Розвиток вітрової енергетики в Україні стикається зі значними викликами, головним серед яких є несприятливий податковий режим. Експерти наголошують на критичній необхідності звільнення від ПДВ та ввізного мита для імпортного обладнання, що використовується для будівництва вітроелектростанцій (ВЕС). Це ключовий крок для прискорення «зеленого» переходу та зміцнення енергетичної безпеки держави.

Україна зазнала величезних втрат у секторі вітрової генерації – понад 80% потужностей було втрачено внаслідок бойових дій з лютого 2022 року. До цього періоду вітрова енергетика динамічно розвивалася, особливо у південних та східних регіонах країни. Незважаючи на ці нищівні удари, інвестори продовжують демонструвати зацікавленість та вкладають кошти у відновлення та розбудову галузі.

Яскравим прикладом є введення в експлуатацію першої черги Тилігульської ВЕС потужністю 114 МВт у Миколаївській області у 2023 році. Наразі в роботі перебуває ще сім великих проєктів будівництва вітроелектростанцій, що свідчить про значний потенціал та привабливість галузі, попри усі труднощі.

Будівництво вітрової генерації має низку беззаперечних переваг у порівнянні з традиційними джерелами енергії. По-перше, це значно вищий рівень екологічності, що відповідає глобальним трендам декарбонізації. По-друге, вітрова енергетика характеризується меншими експлуатаційними витратами на виробництво електроенергії (LCOE), що робить її економічно вигіднішою в довгостроковій перспективі. По-третє, строки реалізації проєктів ВЕС значно коротші – 2–3 роки проти 8–10 років для атомних електростанцій. Крім того, на відміну від сонячних електростанцій, ВЕС менш залежні від сезонних коливань, забезпечуючи більш стабільне виробництво енергії.

Проте, в Україні склалася парадоксальна ситуація, коли обладнання для інших відновлюваних джерел енергії, таких як сонячна, біо- та гідроенергетика, а також когенерація, вже звільнене від податків, тоді як вітрова генерація залишається без таких пільг. Цей дисбаланс створює несправедливі умови та гальмує розвиток вітрової енергетики, ставлячи її в роль “Попелюшки” серед “зелених” технологій.

Фахівці попереджають, що така ситуація може мати довгострокові негативні наслідки для енергетичної безпеки та економіки України загалом. Пояснення Міністерства економіки щодо необхідності наповнення бюджету виглядає короткозорим. Експерти наголошують: чи збільшаться надходження до бюджету, якщо масштабні проєкти на 4 ГВт залишаться лише на папері, або їхня реалізація буде значною мірою відтермінована через відсутність стимулів?

Затягування з наданням податкових стимулів може призвести до зростання залежності України від імпорту електроенергії, що є неприпустимим в умовах поточних викликів. Крім того, це може спричинити втрату конкурентоспроможності вітчизняної промисловості після впровадження механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) у ЄС з 2026 року, що є важливим фактором для експортно орієнтованих галузей. Інвестори, які мають значні проєкти вітроелектростанцій, потребують чітких податкових стимулів для активної розбудови вітроенергетики в Україні.