під час повномасштабного вторгнення у 2024 році. Рідні розповідають, що навіть під час лікування він рвався до своїх побратимів, не міг залишатись осторонь. Серце Максима Ослюка завжди було на передовій захисту держави, тому він повернувся до строю.

У селі згадують Максима Ослюка як веселого, комунікабельного та щирого юнака. З дитинства він захоплювався футболом, мав багато друзів. Добре навчався, був відмінником, вільно володів англійською мовою, брав участь в олімпіадах. Максим свідомо обрав шлях військової служби, щоб стати на захист України.

10 листопада 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу н. п. Новоіванівка Курської області рф, Максим Ослюк героїчно загинув внаслідок мінометного обстрілу позицій. Він отримав поранення, несумісні з життям. Тривалий час вважався безвісти зниклим. Тіло Героя Максима Ослюка було опізнане за результатами ДНК-експертизи.

Після довгих місяців болю та очікувань Максим Ослюк повертається додому на щиті, туди, де його чекали живим, де його любили і памʼятатимуть вічно. Йому назавжди залишилось 25 років.

Командир підрозділу згадував про Максима Ослюка: «Максимом потрібно усім нам пишатися. Аби всі були, як він, то вже давно була б перемога».

Вдома у Максима Ослюка залишились мати Людмила Павлівна, батько Ігор Іванович, брат Вадим та сестра Ілона.

Щиро співчуваємо родині загиблого Максима Ослюка і близьким, розділяємо важку втрату всiєю громадою.

Вічна слава і пам’ять тобі, Максиме Ослюк!

« повернутися